к.е.н. Марчук Т.С.

Доцент кафедри банківської справи Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Україна

Державна платформа фінансової підтримки енергозбереження в Україні

Проблема підвищення енергоефективності та зменшення енергозалежності України особливо актуально постала протягом останнього десятиліття. Постійне коливання цін на енергетичні ресурси, велика частка імпортованих енергетичних носіїв ставлять нашу державу та населення перед кризою енергоспоживання, коли внутрішні потреби країни в енергетичних носіях значно перевищують її можливості до власного видобутку та змушують переходити на високі показники закупівлі даних ресурсів у закордонних постачальників. 

За даними Міністерства статистики України [2] найбільшими споживачами електричної енергії є підприємства промисловості та транспорту і зв’язку, частка яких у загальному використанні енергії становить 73-74% та 9% відповідно протягом 2014-2016 років (див. рис. 1).  

   

Рис. 1 складено за даними [2]

  Аналогічна ситуація спостерігається і при розподілі використання теплової енергії за видами економічної діяльності (частка промислових підприємств становить 67-65% від загального обсягу у 2014-2016 роках).

З іншого боку, у розрізі загального кінцевого енергоспоживання частка домашніх господарств за період 2007-2015 років становить в середньому 32% від загального споживання, що є показником аналогічним за обсягами споживанню промислових підприємств.

Враховуючи наведені аналітичні дані та ситуацію, що склалася на ціновому ринку енергоспоживання в Україні, держава розпочала активну програму впровадження заходів із підвищення енергоефективності як серед промислових підприємств, так і серед населення. 

Зокрема, широкої популярності набуває Урядова програма «теплих» кредитів в Україні, на яку у 2017 р. додатково виділено державою 300 млн. грн.

Між державою, в особі спеціального фонду Держенергоефективності, та державними банки (Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк та Приватбанк) було укладено договори про співпрацю щодо надання «теплих» кредитів для ОСББ/ЖБК і фізичних осіб.

Відшкодування, яке надається учасникам Урядової програми, становить [1]:

Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.

Також, протягом 2017 року продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсоткам за «теплими» кредитами. На сьогодні працює 206 таких програм різного рівня в усіх регіонах України.

Рис. 2 складено за даними [1]

Регіональний розподіл загального обсягу виданих кредитів на підвищення енергоефективності для фізичних осіб та ОСББ (рис. 2) свідчить, що середній показник за регіонами складає близько 168,9 млн. грн., де найменшими є суми виданих «теплих» кредитів у Луганській та Миколаївській областях (62,18 та 62,68 млн. грн.), лідерами є Львівська (368,73 млн. грн) та Київська (340,15 млн. грн.) області.

Враховуючи ситуацію, що сформувалася у сфері енергетики України, держава в сукупності з банківськими установами впроваджує активну політику, спрямовану на підвищення енергоефективності як серед підприємств, так і серед населення України, шляхом надання фінансової підтримки при залученні кредитних ресурсів для економії енергетичних витрат.

 

Список використаної літератури:

1.     Держенергоефективності, електронний ресурс, режим доступу: http://saee.gov.ua/  

2.     Міністерство статистики України, електронний ресурс, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/