Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Здобувач Уманська В.В.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Організаційні засади створення кластерних формувань в галузі рисівництва

За нинішньої економічної ситуації розвиток галузі рисівництва потребує поліпшення організаційно-управлінського забезпечення. З огляду на це запровадження управлінської системи, яка б забезпечувала комплексний підхід до розв’язання існуючих галузевих проблем слід розглядати як фундаментальну проблему, що потребує більш ґрунтовного розкриття у теоретичному, методологічному та організаційному плані, вирішення якої сприятиме ефективному функціонуванню галузі рисівництва в Україні [1].

Рисівництво є невід’ємною складовою зернової галузі у Південно-степовому регіоні України та має перспективи зростання як обсягів, так і ефективності виробництва [4]. Вирощування рису в умовах Причорномор’я та північної частини Криму відіграє важливу роль як фактор ефективного використання малопродуктивних, вторинно-засолених, осолонцьованих і підтоплених земель, підвищення їх родючості й поліпшення еколого-меліоративного стану та одержання на них у рисових сівозмінах високих урожаїв рису й супутніх сільськогосподарських культур. За сучасних умов зрівноважений розвиток галузі рисівництва як процес стабільного динамічного економічного зростання, що має супроводжуватися адекватними соціальними перетвореннями та сприяти збереженню навколишнього природного середовища і раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу традиційної території рисосіяння України, потребує коригуючо-регулюючого впливу, який необхідно забезпечувати шляхом формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва [2].

Для найбільш повного використання природних і просторових переваг території рисосіяння на нинішньому етапі розвитку рисівництва необхідно створювати кластерні формування, адаптовані до ринкового середовища. Враховуючи наявний виробничий і науково-технічний потенціал та специфіку розміщення виробництва, найбільш придатним типом кластерного формування є самоврядне науково-виробниче агропромислове об'єднання виробників рису, підприємств, які займаються прийманням його на зберігання і переробкою, виробників технічних засобів, устаткування та інших матеріально-технологічних ресурсів для виробництва і переробки рису, а також спеціалізованих науково-дослідних установ, що забезпечують трансфер інновацій у це виробництво – інноваційний кластер [3].

Кластеризації дозволить створити ефективні інституціональні умови для задіяння всіх ресурсів підвищення конкурентоспроможності галузі рисівництва. Створення в рисівництві інноваційного кластера із налагодженням прямого співробітництва з державними партнерами дозволить:

1) впорядкувати питання, пов’язані з передачею внутрішньогосподарської мережі рисових зрошувальних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у комунальній власності, приватному партнеру для виконання умов договору концесії, укладеного в рамках державно-приватного партнерства та в подальшому розширити площі ріллі за рахунок більш повного використання побудованих, але не використовуваних рисових зрошувальних систем (додатково залучити до експлуатації незадіяні рисові зрошувальні системи на площі понад 5 тис. га);

2) відновити мережі внутрішньогосподарських рисових зрошувальних систем на площі понад 10 тис. га та підтримувати їх у робочому стані за рахунок виконання ремонтно-відновлювальних робіт;

3) постійно покращувати еколого-агромеліоративний стан ґрунтів рисових зрошувальних систем, уникаючи процесів заболочування, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів за рахунок забезпечення роботи рисових зрошувальних систем у проектному режимі;

4) збільшити виробництво рису-сирцю та крупи рисової на 20-25% по відношенню до рівня минулих років за рахунок зростання посівних площ і використання нових високоврожайних з підвищеною якістю зерна сортів рису, адаптованих до біотичних та абіотичних факторів середовища;

5) удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку галузі рисівництва;

6) сприяти захисту законних прав та інтересів державних і приватних партнерів.

Здійснення державно-приватного партнерства у сфері забезпечення управління функціонуванням рисових зрошувальних систем із відповідним узгодженням інтересів державних та приватних партнерів дасть змогу на основі отримання синергетичного ефекту використати адміністративний ресурс органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з урахуванням інтересів регіону і територіальної громади, та задіяти інвестиційний потенціал приватних партнерів для підвищення рівня техніко-економічних показників ефективності діяльності галузі рисівництва [3]. Ефект синергії має стати принциповим підходом до стратегічного управління розвитком галузі рисівництва як складноорганізованої керованої системи.

Література:

1. Ванцовський А. А. Культура рису на Україні : [монографія] / Ванцовський А. А. – Херсон : Айлант, 2004. – 172 с.

2. Концепція державної підтримки галузі рисівництва в Україні / [Ванцовський А. А., Вожегов С. Г., Шапар І. І. та ін.]. – К. : УААН, 2004. – 18 с.

3. Морозов Р. В. Державне регулювання і підтримка розвитку галузі рисівництва в Україні / Р. В. Морозов // Таврійський науковий вісник. – 2012. – Вип. 78. – С. 228–235.

4. Рис Херсонщини: Цільова комплексна програма розвитку галузі рисівництва / [Логвиненко Г. Ф., Ванцовський А. А., Морозов Р. В. та ін.]. – Херсон : Колос, 2000. – 44 с.