Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Викладач вищої категорії, викладач-методист Вольська А.Г.

К.т.н., викладач Назарова В.В.

Морський коледж Херсонської державної морської академії

КомпетентНісний підхід при викладанні шкільного курсу хімії у морському коледжі

В умовах сьогодення принципово змінюються цілі освіти. Теоретичні за сутністю та енциклопедичні за широтою знання, які довгий час були головною метою освітнього процесу, сьогодні стають засобом. Тобто, сучасна система освіти потребує зміщення уваги від знаннєвого до компетентнісного підходу до навчання.

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості [1].

Минулий навчальний рік став для Херсонської державної морської академії адаптаційним та експериментальним роком, який надав можливості покращити систему навчально-виховного процесу й тим самим забезпечити високий рівень кваліфікації випускників академії та її структурних підрозділів [2].

Підготовка моряків сьогодні повинна відповідати вимогам Міжнародної морської організації (ІМО), які викладено у міжнародному кодексі з дипломування моряків та несення вахти (ПДМНВ) [3]. ІМО розроблені універсальні модельні курси, що охоплюють мінімальний набір знань, умінь і навичок, якими має оволодіти випускник. Кожен пункт модельного курсу спрямовано на оволодіння курсантами однією або декількома компетенціями кодексу ПДМНВ [4]. Тобто, інтеграція модельних курсів ІМО в навчальний процес дозволяє виконати мінімальний стандарт компетентностей під час підготовки на кожному освітньому рівні [5].

В зв’язку з вищесказаним зрозуміло, що комптентнісний підхід орієнтує на побудову навчального процесу відповідно результату освіти: в навчальну програму закладаються параметри компетенцій, якими курсант чи студент повинен володіти після закінчення коледжу чи академії. При цьому повинні враховуватися відповідність внутрішньопредметних зв’язків наявній лабораторній базі, навчальним посібникам і підручникам, технічним засобам навчання, а також різноманітні міжпредметні зв’язки дисциплін загальнонаукового, загальноінженерного та професійного циклів [5].

Так, при розробці робочої програми з дисципліни «Хімія» враховували наступне.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Хімія» в морському коледжі Херсонській державній морській академії є підготовка молодших спеціалістів згідно з їх кваліфікаційними характеристиками для забезпечення рівня знань, необхідних для успішної реалізації майбутньої професійної діяльності: формування знань, вмінь та навичок, необхідних для роботи з хімічними речовинами та матеріалами; формування світогляду та наукового погляду на природу та захист оточуючого середовища; підвищення загальної освіченості майбутніх молодших спеціалістів, заохочення до вивчення даного предмету.

Завдання курсу – навчити спостерігати та кількісно описувати хімічні процеси, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Вивчення навчальної дисципліни «Хімія» спрямовано на формування наступних компетентностей (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 – Компетентнісні вимоги до умінь фахівців

№	Компетентність	Зміст уміння
1	Здоров'язберігаюча компетентність	Використовувати знання про пожежну, вибухову чи екологічну безпеку, отруйність, канцерогенні чи наркотичні властивості для знешкодження та надання медичної допомоги під час ураження такими речовинами
		Попереджувати негативний вплив засобів побутової хімії, харчових добавок на здоров'я людини
2	Громадянська компетентність	Орієнтуватись в проблемах і перспективах вивчення сировинної бази та пов’язаних із цим екологічних проблемах України та можливостях науки для їх вирішення
3	Соціальна компетентність	Вдаватись до діалогу як засобу вирішення проблем у співпраці з іншими людьми, у колективі
4	Загальнокультурна компетентність	Оволодіти вітчизняною та світовою культурною спадщиною при вивченні історії розвитку хімічної науки та практики, історії відкриттів та біографій видатних хіміків

При вивченні дисципліни «Хімія» реалізуються міжпредметні зв’язки з наступними дисциплінами (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Міжпредметні зв’язки, які забезпечуються при вивченні дисципліни

