Медицина/13. Подготовка медицинских работников в вузах.

К.мед.н. Бирчак І.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Пошукова учбово-пізнавальна діяльність студента медичного ВУЗу як запорука успішності навчання

Міністерство освіти і науки України працює над програмою реформування системи вищої освіти в Україні з метою її інтеграції в найближчі роки в систему вищої освіти країн Західної Європи. Безсумнівно, це твердження стосується й системи підготовки лікарів у наших медичних Університетах. Серед пріоритетних напрямів освітньої політики розвинутих країн світу: США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Японії тощо чільне місце посідає підготовка студентів-медиків. Причому реалізація даного напряму в цих державах спрямована, перш за все, на виконання стратегічних завдань. В Україні як державі, що має великий потенціал у розвитку ринку освіти, необхідно включатись у процес розробки нових і вдосконалення вже існуючих методик навчання.

Одним із завдань освітніх установ є формування гармонійно розвиненої особи. Найважливіший показник усебічно і гармонійно розвиненої особи - уміння логічно мислити, систематизувати і накопичувати знання, аналізувати і саморозвиватися. Цьому сприяє проблемне навчання, в процесі якого створюється проблемна ситуація і намічаються шляхи її вирішення.

Мета активізації учбового процесу шляхом проблемного навчання полягає в тому, щоб навчити студента не окремим розумовим операціям у випадковому порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних завдань. Ця активність полягає в тому, що аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, майбутній медик отримав з нього нову інформацію, розширення і поглиблення знань за допомогою раніше засвоєного матеріалу.

Розумовий пошук - складний процес, він, як правило, розпочинається з проблемної ситуації. Мета проблемного типу навчання – це не лише засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але і самого шляху процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної діяльності студента-медика і розвитку його творчих здібностей. Подібні думки знаходимо у французького філософа ХVII ст. Р. Декарта: «Для того, щоб удосконалити розум, потрібно більше роздумувати, ніж заучувати».

У основі організації процесу проблемного навчання закладений принцип пошукової учбово-пізнавальної діяльності студента, тобто принцип відкриття ним висновків, способів дії, винаходу нових предметів та методів реалізації знань на практиці. При проблемному навчанні діяльність викладача полягає в тому, що він, за необхідності даючи пояснення змісту найбільш складних понять, систематично створює проблемні ситуації, повідомляє студентам факти і організовує їх учбово-пізнавальну діяльність так, що на основі аналізу фактів вони самостійно роблять висновки і узагальнення. В результаті у студентів-медиків виробляються навички розумових операцій і дій, перенесення знань, розвиваються увага, воля, творча уява.

Проблемна ситуація - це інтелектуальні труднощі студента, що виникають у разі, відсутності пояснення нового явища, факту, патологічного процесу, симптому, синдрому відомим йому способом. Це спонукає майбутнього медика шукати новий спосіб пояснення або спосіб дії. Проблемна ситуація обумовлює початок мислення в процесі постановки і рішення проблем.

Повний цикл розумових дій від виникнення проблемної ситуації до вирішення проблеми має декілька етапів: виникнення проблемної ситуації, усвідомлення суті утруднення і постановка проблеми, знаходження способу вирішення шляхом висунення припущень і обґрунтування гіпотези, доказ гіпотези, перевірка правильності рішення проблем.

Розумова діяльність студентів стимулюється постановкою питань. Питання викладача повинна бути складним настільки, щоб викликати утруднення аудиторії, і в той же час посильною для самостійного знаходження відповіді.

Проблемна ситуація виникає за умови, коли студенти не знають способу вирішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту в історії хвороби. Подібна ситуація спонукає студентів до теоретичного пояснення фактів, це викликає пошукову діяльність і призводить до активного засвоєння нових знань.

Викладач, знаючи рівень підготовки студентів і виходячи із специфіки навчання, може ставити перед ними проблеми, що вже зустрічалися раніше. При цьому він враховує наступне: а) алгоритм рішення раніше розв'язаних проблем можна використати при вирішенні нових важких проблемних завдань; б) вирішення завдань, що зустрічалися раніше, але невирішених через відсутність достатніх знань зміцнює інтерес студентів до предмета, переконує їх в тому, що можливо вирішити практично усі завдання; в) постановка проблеми, що раніше вирішувалася, в іншому формулюванні забезпечує можливість творчої роботи при повторенні пройденого матеріалу; г) раніше вирішену проблему можна використати для вторинної постановки перед слабкими студентами для самостійного рішення.

