Экономические
науки/ 8.Математические методы в экономике.
К.е.н.
Важинський Ф.А., старший науковий співробітник;
к.е.н.
Колодійчук А.В., молодший науковий співробітник
ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І.
Долішнього НАН України”,
м. Львів, Україна
ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ
ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ (НА ПРИКЛАДІ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Необхідність
прискорення економічного розвитку сільських територій зумовлює також важливість
прогнозування різних варіантів зміни темпів і пропорцій розвитку розширеного
виробництва на сільських територіях з урахуванням інерційності економічних
процесів. Прогнозування різних ситуацій розвитку виробничого потенціалу
сільських територій дозволяє прослідкувати різні альтернативи господарського
розвитку сільських територій, а дослідження інерційності в розвитку суспільного
виробництва дозволяє визначити реальність цих альтернатив розвитку в найближчій
і більш віддаленій перспективі.
Для
прогнозування окремих показників економічної системи і визначення тенденцій їх
розвитку у майбутньому зазвичай використовуються методи екстраполяції часових
рядів даних, що базуються на продовженні дії закономірностей (тенденцій), які
склалися у передпрогнозний період, на майбутнє. Використання цих методів
передбачає, що основні фактори і тенденції минулого періоду збережуться на
період прогнозу.
У нашому
випадку проведемо розрахунок прогнозних значень інтегрального показника
виробничого потенціалу сільських територій Тернопільської області
(розрахованого на підставі даних [2]) на
основі трьох методів екстраполяції, а саме: середнього коефіцієнта росту,
середнього абсолютного приросту і екстраполяції трендів.
На основі середнього коефіцієнта росту 
(табл. 1).
,
де n – кількість років заданого часового ряду. У
цьому випадку прогнозне значення показника дорівнює:
,
де T – кількість років, що відповідає горизонту
прогнозування.
Таблиця
1
Прогноз динаміки виробничого потенціалу сільських територій
Тернопільської області на основі середнього коефіцієнта росту, тис. грн.
|
Базові значення |
Прогнозні значення |
||
|
Роки |
Фактичні дані |
Роки |
Прогнозні дані |
|
2009 |
769222,9 |
2015 |
783650,21 |
|
2010 |
769641,5 |
2016 |
786080,93 |
|
2011 |
770130,6 |
2017 |
788519,19 |
|
2012 |
778469,6 |
2018 |
790965,02 |
|
2013 |
780408,4 |
2019 |
793418,43 |
|
2014 |
781227,0 |
2020 |
795879,45 |
|
|
|
2021 |
798348,11 |
Середній коефіцієнт росту: 
= 1,003.
На основі середнього абсолютного приросту. Використовуючи дані базисного року, середній
абсолютний приріст складатиме:
.
У цьому
випадку прогнозне значення показника дорівнює:
Таким чином
визначаємо прогноз показника виробничого потенціалу на період до 2021 року
(табл. 2).
Таблиця
2
Прогноз динаміки виробничого потенціалу сільських територій
Тернопільської області на основі середнього абсолютного приросту, тис. грн.
|
Базові значення |
Прогнозні значення |
||
|
Роки |
Фактичні дані |
Роки |
Прогнозні дані |
|
2009 |
769222,9 |
2015 |
783627,82 |
|
2010 |
769641,5 |
2016 |
786028,64 |
|
2011 |
770130,6 |
2017 |
788429,46 |
|
2012 |
778469,6 |
2018 |
790830,28 |
|
2013 |
780408,4 |
2019 |
793231,10 |
|
2014 |
781227,0 |
2020 |
795631,92 |
|
|
|
2021 |
798032,74 |
= 2400,82.
На основі екстраполяції трендів. Прогнозне значення показників розвитку можна одержати з допомогою
залежності, яка має назву рівняння тренда:
,
де f(t) – детермінована
компонента процесу (в нашому випадку зміни відповідного показника
соціально-економічного розвитку в часі t);
–
стохастична компонента процесу,
Тобто ця
залежність складається з двох частин: детермінованої, яка формується під
впливом врахованих відомих факторів, і випадкової, яка виникає в результаті
випадкових неврахованих факторів.