№	Навчальна дисципліна	Змістові модулі
Базові навчальні дисципліни
1	Біологія	Молекулярний рівень організації життя
2	Географія	Загальна економіко-географічна характеристика світу
3	Основи гідромеханіки	Фізичні властивості рідини
Навчальна дисципліна є базовою для наступних навчальних дисциплін
1	Основи екології	Світовий океан як екосистема
		Нормативно-правові основи охорони природного середовища за Конвенцією МАРПОЛ 73/78
		Запобігання забруднення моря відходами СЕУ
		Запобігання забруднення моря іншими судновими відходами
		Характерні особливості та наслідки розливів речовин у морі
		Організація дій та засоби ліквідації розливів нафтопродуктів на морі
		Запобігання та ліквідація інших видів забруднень із суден
2	Безпека життєдіяльності	Навколишнє природне середовище та його небезпечні і шкідливі для людини фактори
		Вплив небезпечних і шкідливих чинників на людину
		Шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
3	Технологія матеріалів	Виробництво чавуну, сталі та деяких кольорових металів
		Неметалеві матеріали
4	Технічна хімія	Розчини
		Загальний огляд металів
		Природні джерела вуглеводнів
5	Суднові допоміжні механізми, устрої та системи	Спеціальні системи танкерів та системи знезараження нафтовмісних вод
		Особливості експлуатації сепараторів палива та мастил
6	Технологія використання робочих речовин	Вимоги до якості води
		Методи та способи обробки води
		Корозія суднового енергетичного устаткування
		Фізико-хімічні властивості палива для дизельних двигунів
		Паливні суміші, обробка палива
		Основні характеристики мастил для дизельних двигунів
		Обробка мастил
7	Технічна експлуатація суднових технічних засобів та безпечне несення вахти	Експлуатація водо-опріснювальних установок
		Експлуатація сепараторів палива та мастил
		Експлуатація фільтрів палива та мастил. Теплообмінні апарати
		Експлуатація суднових ДВЗ

Вивчення навчальної дисципліни «Хімія» закінчується проведенням контрольної роботи, яка є засобом об’єктивного контролю якості отриманих знань курсантів та студентів. За результатами контрольної роботи, практичних та лабораторних робіт виставляється залік. Рівень підготовки встановлюється опосередковано за допомогою різних за формою завдань і складається з:

· теоретичної частини (питання до заліку);

· практичної частини (вирішення задач з навчальної дисципліни, для розв’язання яких використовуються певні посібники, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок).

Таким чином, запропоновані зміни робочих програм, а також відповідні зміни у знаннєвій компоненті та особливостях процесу організації навчання, дають можливість упровадження компетентнісного підходу починаючи вже зі шкільного курсу загальнонаукових дисциплін, тим самим забезпечуючи високий рівень кваліфікації випускників та формування ключових компетентностей, необхідних для соціалізації й творчої самореалізації особистості.

Література

1. Химинець В. Компетентнісний підхід до професійного розвитку вчителя : [текст] / В. Химинець // Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakinppo.org.ua/2010-01-18-13-44-15/233-2010-08-25-07-10-49.

2. Ходаковський В.Ф. Основні пріоритети компетентнісного підходу в організації навчально-виховного процесу у Херсонській державній морській академії. // Вісник Херсонської державної морської академії. – 2013. – №5. – С.1.

3. Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти. Офіційний переклад. – К.: Міністерство промислової політики України, 2010. – 530с.

4. Model course 7.02. Chief Engineer Officer and Second Engineer Officer. Sub-committee on standards of training and watch keeping 44^th session agenda item 3 STW 44/wp.6/add.4. – May, 2013. – 297p.

5. Білоусов Є.В., Ляшкевич А.І. Упровадження компетентнісного підходу в процесі підготовки суднових механіків. // Вісник Херсонської державної морської академії. – 2013. – №5. – С. 2-6.