УДК 69.003

Т.М. Іщенко

Київський національний університет будівництва та архітектури

Науково-методичні підходи до організації бюджетного контролю на стадіях життевого циклу інвестиційного проекту ДПП

На даний час можна стверджувати, що державно-приватне партнерство (ДПП) в сфері будівництва та надання суспільних послуг швидко розвивається і викликає великий інтерес у всьому світі. При цьому ДПП поєднує в собі найкраще з «двох світів»: приватний сектор і його ресурси, управлінські навички та технології, а також державний сектор з його регулюючою діяльністю і захистом громадських інтересів. Та для якісного функціонування ДПП в будівництві, перш за все, необхідно: розвиток інститутів; дотримання прозорих та ефективних процедур реалізації проектів; відповідальність органів влади та приватного сектора перед суспільством; компетентні державний і приватний партнери, тобто «ефективне управління».

При організації цієї бізнес-моделі необхідно правильно розподілити сфери дії держави і бізнесу. Як правило, в проектах ДПП держсектор приймає на себе встановлення параметрів і стандартів для об'єктів інфраструктури та сфери послуг. Приватний сектор бере на себе, наприклад, зобов'язання з розробки, будівництва, фінансування об'єкта та управління ним відповідно до стандартів і параметрів, приймає на себе зобов'язання з дотримання відповідних вимог при наданні послуг. Натомість приватний сектор отримує від держави або від споживачів оплату, розмір якої залежить від досягнутих результатів. При організації цієї моделі вельми важливим представляється встановлення стандартів і параметрів. Державно-приватне партнерство без нормативів і стандартів буде вести до корупції і зловживань.

В Україні, на думку автора, з недостатньо досконалим інституціональним середовищем ринкової економіки та громадянського суспільства особливу роль відіграють зовнішні фактори, в тому числі психологічний тиск, пов'язаний з успіхами передових країн, що спонукає іноді до копіювання зарубіжних моделей ДПП без підготовки відповідної інституційної, правової і фінансової основи. Тому така політика може призвести до результатів, прямо протилежним тому, що очікувалося, і на довгі роки створити негативний імідж ДПП.

Тому пріоритетними напрямами формування і розвитку ДПП в будівництві, на нашу думку, повинні стати:

· формування сприятливих умов розвитку ДПП;

· удосконалення нормативно-правового забезпечення ДПП;

· посилення ефективної державної підтримки і гарантій будівельним організаціям;

· належне забезпечення державної підтримки у реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, що реалізуються структурами ДПП;

· створення єдиного державного органу з питань розвитку ДПП;

· розвиток ефективної інфраструктури ДПП;

· ретельне опрацювання та аналіз проектів державно-приватного партнерства з обох сторін за участю громадськості та інститутів ринку.

Для реалізації напрямів та об'єктів формування та розвитку ДПП важливо оптимізувати форми і моделі державно-приватного партнерства. З усього різноманіття форм ДПП слід відібрати такі, які будуть спиратися на фінансові можливості будівельних організацій і адміністративно-фінансовий ресурс державних органів. На нашу думку ефективною організаційно-економічною моделлю ДПП в секторі управління та економіки будівництва можуть стати контракти життєвого циклу (КЖЦ). Відповідно до умов КЖЦ одна сторона – девелопер інфраструктурного проекту за свій рахунок і з використанням власних матеріалів зводить інфраструктурний об'єкт і експлуатує його протягом усього розрахункового терміну експлуатації (життєвого циклу), здійснюючи ремонт, догляд та обслуговування, а інша сторона – держава оплачує за рахунок бюджету відповідного рівня послуги з надання об'єкта в користування, або безпосередньо сама надає за допомогою такого об'єкта публічні послуги.

Основними ознаками контрактів життєвого циклу є:

контракти охоплюють всі три етапи життя об'єкта: проектування, будівництво, експлуатацію (управління);

приватний партнер самостійно приймає всі пропроектні та технічні рішення, необхідні для виконання проекту та несе усі відповідні ризики;

з самого початку залучення фінансування в проект здійснюється приватним партнером в особі спеціально створеної проектної компанії;

державний партнер здійснює перший платіж до початку будівництва (70 %), інші платежі з моменту початку експлуатації об'єкта; дані платежі являють собою «плату» за сервіс і залежать від виконання функціональних вимог по контракту і від якості збудованого об'єкта;

платежі від державного партнера повинні бути гарантовані на весь період дії контракту.

