Физическая культура и профессиональный спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К.мед.н. Гусак В. В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Аналіз показників динаміки функціонального стану серцево-судинної системи студентів за пробою Лєтунова

Актуальність теми. Згідно з сучасними уявленнями, здоров’я людини значною мірою залежить від функціонального стану серцево-судинної системи та адаптації організму до тих чи інших факторів зовнішнього середовища і, зокрема, до фізичних навантажень [1-3].

Надійним індикатором рівня пристосувальних реакцій на виникаючі внутрішні і зовнішні впливи в умовах інтенсивних фізичних навантажень може слугувати функціональний стан серцево-судинної системи, яка найбільш оперативно реагує на м’язові зусилля і лімітує працездатність організму [4].

Отже, дослідження цієї проблеми є надзвичайно актуальними, оскільки без вивчення процесів динаміки функціонального стану серцево-судинної системи неможливо оцінити характер змін, які відбуваються в організмі при тривалих фізичних навантаженнях, прогнозувати можливість порушень стану здоров’я і раціонально організувати процес фізичного виховання.

Мета роботи - вивчення змін функціонального стану серцево-судинної системи організму юнаків і дівчат під впливом фізичних навантажень і на цій основі.

Об’єктом дослідження є зміни серцево-судинної системи у студентів під впливом фізичних навантажень.

Предметом дослідження є динаміка функціонального стану серцево-судинної системи при тривалих фізичних навантаженнях.

Організація дослідження. У дослідженнях взяли участь студенти молодших курсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у кількості 120 осіб у період з вересня 2013 до травня 2014 року. Основну групу (60 чоловік) становили юнаки та дівчата віком від 18 до 20 років - студенти факультету фізичної культури та здоров’я людини. Основна маса студентів є представниками видів спорту з циклічною спрямованістю (легка атлетика, велоспорт, плавання). Тренування студентів відбувалися 5-6 днів на тиждень, двічі на день, тривалість кожного тренування 1,5-2 години. Дослідження розпочинали з першого курсу навчання (І етап обстежень студентів віком 18 років), продовжували на другому та третьому курсах (ІІ етап). Обстеження здійснювали у міжзмагальний (підготовчий) період. До контрольної групи (60 чоловік) увійшли студенти інших факультетів університету, юнаки та дівчата відповідного віку, які не займалися спортом і навчалися за звичайною програмою з фізичного виховання вищого навчального закладу. Всі особи згідно амбулаторних карт не перебували на диспансерному обліку через будь-які захворювання і належали до групи «практично здорові».

Для встановлення типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження нами було використано Пробу Летунова, що відображує ступінь реагування та характер адаптації до фізичного навантаження і визначає функціональний стан серцево-судинної системи.

Результати проби Летунова, яку проводили 60 студентам основної групи у вересні 2013 року показали наступне: у 55 студентів (91,6%) факультету фізичної культури та здоров’я людини прискорення пульсу не більше, ніж на 100%. Систолічний тиск підвищувався на 15-30% , а діастолічний при цьому залишався постійним або знижувався на 10-15%. Пульсовий тиск зростав на 60-100%. Відновлювальний період тривав близько трьох хвилин. Це свідчить про нормотонічний тип реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.

У 4 студентів (6,67%) спостерігали збільшення частоти серцевих скорочень на першій хвилині після навантаження на 60-100%. Систолічний артеріальний тиск підвищувався на 50% та більше, діастолічний артеріальний тиск зменшувався на 10-30%, а пульсовий тиск підвищувався на 80-100%. Повне відновлення ЧСС та артеріального тиску відбувалося до трьох хвилин- це відповідало гіперреактивному типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження. Цей тип реакції перехідний від нормоторічного до гіпертонічного.

У 1 студента (1,67%) був гіпотонічний тип реакції, про що свідчило наступне: прискорення пульсу відбувалося більше, ніж на 100%. Систолічний тиск підвищувався мало – від 0 до 10%. Діастолічний тиск зменшувався (пристосування до навантаження за рахунок збільшення ЧСС). Пульсовий тиск майже не зростав. Період відновлення ЧСС і артеріального тиску був сповільнений.

В контрольній групі (60 чоловік), яку складали студенти з інших факультетів ЧНУ, у 50 студентів (83,33%) спостерігали нормотонічний тип реакції, у 10 студентів (16,67%) інші типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження, а саме: 8 чоловік (13,33%) – гіперреактивний тип реакції, 2 чоловік (3,33%) – гіпотонічний тип.

Гіпертонічний, дистонічний типи та східчастий типи реакції в нашому дослідженні не спостерігались.

Повторні проведення проби Летунова в квітні 2014 року виявили нормотонічний тип реакції у 57 студентів (95%), гіперреактивний – у 2 чоловік (3,33%), гіпотонічний – у 1 (1,67%) студента основної групи. Час відновлення при нормотонічному типі реакції зменшився з 3,0 ± 0,5 хв. до 2,5± 0,5 хв. Частота пульсу зменшилась з 170±10 уд/хв. восени 2013 р. до 160±10 уд/хв. навесні 2014р. Артеріальний тиск систолічний складав: 150 ±5 мм.рт.ст восени і 140±5 мм.рт.ст навесні. Діастолічний артеріальний тиск становив 70±5 мм.рт.ст восени і 65±5 мм.рт.ст навесні.

В контрольній групі зміни частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного артеріального тиску і періоду відновлення залишались практично незмінними як восени 2013 р., так і навесні 2014 року.

Отримані дані, зменшення періоду відновлення в середньому на 30 секунд, частоти серцевих скорочень на 10 ударів за 1 хвилину, систолічного артеріального тиску на 10 мм.рт.ст., діастолічного артеріального тиску на 5 мм.рт.ст. свідчать про позитивну динаміку змін функціонального стану серцево-судинної системи студентів основної групи, які навчались і тренувались на факультеті фізичної культури та здоров’я людини в порівнянні з контрольною групою – студенти інших факультетів, що активно спортом не займались. У них показники проби Летунова протягом 2013 – 2014 навчального року практично залишилися незмінними.

Висновки. Отримані дані проби Летунова - зменшення періоду відновлення в середньому на 30 секунд, частоти серцевих скорочень на 10 ударів за 1 хвилину, систолічного артеріального тиску на 10 мм.рт.ст., діастолічного артеріального тиску на 5 мм.рт.ст. свідчать про позитивну динаміку змін функціонального стану серцево-судинної системи студентів основної групи, в порівнянні з контрольною групою, у яких показники проби практично залишилися незмінними.

Література

1. Баєв О.А. Особливості фізичного розвитку та адаптаційних пристосувань серцево-судинної системи організму студентів при тривалих фізичних навантаженнях // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (Біологічні науки). – 2005. - №6 (86). – С. 6-12.

2. Іващенко Л.Я. Фізичне виховання дорослого населення / Л.Я. Іващенко, А.Л.Благій// Теорія і методика фізичного виховання. - К.: Олімп. л-ра, 2008. – с. 190-230.

3. Кудря О.Н., Белова Л. Е., Капилевич Л. В. Адаптація сердечно-сосудистой системы спортсменов к нагрузкам разной направленности // О.Н. Кудря// Вестн. Том. гос. ун-та . 2012. №356.

4. Лаврикова О.В. Особливості функціонування серцево-судинної системи людини при циклічних фізичних навантаженнях // Наукові записки Тернопільського державного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004. - №1-2 (23). – С.43-48.