Солом’яний О.М., студ. Азаров В.В.

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса)

Комп’ютерні технології як складова

професійної підготовки магістрів – майбутніх викладачів вищої школи

 

Перехід в інформаційне суспільство людство зробило рішучим кроком наприкінці ХХ – початку XXI століття. Цей крок пов'язаний з широким впровадженням комп’ютерних і комунікаційних технологій в усіх галузях людської діяльності.

Країни Заходу та Сходу активно розробляють і впроваджують комп'ютерні технології в освітній процес. Однак в Україні цей процес проходить більш повільно. Причинами є  не тільки недостатність фінансових можливостей, але й небажання та непідготовленість педагогів до застосування цих технологій, відсутність якісних комп’ютерних програм, недостатня розробленість питань методичного забезпечення комп’ютерних технологій навчання тощо. Натомість, за вимогами Болонського процесу входження України в Європейський освітній простір не можливе без широкого впровадження сучасних інформаційних засобів й технологій навчання. 

Проблеми застосування у навчальному процесі комп’ютерів та створення на цій основі комп’ютерних освітніх технологій інтенсивно досліджуються науковцями (О. Ващук, Ю. Горошко, М. Головань, Р. Гуревич, В. Дровозюк, М. Жалдак, О. Жильцов, Ю. Жук, І. Забара, В. Клочко, В. Лапінський, П. Маланюк, Ю. Машбиць, Н. Морзе, Т. Олійник, А. Пеньков, Ю. Рамський, Є. Смирнова, А. Фіньков, Т. Чепракова та ін.). Результати цих досліджень засвідчують про істотний вплив інформаційних технологій на оновлення форм, методів і принципів в організації навчального процесу, якість його результатів.

Метою даної статті є висвітлення впливу комп’ютерних технологій на якість підготовки магістрантів як майбутніх викладачів вищої школи.

Комплекс питань, пов'язаних із використанням сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі середньої й вищої шкіл, розглянуто в працях А. Єршова, M. Жалдака, О. Кузнецова, C. Кузнецова, В. Монахова, О. Павловського, Ю. Рамського, В. Розумовського та інших дослідників; дидактичні й психологічні аспекти інформаційних технологій навчання відображено в дослідженнях В. Безпалька, В. Зінченка, B. Ледньова, В. Ляудіса, Ю. Машбиця, О. Леонтьєва, A. Пеникала, В. Рубцова, В. Паламарчук, Л. Прокопенка, Н. Тализіної, O. Тихомирова та ін.; розробці педагогічних технологій присвячено дослідження В. Бикова, Т. Дмитренко, М. Кларіна, В. Монахова, О. Пєхоти, І. Якіманської та ін. Однак питання щодо використання сучасних інформаційних технологій у змісті підготовки магістрантів до професійної діяльності викладача вищої школи, формування в них навичок проектування, методичного забезпечення цієї діяльності залишаються поза уваги науковців.

Однією з найбільш поширених технологій в практиці вищої освіти  є освітня програма «Intel®  Навчання для майбутнього», яка покликана допомогти майбутнім вчителям глибше засвоїти новітні інформаційно-педагогічні технології, усвідомити можливість їхнього використання в роботі з учнями, при підготовці навчальних матеріалів до уроків, у проектній роботі з організації самостійних досліджень школярів.  Дана програма передбачає оволодіння проектно-дослідницькими методиками, навичками роботи з мультимедіа- й інтернет-ресурсами, створення навчальних проектів із широким використанням інформаційних технологій.

Однак наш досвід навчання за цією програмою й досвід її використання при підготовці студентів різних курсів та на різних факультетах педагогічного університету виявив, що достатньо ефективна на рівні бакалаврів та спеціалістів, програма «Intel®  Навчання для майбутнього» на рівні підготовки магістрів потребує певного переосмислення і доопрацьовування.

Необхідні певні умови, за яких дана програма може використовуватись у процесі підготовки магістрантів – майбутніх викладачів вищої школи. Її осмислення і практичне використання передбачають наявність у магістрантів елементарного рівня навичок користування комп’ютером, обізнаності щодо методики викладання певного предмету, певного досвіду практичної роботи у закладах освіти за обраною спеціальністю. Позитивно впливає на процес оволодіння комп’ютерними технологіями вміння магістрантів проводити дослідну роботу.

Готовність магістрантів до використання комп’ютерних технологій в професійній діяльності викладача ми вивчали в ході експериментального дослідження. В експерименті брали участь магістранти різних факультетів педагогічного університету, з різним рівнем успішності у навчанні, з різною мотивацією навчання та досвідом педагогічної практичної роботи. Вивченню піддавалася їхня готовність до використання інформаційних технологій навчання у професійній діяльності за такими компонентами: предметний, діяльнісний, мотиваційний.

