К.т.н., доцент Гасило Ю. А.,

к.т.н., доцент Романюк Р. Я.,

зав. лабораторією Жаворонкова Н. В.

Дніпровський державний технічний університет, Україна

ЗАХОДИ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ПИЛУ НА ПРАЦІВНИКІВ ДІЛЬНИЦЬ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Одним з негативних факторів, що різко погіршує умови праці практично у всіх галузях народного господарства, є пил. Він несприятливо впливає на внутрішні органи та центральну нервову систему працюючих, сприяючи виникненню та інтенсивному протіканню професійних захворювань, а також є причиною виробничого травматизму. Тому боротьбі з пилом на підприємствах повинна завжди приділятися особлива увага.

Протікання багатьох технологічних процесів пов'язане з виділенням пилу в повітря робочої зони. Існує два варіанти утворення пилу: перший – при руйнуванні або подрібнюванні твердих матеріалів і транспортуванні сипучих речовин; другий – внаслідок охолодження і конденсації парів металів і неметалів, що виділяються при високотемпературних процесах (зварюванні, плавці, пайці тощо) [1].

Шкідливий вплив пилу обумовлений багатьма факторами: фізико-хімічними властивостями, розмірами і формою пилових часток, концентрацією їх у повітрі робочої зони, тривалістю впливу їх протягом зміни та професійним стажем, іншими несприятливими виробничими факторами і особливостями трудової діяльності. Крім того, пил збільшує зношування машин і устаткування, погіршує санітарний стан виробничих приміщень, знижує рівень освітленості внаслідок забруднення світлових прорізів, ламп і освітлювальної арматури, може сприяти виникненню пожеж і вибухів.

На металургійних підприємствах повного циклу джерелами утворення пилу є: на агломераційній фабриці – виділення при розвантаженні сировини за допомогою вагоноперекидувачів, в процесі підготовки шихти (дозування, змішування, згрудкування), завантажені агломашин, транспортуванні агломерату тощо; в доменному цеху – випари розплавлених металів і шлаків, а також виділення при завантаженні і транспортуванні сировини та напівфабрикатів; в конвертерному цеху – виділення при продувці конвертеру, ремонтах зводів печей, ковшів, транспортуванні і завантаженні шихтових матеріалів, очищенні виливниць стисненим повітрям тощо; в прокатному
цеху – випари і виділення розпеченого металу в основному при прокатці, транспортуванні і перевантаженні різних матеріалів, пиловиділення при обробці готового прокату (порізка, вирубка дефектів) [1,2].

Пил має складний мінералогічний склад з переважанням окислів (закисів) заліза, марганцю, хрому, графіту. Атмосфера даних цехів характеризується наявністю в ній також шкідливих газів, таких як сірководень, доменний і колошниковий гази, оксиди вуглецю, сірки, азоту, бензопирен та ін.

Для вищевказаних цехів досить важливим завданням є створення в робочих зонах мікроклімату зі сприятливими метеорологічними параметрами. Разом з тим існуючі системи вентиляції разом з аерацією малоефективні і не можуть докорінно вирішити цю проблему.

Для захисту від впливу шкідливих виділень пилу важливе значення мають: комплексна механізація і автоматизація процесів, дистанційне керування ними, а також безперервність цих процесів. При цьому їх необхідно так удосконалювати (при відповідній модернізації конструкцій устаткування), коли виключалися б або різко зменшувалися шкідливі виділення пилу в робочу зону оператора. Так, при використанні кисню в сталеплавильних процесах виділення бурого диму може бути значно зменшене за рахунок домішування до кисню води або пари.

Важливе значення має раціоналізація та оптимізація виробничих процесів і устаткування: заміна токсичного пилу нетоксичним, перехід від твердого і рідкого палива на газоподібне, використання високочастотного і електричного нагріву, брикетування, зволоження і згрудкування матеріалів, що утворюють пил, тощо.

Обов'язковою вимогою є герметизація устаткування: газо- і трубопроводів, жолобів, конвеєрів, печей і ін. Конструкція устаткування повинна виключати можливість контакту зі шкідливими речовинами і запобігати виділенню забруднень у навколишнє середовище. Устаткування, що виділяє сильно діючий отруйний пил, розміщають у закритих кабінах з витяжною вентиляцією. Пульти дистанційного керування відокремлюють від кабін шлюзами. Герметичність печей визначається особливостями конструкції і щільності кладки. Цегельна кладка металургійних печей проникна для газів, особливо по швах. Для підвищення герметичності і зменшення газопроникності кладки зовнішні поверхні печей покривають ущільнювальними обмазками. Зовнішню обкладку печей виконують з алюмінію і його сплавів або оцинкованої сталі.

Ефективно також застосування пристроїв повного або часткового укриття виробничого устаткування (наприклад, укриття з відсмоктуванням з-під нього). При даній аспірації створюється розрідження в укритті (кожусі), який з'єднаний з витяжним повітроводом, в результаті чого запобігають виділенню забрудненого повітря назовні.

Місцеві відсмоктувачі від устаткування і апаратури влаштовують конструктивно вбудованими та зблокованими з виробничими агрегатами, так що їх не можна запустити при виключеному відсмоктувачеві.

Для відсмоктування шкідливих виділень безпосередньо від місць їх утворення використовують місцеву витяжну вентиляцію. Конструктивне виконання газовідсмоктувачів залежить від конфігурації технологічного устаткування.

Одним із джерел запилення на робочих місцях є відкрите транспортування сипучих матеріалів за допомогою транспортерів та конвеєрів, а також різних перевантажувальних пристроїв та жолобів. Наприклад, при використанні транспортерів запиленість перевищує санітарні норми в 10-15 разів.