До основних дидактичних методів організації процесу проблемного навчання для студентів медичних ВУЗів відносяться наступні: робота з історіями хвороби за окремими нозологіями, вирішення кластерних завдань, розробка алгоритму обстеження та лікування конкретного випадку тощо.

Постійна постановка перед студентом проблемних ситуацій призводить до того, що він не «пасує» перед проблемами, а прагне їх вирішити, знайти відповідь на поставлене питання. Метою проблемного навчання є навчання аналізу ситуації (проблеми) і науковому пошуку істини (вирішення проблеми).

Новаторські методи складаються з уважного відношення до деталей і уміння ставити питання так, щоб аналіз матеріалу переростав в проблемну ситуацію, яку необхідно вирішити. При створенні нових методів навчання слід використовувати елементи того, що було зроблено раніше. Сьогодні особлива увага приділяється стилям і стратегіям навчання з урахуванням відмінностей між студентами. На підставі розуміння того, як окремі студенти-медики засвоюють стилі навчання, і того, що необхідно, щоб засвоєння відбувалося ефективніше (стратегії навчання), і будуються сучасні підходи в методиці.

Література

1. Григашкина С. И., Верчагина И. Ю. Проблемы формирования культурной среды образовательного учреждения // Исторические, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. – Тамбов : Грамота, 2008. – № 1.

2. Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследова-ния : учеб. Пособие для студ. Высш. Пед. Учеб. Заведений. – М. : Академия, 2005. – 208 с.

3. Зайцева Т.И., Смирнова О.Ю. Информационные технологии в образовании. – М., 2000.

4. Елашкина Н.В., Рохвадзе Р.Ф. Инновационные технологии в образовании // Проблемы современного образования: материалы III международной научно-практической конференции 10–11 сентября 2012 года. – Пенза – Ереван – Шадринск: ООО Научно-издательский центр «Социосфера», 2012. C. 92-96.

5. Карпенко М. П. Инновационные педагогические технологии в образовании. – М., 2001.

6. Качалова Л. П., Телеева Е. В., Качалов Д. В. Педагогические технологии. – Шадринск, 2001.

7. Квашнина С. А. Психолого-педагогическое сопровождение педагогов в инновационной деятельности // Школьный психолог : метод. журнал для педагогов-психологов. 2011 г. Изд. дом «Первое сентября». URL: http://festival.1september.ru/articles/582148/ (дата обращения: 12.02.2013).

8. Матюшкин, А. М. Мышление, обучение, творчество : монография для философов, психологов, педагогов. – М., 2003. – 720 с.

9. Национальный проект «Образование». Первые шаги // Труд и право. – 2006. – № 2.

10. Новиков А. М. Основания педагогики. – М. : Из-во ЭГВЕС, 2010. – 208 с.

11. Ольховая Т. А. Теория и практика становления субъектности студента университета : учеб. пос. – Нижний Новгород : ВГИПУ, 2006. –133 с.

12. Перькова Н. В. Методика организации самостоятельной деятельности студентов 1 курса педвуза на занятиях по математическому анализу : автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. – Санкт-Петербург, 2002. – 22 с.

13. Попель Н. В. Психологические факторы, влияющие на отношение учителей к педагогическим инновациям : автореф. дис. …канд. психол. наук. – Шуя, 2002 г. – 186 с.

14. Рохвадзе Р.Ф. Инновации в системе высшего образования: проблемы, решения, предложения // Актуальные вопросы современной педагогики (II)». 25 июля 2012 г. URL: http://www.moluch.ru/conf/authors/6809/ (дата обращения: 20.12.2012).

15. Симоненко В. Д. Общая и профессиональная педагогика. – М. : Вентана-Граф, 2006. – 368 с.

16. Федорова М. А. Теория и методическое обеспечение формирования учебной самостоятельной деятельности студентов в вузе: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.08. – Орел, 2011.

17. Шалаев И. К. Мотивационное программно-целевое управление: основы теории и экспертиза эффективности : учеб. Пособие по психологии управления. – Барнаул : БГПУ, 2007. – 300 с.