Южека Роман Сергійович

студент юридичного факультету

Науковий керівник: доцент кафедри господарсько-правових дисциплін

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ,

к.ю.н, доцент Фокша Лілія Володимирівна

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

В РИНКОВИХ УМОВАХ СУЧАСНОСТІ

Вивчення фінансової системи України та дослідження взаємозв’язку між різними її ланками, набувають в сучасних умовах особливого значення, оскільки від оптимального функціонування фінансової системи країни залежить безперебійне забезпечення фінансовими ресурсами різних сфер суспільного життя (економічного, політичного, соціального, духовно-культурного та ін.). Всебічними та резонансними викликами, що постали перед Україною у 2015 році, насамперед стали ескалація військового конфлікту, повільне впровадження структурних реформ, розбалансування державного бюджету, зниження економічної активності, погіршення торгівельного балансу, відплив депозитів та суттєве скорочення обсягів кредитування тощо. Тому особливої актуальності, на шляху євроінтеграції України, набувають питання сталого розвитку економіки взагалі і фінансової системи зокрема.

Питання функціонування української фінансової системи перебувають у центрі уваги багатьох вітчизняних науковців і практиків. Про це свідчить аналіз наукових праць таких вчених, як: Л.К. Воронова, М.І. Карлін, В.М. Опаріна, В.І. Оспіщева та ін. Проте ряд питань залишається актуальними і потребують подальшого дослідження.

Поняття «фінансова система» є похідним від більш загального поняття «фінанси». Фінансова система являє собою сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє, перерозподіляє і використовує як централізовані, так і децентралізовані грошові фонди [1, с. 270]. Фінансову систему часто характеризують у двох аспектах: а) як сукупність фінансових інститутів, що опосередковують формування і використання грошових фондів; б) як сукупність державних органів і установ, що здійснюють фінансову діяльність (цей аспект буде розглянуто при аналізі компетенції органів фінансової діяльності, органів фінансового контролю). Зміст фінансової системи розкривається через систему фінансових інститутів. Фінансова система включає певні ланки: 1) бюджетну систему; 2) кредитну систему; 3) обов’язкове державне страхування; 4) фінанси підприємств [2, с. 112]. Кожна ланка фінансової системи являє собою визначену сферу фінансових відносин, а фінансова система в цілому — сукупність різноманітних сфер фінансових відносин, у процесі яких утворюються і використовуються фонди коштів. Іншими словами, фінансова система — це система форм і методів утворення, розподілу і використання фондів коштів держави і підприємств [3, c. 49-51].

Як відомо, саме через фінансову систему відбувається перерозподіл фондів грошових коштів, що обслуговують економічні відносини в країні, починаючи від створення валового внутрішнього продукту і закінчуючи економічними відносинами підприємств і населення [4]. Варто зазначити, що фінансова система України потребує кардинальних змін, оскільки особливості її функціонування не відповідають загальноприйнятим цивілізованим нормам і стандартам.

За рахунок неефективної роботи фінансової системи у сучасних умовах відбувається не повне акумулювання фінансових ресурсів та нераціональний їх перерозподіл між різними сферами. У результаті цього гальмуються надходження інвестицій в країну, адже саме вони необхідні для сталого економічного розвитку та стабільного функціонування держави [5, c. 37]. Серед основних проблем фінансової системи України слід відзначити також неефективну систему державного регулювання, що унеможливлює сталість її розвитку.

Однією з найважливіших проблем для України на сьогодні залишається незбалансованість у доходах бюджету, що формуються за рахунок обов'язкових платежів, а також значне зростання державної заборгованості та нераціональний розподіл витрат. Для розв’язання зазначених питань, на нашу думку, необхідно впровадити контроль за витрачанням коштів, їх доцільністю та належним чином відслідковувати грошові потоки.

На нашу думку, концепція розбудови фінансової системи України має ґрунтуватися на відповідних засадах, які б могли сприяти покращенню її функціонування: а) переосмислення економічної суті процесів формування та напрямків спрямування фінансових ресурсів країни в умовах ринкової економіки; б) включення до її складу сукупності елементів, які пов'язані з проведенням законодавчо забезпеченої фінансової політики держави; в) використання системного підходу, що дає змогу розглядати складові фінансової системи в єдиному взаємозв'язку. Також, для покращення функціонування фінансової системи України, необхідно посилити державний контроль у сфері державного регулювання фінансами.

Таким чином, фінансова система України знаходиться на етапі становлення і вдосконалення. Найважливішими питаннями її розвитку, що потребують вирішення, є: необхідність зміцнення фінансів суб'єктів господарювання з метою посилення мотивацій до ефективної роботи, інвестиційної діяльності; налагодження фінансового механізму діяльності бюджетних установ, пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів. Також, одним з головних чинників нестійкості фінансової системи України є неврегульованість та безсистемність державного контролю.

Література:

1. Завгородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Завгородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – Львів : Вид-во ДУ «Львівська політехніка», 1996. – 384 с.

2. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник / О. Д. Василик. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.

3. Опарін В. Фінансова система: теоретичні засади та практичні аспекти її розбудови // Фінанси України. – 1998. – № 9. – C. 49-59.

4. Британська Н. Проблеми фінансової системи України в умовах ринкової економіки: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/britanska-nn-krimets-oa-problemi-finansovoyi-sistemi-ukrayini-v-umovah-rinkovoyi-ekonomiki

5. Дмитренко Д. М. Принципові підходи до реструктуризації фінансової системи України / Д. М. Дмитренко // Вісник Української академії банківської справи – 2009. – № 2 (27). – С. 30–35.