Кашпур Леся Миколаївна

Національна  академія державного управління при Президентові України

Впливу інститутів громадянського суспільства на удосконалення податкового законодавства

В сучасній Україні питання формування ефективної державної податкової політики є одним з найгостріших викликів для системи державного управління, оскільки нестабільне правове регламентування податкових відносин, складність і непрозорість адміністрування податків, низький рівень податкової дисципліни, порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності податкового навантаження, незадовільне вирішення суто фіскальних завдань, надзвичайно високий рівень корупції у сфері податкових відносин, вкрай негативно впливають на суспільне життя і соціальну стабільність у цілому. Сьогоднішня дійсність показує, що проблема взаємодії інститутів громадянського суспільства і суб'єктів владних повноважень у сфері вироблення та реалізації податкової політики потребує комплексного теоретико-методологічного осмислення. Розв’язання даної проблеми має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки удосконалення податкової політики потребує обґрунтування перспективних напрямів модернізації правових та інституційно-організаційних механізмів непрямої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, зокрема в сфері оподаткування.

В основі сучасного податкового законодавства України лежать принципи, викладені в ст. 4 Податкового кодексу України, більшість з яких є новими або істотно модернізованими. Серед них слід відзначити: - загальність оподаткування (п. 4.1.1); - рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (п. 4.1.2); - невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства (п. 4.1.3); - презумпція правомірності рішень платника податку (п. 4.1.4); - соціальна справедливість (п. 4.1.6).

Серед позитивних рис сучасного податкового законодавства також стало включення до нього низки класичних принципів: нейтральність оподаткування (п. 4.1.8), принцип фіскальної достатності (п. 4.1.5).
Проте розширене тлумачення принципу стабільності, наведене у Податковому кодексі, яке має гарантувати платникам податків, "що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року", також не відповідає реальній практиці. Адже в Кодекс потягом чотирьох років його дії вже 74 раз вносилися зміни (дві з них скасовували) з різних приводів. Крім того, Кодекс ще продовжують удосконалювати.
 Радикальні політичні зміни, які відбулися в Україні на початку 2014 р., формують передумови для початку нового етапу реформ податкової системи. Модернізація державної податкової політики та підвищення її ефективності за різними напрямами можлива лише за умови вирішення низки структурно-функціональних проблем, основними серед яких є: залежність прибуткової частини бюджету від зовнішньоекономічної кон’юнктури на продукцію вітчизняної хімічної, металургійної та нафтохімічної промисловості; загальна надмірність податкового навантаження, яке існує в країні; фіскальна спрямованість податкової системи; недосконала нормативно-правова база оподаткування; численні конфлікти і протистояння між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків; неефективний механізм розподілу податкових надходжень між центральним і місцевими бюджетами, що суттєво гальмує розвиток економіки в областях тощо. 

Згідно опитування в рамках всеукраїнського громадського моніторингу "Податкова реформа – зворотній зв’язок", випливає, що дані, які отримують платники податків в ЗМІ, особливо офіційних, є переважно інформативними. При цьому бракує серйозного аналізу щодо причин, які призвели до необхідності впровадження податкової реформи та наслідків її впровадження, з будь-якої сторони (законодавці, місцева влада, фахівці, громадськість). Громадські організації незважаючи на певні позитивні приклади взаємовигідної співпраці з органами влади на ниві впровадження податкової політики так і не стали їх рівноправними партнерами навіть у тих сферах, де їхня участь могла бути корисною для інтересів податкових органів (інформаційно-роз'яснювальна робота, громадські опитування тощо).

Ґрунтовне дослідження передбачених українським законодавством механізмів взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів державного управління у досліджуваній сфері, виявило, що потенціал ІГС у сфері представництва інтересів громадськості є досить обмеженим. Відповідно до міжнародної та вітчизняної практики вплив інститутів громадянського суспільства на формування державної політики відбувається шляхом непрямих форм участі громадян в управлінні державними справами. Дієвими механізмами такої участі відповідно до норм українського законодавства можна визначити консультації з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, у тому числі, регуляторних актів, громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади (ОВВ) і громадські антикорупційні експертизи проектів нормативно-правових актів.