Для транспортування сипучих матеріалів (концентратів руд, формувальних сумішей, агломераційних матеріалів, пилу з-під пиловловлювачів, вапна, окалини, шлаків і ін.) краще використовувати пневматичний або гідравлічний транспорт. Застосування цих видів транспорту полегшує автоматизацію процесів, виключає забруднення повітря пилом, зменшує витрати при його транспортуванні або утилізації, скорочує чисельність обслуговуючого персоналу.

Для запобігання виділення пилу при подрібнюванні і транспортуванні матеріалів застосовують пилоподавлення водою або парою (зволоження, мокре молоття) у межах, що допускається технологічним процесом. При цьому не можна допускати утворення каламуті, бруду і налипання зволоженого матеріалу на устаткування. Розпилення води здійснюють за допомогою форсунок. Воду і пар використовують також у якості завіс, що попереджають висипання пилу з відкритих прорізів кожухів устаткування, при пересипанні з транспортера на транспортер і в інших випадках.

При сухому молотті матеріалів необхідне пневматичне видалення подрібненого продукту і встановлення пиловловлювачів.

Матеріали стін і підлог повинні бути стійкими до впливу пилу. Якщо ці матеріали сорбують шкідливі виділення, то десорбуючі їх вони стають вторинним джерелом забруднення повітря.

Для цехів з підвищеним виділенням пилу у складі побутових приміщень передбачають приміщення для знепилювання робочого одягу, при виділеннях забруднюючих і адсорбуючих одягом речовин, або речовин, що дуже пахнуть, влаштовують приміщення для знешкодження робочого одягу і респіраторну.

Для захисту від пилу використовують глухий комбінезон з пилонепроникної тканини із зав'язками в кистях і щиколотках, а при роботі із забруднюючими речовинами застосовують халати із щільної тканини із зав'язками на рукавах, гумові фартухи, штани із нагрудником, каптури. Для захисту голови, обличчя і очей від бризів кислот, лугів, органічних розчинників застосовують поліетиленові каптури, наголовники, маски із прозорими екранами з органічного скла, захисні герметичні окуляри тощо.

Захист органів дихання досягається застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ): фільтруючих, які забезпечують захист в умовах достатнього вмісту вільного кисню в повітрі (не менше 18%) та обмеженого вмісту шкідливих речовин; ізолюючих, які забезпечують захист в умовах недостатнього вмісту кисню та необмеженого вмісту шкідливих речовин. У якості фільтруючих ЗІЗ використовуються промислові протигази і респіратори, а ізолюючих – шлангові і кисневі протигази, пневмомаски, пневмошоломи, автономні дихальні апарати [3].

В сучасних умовах на виробництві гостро постає також проблема повної реабілітації фізичних і розумових сил, а також здібностей операторів шкідливих і небезпечних цехів та дільниць. Для збереження працездатності працівників важливу роль грають спеціально обладнані місця для відпочинку, де істотну роль грають озеленення, музика, вода тощо. При роботах на відкритому повітрі або в цехах зі зниженою температурою обов'язково влаштовують приміщення для обігріву. Місця відпочинку в гарячих цехах відділяються від основного цеху, як правило, стеклоблоками, для них виділяється площа розміром 2x3 м при висоті кабіни 2-3 м. Для усунення повітряної теплової подушки в перекритті виконують природну витяжку для забезпечення необхідної рухливості повітря в приміщенні.

Величезне значення для створення безпечних і здорових умов праці працюючих в цехах з підвищеними пиловиділенням має раціональна і правильна організація питного режиму при збалансованому споживанні вологи і необхідних людському організму речовин. В теперішній час робітники шкідливих і гарячих цехів та ділянок одержують охолоджену, газовану і підсолену воду, а також білково-вітамінізований напій (квас) в кількостях 4-5 л у зміну [7]. Недоліками вищевказаних напоїв є те, що вони містять надлишок вуглеводів і баластових речовин, у них відсутні натуральні (природні) вітаміни, солі, органічні кислоти, пектинові, дубильні і інші необхідні для організму людини речовини. Також вони мають недостатні смакові (органолептичні) і лікувально-профілактичні якості. Крім того, наявність підвищеного вмісту етилового спирту і штучних солей, а також застосування сирої водопровідної води сприяє дизентерії і кишково-шлунковим захворюванням.

Для усунення цих недоліків розроблені пектино-вітамінізовані напої, які призначені для створення комфортних умов праці з урахуванням підвищення біологічної, лікувально-профілактичної, тонізуючої та органолептичної цінності питного режиму. Це напої серії “Пекнавит – 1-5” та “Беларусь”. Дослідження показали, що при споживанні цих напоїв працівниками підвищується опір організму зовнішнім шкідливим умовам праці, внаслідок чого знижується частота днів непрацездатності та травматизму [1].

Література

1. Гасило Ю. А. Аналіз джерел утворення пилу на робочих місцях металургійних підприємств та розробка заходів щодо поліпшення умов праці / Ю. А. Гасило, Р. Я. Романюк // Зб. наук. праць Дніпродзержинського державного технічного університету: (технічні науки). – Дніпродзержинськ: ДДТУ. – 2015. – Вип. 2(27). – С.217-222.

2. Романюк Р. Я. Безпека праці при прокатці жерсті / Р. Я. Романюк, К. О. Левчук // Зб. наук. праць Дніпродзержинського державного технічного університету: (технічні науки). – Дніпродзержинськ: ДДТУ. – 2014. – Вип. 2(25). – С.197-201.

3. Гаевая Л. А. Средства индивидуальной защиты глаз и лица на производстве / Л. А. Гаевая. – М.: Машиностроение, 1980. – 208 с.