Н.В.Бондарчук

аспірант кафедри економічної теорії

Київський національний університет будівництва і архітектури

Оптимізація розподілу інвестиційних ресурсів та вибір ефективних інвестиційних проектів: проблеми та перспективи обліково-аналітичного забезпечення діагностичних процедур

Однією із ключових проблем, яка гальмує розвиток житлового будівництва в Україні, є недостатність в інвестиційному забезпеченні. Кризова ситуація, що склалась в будівельній галузі, спричинена недовірою інвесторів до забудовників, які, залучаючи кошти, суттєво порушують свої зобов’язання. Інвестори сам на сам залишаються перед вибором обмеженого кола механізмів інвестування, прагнучи в першу чергу, інвестувати лише там, де учасники ринку та держава створили відповідні умови для прозорості і надійності бізнесу, захищеності прав власності. Виникає необхідність дослідження питань інвестиційного забезпечення житлового будівництва, запровадження ринкових механізмів інвестування будівництва житла через залучення зовнішніх і внутрішніх інвестиційних ресурсів за умови мінімізації ризиків інвесторів, поліпшення інвестиційного середовища та активізації ролі банківського сектору економіки.

Це актуалізує потребу запровадження нового підходу до розробки альтернативного механізму інвестування житлового будівництва та засвідчує нагальну науково-методичну і практичну потребу у проведенні ряду заходів за цільовими орієнтирами: вибору організаційної процедури впровадження різноманітних механізмів інвестування в житловому будівництві; питання вибору найменш ризикованого механізму залучення грошових коштів для інвестування будівництва житла, а також місця і ролі кожного механізму у вітчизняній системі інвестування житлового будівництва; адаптацію західних механізмів інвестування будівництва об’єктів житлової сфери до сучасних умов діяльності вітчизняних будівельних підприємств та їх консолідацію з вітчизняними методичними та прикладними напрацюваннями щодо реалізації інвестиційно-будівельних проектів тощо. на основі удосконаленого визначення категорії «інвестування» як імовірнісного цілеспрямованого процесу, базові параметри складових якого забезпечують ефективність і безупинність міжчасового розподілу фінансових, матеріальних, нематеріальних та трудових ресурсів у системі, визначено категорію «механізм інвестування житлового будівництва», що є процесом розробки, реалізації та контролю управлінських рішень, спрямованих на встановлення необхідної взаємодії частин елементів системи, що сприяє її впорядкуванню та забезпечує формуванню, розподілу і використання інвестиційних ресурсів.

Для вирішення проблеми оптимізації розподілу інвестиційних ресурсів та вибору ефективних інвестиційних проектів:

- побудована компонентна структура механізму інвестування житлового будівництва з виділенням основних функцій, елементів, принципів, методів та інструментів його реалізації, що було забезпечено аналізом базового категорійно-понятійного апарату формування механізму інвестування житлового будівництва, структуризацією та виділенням проблемної орієнтації і функціональної семантики дефініцій «фінансування» та «інвестування» в управлінні будівельними підприємствами, визначенням типологічних ознак їх диференціації та інтеграції в економічних дослідженнях, сформованою методичною функцію їх інтерпретації для цілей управління будівельним підприємством;

- здійснено етапізацію виникнення та розвитку нормативно-правового поля в якому відбувалося становлення діючих механізмів інвестування житлового будівництва, що визначило основні тенденції на ринку будівництва житла та засвідчило необхідність зміни існуючих механізмів фінансування будівництва, зокрема, створенням нових форм організаційної діяльності;

- окреслено та актуалізовано проблему необхідності запровадження і наукового обґрунтування нового підходу до створення альтернативного механізму інвестування житлового будівництва шляхом запровадження цільового фондування, в якості концептуальної та загально-методичної основи якого запропоновано нову операційно-розрахункову технологію цільового фондування, що убезпечує функціонування системи трьохсторонніх взаємовідносин: Інвестор - фінансова установа (Банк) - Забудовник (генпідрядне будівельне підприємство), та передбачає проектне фінансування забудовника банком за рахунок накопичених на його цільових (безпроцентних) депозитних рахунках інвестиційних ресурсів приватних інвесторів – фізичних осіб;

- для повноцінного інформаційного забезпечення інвестиційно-будівельного проекту та контролю цільового використання інвестиційних ресурсів, запропоновано систему публічного інвестиційного аудиту, що використовує інструментарій ресурсно-календарного планування будівництва та фінансового моніторингу, який здійснюється на підставі Міжнародних стандартів зовнішнього та внутрішнього аудиту та інтегрованої системи управління ризиками організацій (ERM COSO), консолідуючи всю необхідну інвестору інформацію в Асоціації інвесторів житлового будівництва на протязі всього періоду реалізації інвестиційно-будівельного проекту;

- для прийняття менеджментом будівельного підприємства раціональних управлінських рішень щодо застосування конкретного механізму інвестування житлового будівництва, автором удосконалено методику вибору механізму інвестування шляхом синтезу в інтегральній ієрархічній моделі абсолютних факторів, розрахованих на основі методу визначення діапазону екстремумів основних показників NPV та IRR будівельного проекту, та відносних факторів, вплив яких оцінено на основі методу парних порівнянь, автоматизований розрахунок яких здійснено на базі програмного комплексу системи підтримки прийняття рішень – «Expert Choice».