к.фарм.н. Куліш С.М.,

Запорізький державний медичний університет

Спектральна характеристика 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону

УФ-спектри вимірювались в розчинниках різної полярності: вода, 95% етанол, 0,1 М НСl, 1 М Н2SO4, 0,1 М NaOH, н-гексан [35].

Вимірювання проводилось за допомогою прилада SPECORD 200-222U214 в кварцових кюветах із товщиною робочого шару в 1 см. У всіх випадках використовувалися розчинники, які мали аналітичну кваліфікацію «ч.д.а».

Спектральна характеристика 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Спектральна характеристика 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону

Концентрація, розчинник	λ, нм	ε	lgε	Перехід електронів
4,2110^-5 моль/л, вода	218 247 290	15000 20200 12000	4,18 4,31 4,08	^1Lа – смуга π→π^*-перехід р-π-супряження
3,7810^-5моль/л, етанол	250 310	470 23000	3,67 4,35	π→π^*-перехід р-π-супряження
4,0510^-5моль/л, хлоридна кислота	214 258 340	5500 10000 2000	4,13 4,02 3,35	^1Lа – смуга π→π^*-перехід р-π-супряження
3,8910^-5моль/л, сульфатна кислота	216 260 295	8500 7500 7500	3,93 3,87 3,87	^1Lа – смуга π→π^*-перехід р-π-супряження
4,3510^-5моль/л, натрій гідроксид	240 310	8900 3000	3,95 3,48	π→π^*-перехід р-π-супряження
5,0110^-5моль/л, гексан	203 205 207 212 215 317	22000 35000 45000 45000 50000 400	4,35 4,55 4,65 4,65 4,70 2,60	^1Lа – смуга ^1Lа – смуга ^1Lа – смуга ^1Lа – смуга ^1Lа – смуга р-π-супряження

Як видно з даних, наведених в табл. 2.1, УФ-спектри 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону у воді, етанолі, 0,1 М НСl, 1 М H₂SO₄ характеризуються трьома смугами вбирання. Перша смуга має максимум в межах 214-218 нм, друга – в межах 247-260 нм, третя – в межах 290-340 нм. Лужні розчини (0,1 M NaOH) сполуки 2.6 характеризуються двома смугами вбирання з максимумами відповідно при 240 та 310 нм. В мало полярному розчиннику (н-гексан) ультрафіолетовий спектр досліджуваної речовини проявляє більш розвинену коливальну структуру з шістьма максимумами при 203, 205, 207, 212, 215, 217 нм.

Таким чином, на підставі даних наукової літератури та результатів наших досліджень можна зробити певні висновки, які стосуються інтерпретації природи спостерігаємих смуг 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіону.

Перша смуга (λ_макс. 214-218 нм) є типовою ¹L_a – смугою, яка обумовлюється локальним збудженням електронів у циклі піридиніл-2. Тим більше у н-гексані ультрафіолетовий спектр досліджуваної речовини проявляє тонку коливальну структуру, яка є типовою для спостерігаємих смуг.

Максимуми в межах 247-260 нм є результатом π→π^*-переходів електронів, тобто ¹L_b – смугою, з одночасним накладанням на неї n→π^*-переходів, що характерні для 1,2,4-тріазол-3-тіону (цикл А) та піридиніл-2 (цикл В). Цей факт підтверджується тим, що у полярних розчинниках (0,1 М НСl та 1 М H₂SO₄) УФ-спектри сполуки виявляють більш розвинену структуру ніж у воді та етанолі (табл. 1).

Третя смуга вбирання 5-(піридин-2-іл)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіону має характерні максимуми в межах 290-340 нм. Ця смуга є результатом р-π-супряження між 2-піридиновим і 1,2,4-тріазоловими кільцями. Це пов’язано із взаємодією неподілених пар π-електронів обох циклів, що призводить до утворення єдиної делокалізованої електронної хмари, яка і є р-π-супряженням. Напевно, збільшення розмірів єдиної електронної системи і призводить до батохромного зміщення цієї смуги, особливо в етанолі, 0,1 М НСl та 0,1 М NaOH відомо, що атоми або атомні угрупування, які мають неподілені електронні пари, як у нашому випадку, є ауксохромними і тому викликають довгохвильове зміщення одночасно з гіпсохромним ефектом.

Список використаної літератури:

1. Бранд Дж. Применение спектроскопии в органической химии / Бранд Дж., Эглинтон Г. – М. : Мир, 1967. – 280 с.

2. Казицына Л. А. Применение УФ-, ИК-, ЯМР- и МАСС-спектроскопии в органической химии / Л. А. Казицына. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во. Моск. ун-та, 1979. – 236 с.

3. Свердлова О. В. Электронные спектры в органической химии / О. В. Свердлова. – 2-е изд., перераб. – Л. : Химия, 1985. – 128 с.

4. Свердлова О. В. Электронные спектры в органической химии / О. В. Свердлова. – Л. : Химия, 1973. – 98 c.

5. Штерн Э. Электронная абсорбционная спектроскопия в органической химии / Штерн Э., Тиммонс К. // Методика комплексного спостереження за станом здоров’я кардіологічних хворих на підставі аналізу психоемоціонального стану. – М. : Мир, 1974. – 296 с.