Відмінною рисою проектів з використанням контрактів життєвого циклу є можливість будувати об'єкти, розвивати інфраструктуру за допомогою позабюджетних джерел фінансування з відкладеним навантаженням на бюджет. Відповідно до КЖЦ інвестор (будівельна організація, девелопер тощо) зобов'язується спроектувати, побудувати і здійснювати поточне управління об'єктом, а державний замовник повинен компенсувати вартість будівництва та вносити періодичні платежі (у разі домовленості) за сервіс функціонуючого об'єкта з моменту його введення в експлуатацію.

Так контракти життєвого циклу передбачають укладення довгострокового договору, що об'єднує всі етапи проекту: від проектування до введення в експлуатацію та експлуатації об'єкта. Але такі комплексні проекти не регулюються нормами закону в Україні. Як показує міжнародна практика, розвиток ДПП передбачає розмаїття форм державних контрактів і формування чітко регламентованого, але в той же час досить гнучкого механізму контрактних угод, що дозволяє державі досить ефективно здійснювати державні закупівлі, а приватному партнеру ефективно реалізовувати взяті на себе зобов'язання.

Організаційно-економічну модель контракту життєвого циклу в форматі державно-приватного партнерства подано на рис.1.

І етап (підготовка)	Пропозиція (оголошення тендеру)			ДП/ПП
	Підготовка проектної документації			ПП
	Тендер			ДП/ПП
	Визначення переможця. Підготовчі процедури			ДП/ПП
	Утворення проектно-керуючої компанії. Підписання КЖЦ			ДП/ПП/інші
ІІ етап (реалізація)	Реалізація проекту			ПКК
	Фінансування проекту			ДП/ПП/інші
	Технологічний та фінансовий контроль (у випадку негативної динаміки реінжиніринг проекту)			ДП/ПКК
	Введення об'єкта в експлуатацію			ПКК
	Передача майна власнику чи орендарю (в житловому будівництві КУА/ОСББ/ЖЕК тощо)			ДП/ПКК
	Звіт по реалізації проекту			ДП/ПКК
ІІІ етап (аналіз, висновки)	Аналіз фінансової стійкості та економічної доцільності проекту			ДП/ПКК
	Компаратор з державним сектором (оцінювання відповідності результатів до витрачених коштів)			ДП/експерти
	Контроль за управлінням об'єктом			ДП
	Висновки позитивні			ДП
	Ні	Так
	Закриття проекту		Реалізація аналогічних проектів
Примітка: ДП – державний партнер, ПП – приватний партнер, ПКК – проектно-керуюча компанія
Рис. 1. Організаційно-економічна модель контракту життєвого циклу в державно-приватному партнерстві

Відповідно на практиці застосування КЖЦ, реалізація проектів з використанням цього ДПП-інструменту, повинна здійснюватися через механізми проектного фінансування. Для виконання кожного окремого контракту створюється проектна (керуюча) компанія, яка стає виконавцем за держконтрактом, генпідрядником для компаній, що виконують будівельні роботи або надають послуги з експлуатації об'єкта, а головне – центром керування і координації дій усіх партнерів по проекту.

Література:

1. Авксєнтьєв М.Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний механізм залучення інвестицій в інфраструктурні галузі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 «Економіка і управління національним господарством» / М.Ю. Авксєнтьєв – К. – 2010. – 20 с.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15 – Назва з екрана.

3. Государственно-частное партнерство в условиях инновационного развития экономики [Монография] / Под ред. А.Г. Зельднера, И.И. Смотрицкой. М.: ИЭ РАН, 2012. – 212 с.

4. Государственно-частное партнерство: теория и практика / [В.Г. Варнавский, А.В. Клименко, В.А. Королев и др.] – М., 2010. – 182 с.

5. Методические рекомендации по внедрению государственно-частного партнерства в экономику агропромышленного комплекса Краснодарского края: для студентов экономических специальностей. – Кубанский государстенный аграрный университет. – Краснодар. – 2012. – 159 с.

6. Новикова И. Государственно-частное партнерство: мода или тренд // Экономика Беларуси. – 2013. - № 1. – С. 48-53. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gate.belta.by/econom.nsf/all/E30DCD49071BB4E243257B3A00425DD1/$File/ru_01-13-04.pdf

7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 – Назва з екрана.