Экономические науки/ 10.Экономика предприятия.

к.е.н., доцент, Н.В.Ізмайлова, Н.О. Булда

ДВНЗ «Криворізький національний університет» Криворізький економічний інститут, Україна

Фінансове оздоровлення підприємств України в рамках інтеграції в світовий економічний простір

Сучасний етап розвитку економіки характеризується наявністю кризових явищ. Непристосованість фінансових систем більшості країн до нових умов обумовила виникнення економічних труднощів, що в свою чергу стало причиною збільшення кількості неплатоспроможних суб’єктів господарювання. Так, досить багато українських підприємств в результаті фінансово-економічної кризи та напруженого соціально-політичного стану стикнулись з проблемою загрози банкрутства.

Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю встановлення фінансової стабілізації на рівні економічної системи, та здійснення фінансового оздоровлення на рівні підприємницьких структур. В цьому аспекті важливим є звернення до досвіду передових країн світу, та дослідження можливості його використання в рамках фінансової санації неплатоспроможних підприємств України.

Проблеми проведення фінансового оздоровлення підприємств досліджували ряд науковців, а зокрема: Т.Білоконь, В.Грачов, Н.Дащенко, І.Косарева, Л.Ліготенко, О.Цар та інші. Проте, в своїх дослідженнях автори акцентують увагу на особливостях санації nа антикризового управління в межах України, залишаючи поза увагою аналіз досвіду розвинених країн щодо управління фінансовим оздоровленням. Тому, метою роботи є дослідження особливостей процедур фінансової санації підприємств економічно розвинених країн, та можливостей їх застосування на вітчизняних підприємствах.

Ефективна система фінансового оздоровлення є ключовим фактором ефективної діяльності суб’єкта господарювання. За оцінками Всесвітнього банку, Україна посідає 137 місце за легкістю ведення бізнесу, а за ефективністю процедури ліквідації підприємств – 157 місце з 185 країн світу. Група Всесвітнього банку Doing Business 2013 визначає місце країни в рейтингу виходячи з трьох параметрів: тривалість процедури банкрутства, вартість процедури ліквідації та коефіцієнт відшкодування вимог кредиторів. Відповідно до чого, було визначено, що система банкрутства в Україні є недостатньо ефективною, оскільки показник відшкодування вимог кредиторів є порівняно низьким. Так, в Європейських країнах він становить 36,9%, тоді коли в Україні лише 8,7%. Безпосередньо процес відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є занадто тривалим – 2,9 роки ( для порівняння в Європейських країнах показник становить 2,4 роки [2]. Виходячи з цього, можна говорити про неефективність застосування вітчизняних санаційних процедур та необхідність розгляду досвіду розвинених країн світу.

У світовій практиці виділяють два основні підходи до державного регулювання банкрутства: прокредиторський (британська модель) та продебіторський (американська модель). Перша захищає права кредиторів щодо стягнення свої боргів, друга – захищає боржника, та дає йому можливість фінансового оздоровлення та продовження нормального функціонування з поверненням боргу [3].

У США система банкрутства направлена на максимізацію вартості активів дебітора для задоволення вимог кредиторів. При цьому, законодавство країни значно обмежує права кредиторів та надає широкі можливості для реалізації інтересів боржника. Прокредиторський характер регулювання банкрутства характерний для санаційних процедур Італії. На законодавчому рівні захищаються інтереси усіх кредиторів підприємства. При чому, участь боржника в процесі керівництва санацією зводиться до мінімуму. Процедура контрольованого управління застосовується з метою запобігання випадковій кризі. Подібно до цього, за французьким законодавством в судовому порядку призначається адміністратор, який дає рекомендації стосовно вибору між реструктуризацією та ліквідацією боржника. Німецька система регулювання банкрутства, також, максимально захищає права кредиторів. Згідно з законодавством країни, боржник повинен протягом 21 дня відновити свою платоспроможність. Якщо цього не відбудеться підприємство має подати заяву до суду про банкрутство, в іншому випадку буде відкрито кримінальне переслідування.

Враховуючи досвід економічно розвинених країн в Україні можна впровадити наступні процедури:

- розширити можливості реструктуризації та фінансового оздоровлення підприємств, які мають тимчасові фінансові труднощі, проте є перспективними;

- активно захищати інтереси кредиторів на законодавчому рівні;

- провадити жорсткий відбір спеціалістів, які забезпечують виконання різних процедур банкрутства;

- регулярно розробляти пропозиції стосовно вдосконалення політики банкрутства та забезпечення контролю за змінами законодавства.

Таким чином, наведені та інші заходи дадуть можливість удосконалити процес реалізації процедур оздоровлення підприємств та дадуть можливість підвищити рівень застосування ліквідаційних та санаційних процедур вітчизняних підприємств.

Література:

1. Білоконь, Т.М. Санація підприємств: організаційно-економічний механізм: монографія [Текст] / Т.М. Білоконь, Л.М. Несен. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 152 с. – Режим доступу: http://universum.vinnica.ua/sb/?a=355

2. Рейтинг экономик [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://russian.doingbusiness.org/rankings.

3. Цар О. Світовий досвід оздоровлення неплатоспроможних підприємств та можливості його застосування в Україні / О. Цар// Галицький економічний вісник. — 2013. — №2(41). — с.34-42