Обізнаність (предметний компонент) щодо використання комп’ютерних  технологій у професійній діяльності визначалася за такими показниками: знанням про сутність комп’ютерних технологій, способи і форми використання цих технологій в навчальному процесі вищої школи. Практична підготовленість до використання комп’ютерних технологій у професійній викладацькій діяльності магістрантів визначалася за такими показниками: вміння створити педагогічний проект з використанням комп’ютерних технологій; досконало, на рівні користувача ПК, володіти комп’ютером та програмним забезпеченням Microsoft Office (PowerPoint, Publisher, Word, Excel). Мотивація магістрантів щодо використання комп’ютерних технологій у професійній діяльності визначалася: за наявністю бажання пізнати, опанувати нову технологію навчання; оволодіти навичками користування можливостями комп’ютерних технологій; спроможністю змінити власні погляди на технологію навчання й удосконалити власний педагогічний досвід роботи.

Експериментальне дослідження проводилось методами тестування, спостереження, аналізу продуктів діяльності магістрантів. Результати показали, що магістранти, що проходять підготовку за педагогічним напрямом, переважно не готові до використання комп’ютерних технологій навчання у професійній діяльності. За показниками обізнаності було виявлено високий рівень у 5% магістрантів, середній – у 15%, а низький рівень – у 80%. За показниками практичної підготовленості у 85% магістрантів було виявлено середній рівень готовності, у 15% – низький рівень. У 10% магістрантів  мотивація до використання комп’ютерних технологій, як нової сфери навчальної діяльності виявилася на високому рівні, у 35% – на середньому рівні й у 55% – на низькому.

Більш докладний аналіз експериментальних даних виявив, що більшість магістрантів недосконало володіють комп’ютером та периферією до нього; вони виявилися морально збентеженими та невпевненими у своїх силах коли їм було запропоновано навчатися використанню комп’ютерних технологій; показали слабкі навички конструювання, описового, структурного, образного моделювання об’єктів та явищ, що властиві реальним процесам їхньої майбутньої викладацької діяльності. Як наслідок, вони не бачать необхідності використовувати комп’ютерні технології у роботі викладача вищої школи, що пов’язана з організацією навчання студентів.

Отже, результати експерименту засвідчили про неготовність більшості магістрантів до використання в майбутній професійній діяльності комп’ютерних технологій.

Спираючись на результати експерименту була розроблена методика підготовки магістрантів, як майбутніх викладачів вищої школи до використання сучасних комп’ютерних інформаційних технологій у професійній викладацькій діяльності.

Дана методика базується на матеріалі навчальних дисциплін «Сучасні інформаційні технології в системі безперервної вищої освіти» та «Методика викладання педагогічних дисциплін» і передбачає поетапне створення магістрантами навчального (студентського) й організаційного (викладацького) проектів. Обов’язковими вимогами щодо цих проектів є їх змістовна, логічна й організаційна підпорядкованість один одному, обмеженість тематики проектів змістом навчальних дисциплін, що входять до циклу педагогічних дисциплін, пов’язаних з майбутньою професійно-викладацькою діяльністю магістрантів.

В процесі створення педагогічних проектів магістранти навчалися створювати систему папок й каталогів для власного Portfolio; здійснювати пошук інформації у мережі Інтернет й довідковій літературі та зберігати її, використовуючи комп’ютер, сканер, цифровий фотоапарат тощо; працювати в програмах PowerPoint й Publisher розробляючи мультимедійні презентації й веб-сайти; створювати методичний комплекс з певними документами: план розробки й план реалізації педагогічного проекту, методичні рекомендації, дидактичний матеріал й засоби оцінювання робіт магістрів за темою проекту; демонструвати власні продукти розроблені за новою методикою.

 

Література:

1. Везиров Т. Г., Пайзулаева Р. К. Курс. «Компьютерные технологии в науке и образовании» в подготовке магистров гуманитарных специальностей. // Профессионально-педагогическое образование в современных условиях: сб. статей. - Махачкала: ДГПУ, 2006. - С. 91-94.

2. Вітвицька С. С. Теоретичні засади підготовки магістрів в умовах ступеневої педагогічної освіти. – 2004. – 9 с. - www.nbuv.gov.ua.

3. Колесникова И. А., Горчакова-Сибирская М. П. Педагогическое проектирование. – М.: Издательский центр «Ака­демия», 2005. – 288 с.

4. Коновалова В. Б. Деякі аспекти системи професійної підготовки фахівця – викладача вищого навчального закладу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – Харків: ХХПІ, 2001. – С.38-42.

5. Стрельніков В. Проективна освіта і технологія проектного навчання у вищій школі // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. 1. – С. 63-69.