Економічні науки/10. Економіка підприємства

асистент Лозовик Д.Б., студент Шевчук Ю.В.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

Вдосконалення інтегральної методики оцінювання конкурентоспроможності підприємства

У сучасних умовах конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів. Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів щодо споживача.

Питання оцінки конкурентоспроможності підприємства розглядалися різними вченими, зокрема: Портером М. Е., Герчиковою І. Н., Градовим А. П., Калугіною З. А., Іващенком Г. А., Діксоном П. Р., Підддубним І. О., Фатхутдиновим Р. А., Долинською М. Г., Мисаковим В. С. та ін.

Актуальність дослідження конкурентоспроможності підприємства зростає в процесі формування ринкових відносин і створення конкурентного середовища, без якого говорити про конкурентоспроможність взагалі не має сенсу. Проблема конкурентоспроможності тісно пов’язана з проблемою продуктивності, ефективності господарської діяльності. Це обумовлено тим, що саме зростання ефективності є запорукою конкурентоспроможності підприємств. Зважаючи на це, перед будь-якою організацією постає проблема стратегічного й тактичного управління розвитком здатності підприємства виживати в ринкових умовах, яке засноване на якомога точному та адекватному оцінюванні власної конкурентоспроможності [3, c. 126].

Рівень конкурентоспроможності підприємства можна визначати багатьма методами, такими, як: графічні, матричні, розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунково-графічні) методи. Кожний з них має свої переваги та недоліки [4, c. 315].

Найбільш обґрунтованим є використання методу інтегральної оцінки конкурентоспроможності на основі розрахунку таких груп відносних показників:

1. Ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства (витрати на виробництво одиниці продукції; рентабельність товару; рентабельність продажу; коефіцієнт завантаження виробничих потужностей);

2. Фінансового стану підприємства (коефіцієнт автономії, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт оборотності обігових коштів);

3. Конкурентоспроможності товару (якість товару, ціна товару).

У зв’язку з тим, що кожний з цих показників має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (К_КП), експертним шляхом були визначені коефіцієнти значущості критеріїв, а також коефіцієнти кожного показника відповідного критерію [2, c. 6].

Розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою середньозваженої арифметичної .

Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства (К_КП) розраховується за формулою:

К_КП = 0,38Е_ВЗ + 0,29ФС + 0,33К_Т, (1)

де Е_ВЗ – значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;

ФС – значення критерію фінансового стану підприємства;

К_Т – значення критерію конкурентоспроможності товару;

0,38; 0,29; 0,33 – коефіцієнти вагомості критеріїв [1, c. 52].

Дана методика недостатньо враховує особливості діяльності підприємства, і тому для поліпшення процесу формування детальної оцінки конкурентоспроможності підприємства пропонується внести деякі зміни. Це дасть змогу максимально враховувати багатоаспектність підприємницької діяльності.

У загальну формулу розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства слід додати нові змінні, зокрема: критерій фінансової результативності (ФР), який розраховується окремо від критерію фінансового стану (ФС); критерій ефективності інноваційної діяльності (Е_ІД) підприємства. Зважаючи на сучасний стан формула визначення коефіцієнта конкурентоспроможності набуває наступного вигляду:

К_КП = 0,12Е_ВЗ + 0,17ФС + 0,20ФР + 0,06Е_ІД + 0,45К_Т, (2)

Найбільший коефіцієнт значущості має критерій конкурентоспроможності товару тому, що саме продукція, яку виробляє підприємство визначає коло її відносин із зовнішнім світом. Інші критерії, які входять до даної формули є певною мірою похідними саме від нього.

Групи відносних показників за кожним критерієм набувають такого вигляду:

1. Ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства (фондовіддача; продуктивність праці; коефіцієнт завантаження виробничих потужностей; ефективність рекламної діяльності);

2. Фінансовий стан підприємства (коефіцієнт автономії, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт оборотності обігових коштів);

3. Фінансова результативність (рентабельність продукції, рентабельність продажу, рентабельність активів);

4. Ефективність інноваційної діяльності (частка нововведень у загальному обсязі виробництва продукції; рівень реалізації нової продукції);

5. Конкурентоспроможність товару (рівень браку, ціна товару, міра соціальної адресності, рівень сертифікованості продукції, екологічність товару, величина ринкової частки продукції підприємства).

Поява інноваційного критерію в процесі удосконалення методики інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємства зумовлена підвищенням ролі нововведень у підвищенні прибутковості підприємства, формуванні стійкого попиту та створенні конкурентних переваг.

Розширення оціночного інструментарію критерію конкурентоспроможності товару пов'язане із необхідністю якомога ширшого врахування впливу факторів зовнішнього середовища. Дослідження кожного показника для цього критерію дає конкретне визначення проблемної зони у виробництві саме цього товару з позиції відносин зі споживачами, конкурентами, постачальниками сировини та державою.

У зв'язку з цим слід зазначити, що така система показників оцінки конкурентоспроможності підприємства дає широкий спектр можливостей для обґрунтованого та націленого її формування з визначенням впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Запропонований метод є досить простим у використанні, не потребує великого масиву вхідної інформації та допомагає виявити й показати сильні і слабкі сторони підприємства, дозволяє швидко та об’єктивно отримати картину становища підприємства на галузевому ринку.

Своєчасне виявлення сильних та слабких сторін підприємства за допомогою використання наведеної методики є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Література:

1. Булах І.В. Оцінка конкурентоспроможності підприємства: теоретико- методологічний аспект // Матеріали 8-ої Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених "Економіка і маркетинг в XXI сторіччі". В 2-х частинах. Ч.1.- Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2010.- С. 52 - 54.

2. Іващенко Г.А. Оцінка організаційно-економічних факторів формування конкурентоспроможності підприємства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Харк. нац. екон. ун-т. - Х., 2005. - 19 с.

3. Підддубний І.О., Піддубна А.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства/ За ред. І. О. Піддубного.- 2-е вид., стереотип.- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2011.- 370 с.

4. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент.-М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 892 с.