Події, пов'язані з черговою реформою податкової системи, дозволяють зробити висновок про відродження негативної тенденції ігнорування суб'єктами формування податкової політики громадської і експертної думки. Зважаючи на реакцію громадськості, викликану відверто непрозорими методами просування урядових ініціатив податкової реформи, сьогоднішня дійсність може бути небезпечною, враховуючи і складну економічну ситуацію в країні, і військово-політичний чинник дестабілізації держави, і значний протестний потенціал суспільства. Відтак з огляду на негативну практику ухвалення актів законодавства у сфері оподаткування, нівелювання думки інститутів громадянського суспільства і бізнесу у процесі їх підготовки, порушення необхідних процедур узгодження законопроектів і проектів регуляторних актів з громадськістю необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію механізмів участі громадянського суспільства у формуванні податкової політики.

Корупція в Україні стала однією з причин, що призвела до масових протестів громадян України наприкінці 2013 р. – на початку 2014 р., відомої зараз як "Революції гідності". Нарешті вона вважається чи не основним соціальним злом, яке традиційно турбує українське суспільство протягом багатьох років. З усього арсеналу доступних механізмів взаємодії з громадянським суспільством при викритті корупційних правопорушень податкові органи обмежуються переважно реагуванням на повідомлення платників податків через сервіс "Пульс", звернення громадян (заяви, скарги, повідомлення) та інформацію наданою громадськими радами. Якщо взяти до уваги, що повідомлення платників податків в рамках сервісу "Пульс" є технічно, дублікатом звернень громадян, а точніше скарг або повідомлень, то маємо, по-суті, використання лише двох механізмів діалогу з представниками громадськості у досліджуваній сфері, до того ж не з самими досконалими.

Аналіз впливу інститутів громадянського суспільства на удосконалення податкового законодавства свідчить про досить обмежений вплив громадських консультацій і антикорупційних експертиз на формування податкового законодавства. Встановлено, що на заваді формування конструктивної взаємодії між державними органами і громадськістю у досліджуваній сфері стоять: недосконала законодавча база, небажання державних органів влади дослуховуватися до думки громадянського суспільства, особливо при проведенні реформ податкової системи, високий рівень пасивності рядових платників податків та їх організацій в процесах обговорення податкового законодавства.

Особливого значення на даному етапі набуває підвищення соціальної відповідальності та формування позитивного іміджу податкових органів в Україні, оскільки у сучасних умовах демократизації суспільства податкові органи повинні не тільки працювати ефективно, а й вміти переконувати громадян у ефективності, результативності та доцільності своєї діяльності. Тобто, визнання цієї роботи інститутами громадянського суспільства є необхідною умовою адекватної вимогам часу податкової політики в державі. В результаті це дозволяє податковим органам оперативно реагувати на запити та потреби інститутів громадянського суспільства.

Аналіз впливу інститутів громадянського суспільства на удосконалення податкового законодавства дозволив виявити, що реальна практика публічного діалогу у досліджуваній сфері відбувається за принципом формального підходу до врахування громадської думки збоку суб'єктів вироблення і реалізації податкової політики. Автором обґрунтовані практичні рекомендації, спрямовані на зниження ризиків проявів посадової корупції в податкових органах, використовуючи потенціал існуючих на сьогодні інструментів громадського контролю діяльності суб'єктів державної політики. Такими визначені: 1) створення при ДФС окремого громадського органу із координації виконання державної антикорупційної програми (антикорупційної ради); 2) правове забезпечення діяльність означеного громадського антикорупційного органу; 3) забезпечення участі представників антикорупційної ради у профілактичних антикорупційних заходах для працівників фіскальної служби у центрі і на місцях.

Крім того, особливої актуальності набувають питання формування позитивного іміджу та соціальної відповідальності податкових органів в Україні, особливу увагу необхідно звернути на:

– створення громадських рад при податкових органах;

– підвищення професійного рівня працівників, які безпосередньо контактують з платниками податків;

– оновлення змісту, форм та методів масово-роз'яснювальної роботи;

– роботу з молоддю та виховання високої податкової культури;

– розвиток новітніх технологій соціальної комунікації, що може використовуватись для формування податкової культури та позитивного іміджу ДФС, наприклад, соціальної реклами на податкову тематику.

Література

1. Закон України "Про внесення змін в Податковий кодекс України й деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VІ від 07.07.2011

2. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII

3.. Закон України "Про громадські об'єднання" № 4572-VI від 22.03.2012

4. Воробйов Ю. М. Податкова система України: історія становлення та перспективи розвитку / Ю. М. Воробйов // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2010. – № 3. – С. 6 – 10.