Компонента f(t) може
бути описана рядом залежностей – лінійною, квадратичною, степеневою,
експоненційною, гіперболічною, і будується на основі часового статистичного
ряду “передісторії”, причому вид залежності вибирається згідно характеру зміни
значень показників за період “передісторії”.
Якщо умови,
які визначають тенденцію розвитку у минулому, не зазнають значних змін в
майбутньому, то розрахунок прогнозу можна здійснити на основі екстраполяції
тренда, тобто на основі побудованого рівняння
,
причому
прогнозне значення 
показника на останній рік прогнозного періоду (горизонту)
визначається як значення функції 
при t=n+m,
де n – кількість років заданого часового ряду
(“передісторії”), m – кількість років
прогнозного періоду (горизонту прогнозу), тобто:
Випадкова
компонента 
, необхідна для уточнення (коректування)
прогнозних значень. Числові значення показників для прогнозного періоду
2015-2021 рр. по роках одержуються шляхом підстановки відповідного порядкового
номера року n+1, n+2,…, n+m
прогнозного періоду в одержане для показника рівняння тренда, де m – кількість років прогнозного періоду. В
нашому випадку m=7 (табл. 3). Графік степеневої функції прогнозу
виробничого потенціалу області наведений на рис. 1.
Рис. 1.
Прогнозування виробничого потенціалу на основі екстраполяції тренду
Таблиця 3
Прогноз динаміки виробничого потенціалу сільських територій
Тернопільської області на основі екстраполяції трендів, тис. грн.
|
Базові
значення |
Прогнозні значення |
||||
|
Роки |
умовний час, t |
Фактичні дані |
Роки |
умовний час, t |
Прогнозні дані |
|
2009 |
1 |
769222,9 |
2015 |
7 |
781348,1 |
|
2010 |
2 |
769641,5 |
2016 |
8 |
782371,2 |
|
2011 |
3 |
770130,6 |
2017 |
9 |
783274,8 |
|
2012 |
4 |
778469,6 |
2018 |
10 |
784084,0 |
|
2013 |
5 |
780408,4 |
2019 |
11 |
784816,7 |
|
2014 |
6 |
781227,0 |
2020 |
12 |
785486,2 |
|
|
|
|
2021 |
13 |
786102,6 |
Отже,
величина виробничого потенціалу сільських територій Тернопільської області зросла з 769222,9 тис. грн. у 2009
році до 781227 тис. грн. у 2014 році, або на 1,56%. Результати наших розрахунків засвідчують, що в
сфері несільськогосподарської діяльності найвагомішим є потенціал сільських
територій промислової сфери – 105480,5 млн.
грн., який більш як у п’ять раз перевищує потенціал земель природно-заповідного
та іншого природоохоронного призначення, але у свою чергу менший за сукупний
виробничий потенціал сільськогосподарських угідь Тернопільщини у 5,1 разу.
Водночас, вкрай мізерним є наявний потенціал як оздоровчого та рекреаційного
призначення, так і водного фонду, що вказує на необхідність їх розширення та
розвитку відповідної інфраструктури. Займаючи у 2014 році лише 16-е місце серед
регіонів України за обсягами виробництва валової
продукції сільського господарства та 19-е місце серед регіонів України за обсягами
сукупного виробничого потенціалу сільськогосподарських угідь, Тернопільська область за ефективністю
використання виробничого потенціалу на 4,97% переважає Вінницьку область, що
має найвищі в Україні об'єми виробництва валової
продукції сільського господарства, а також на 70,71% перевершує Дніпропетровську область, де обсяги
сукупного виробничого потенціалу сільськогосподарських угідь є найбільшими
серед регіонів України.
Література:
1.
Глівенко С.В. Економічне прогнозування : навчальний посібник / Глівенко
С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. – Суми : Університетська книга, 2001. – 207
с.
2. Офіційний
веб-сайт Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області [Електронний ресурс] // Режим
доступу : // http://terland.gov.ua
3.
Програма розвитку земельних
відносин у Тернопільській області на 2007 – 2015 роки [Електронний
ресурс] // Режим доступу : // http://terland.gov.ua/165
4. Стратегія
розвитку Тернопільської області на період до 2015 року [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/publication/content/2246.htm