Экономические науки/3. Финансовые отношения
К.е.н.
Полторак А. С., Зінкевич А. Л.
Миколаївський
національний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ РІВНЯ
ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Ефективність діяльності суб'єктів
господарювання агропромислового комплексу визначається у т. ч. станом їх
фінансових систем, а умовою результативного функціонування є дотримання їх
фінансової безпеки, що призводить до виокремлення проблеми дослідження рівня
фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств в системі її економічної
безпеки у ряд першочергових.
Враховуючи вирішальну роль фінансової
безпеки у забезпеченні економічної безпеки сільськогосподарських підприємств, поняття «фінансова безпека», на
нашу думку, має право на самостійне існування і дослідження його як окремої
економічної категорії. Вивченню проблеми оцінки рівня фінансової безпеки
сільськогосподарських підприємств приділяють увагу такі вчені, як О. І.
Бланк [3], О. І.
Барановський [2], К. С. Горячева [4, 5], М. І. Камлик [6] та інші.
Питання забезпечення фінансової безпеки сільськогосподарських
підприємств агропромислового комплексу розглядається як один із важливих
пріоритетів, адже виступає основою ефективного управління фінансовими ресурсами.
У свою чергу, погіршення стану фінансової безпеки спричиняє негативні наслідки, такі як: банкрутство
підприємств, неефективне управління фінансовими ресурсами, збільшення
заборгованостей, зменшення рівня конкурентоспроможності та інші.
Фінансова безпека є універсальною
категорією, що характеризує захищеність суб'єктів соціально-економічних
відносин на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її
громадянином. Зауважимо, що джерелами негативних впливів на фінансову безпеку
суб'єктів господарювання можуть бути: свідомі чи несвідомі дії окремих
посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних
організацій, підприємств-конкурентів); збіг об'єктивних обставин (стан
фінансової кон'юнктури, наукові відкриття та технологічні розробки,
форс-мажорні обставини тощо) [2, с. 146].
Індикаторами стану фінансової безпеки
підприємства є: коефіцієнти покриття, коефіцієнти автономії, рівня фінансового
левериджа, коефіцієнти забезпеченості відсотків до сплати, рентабельності
активів, рентабельності власного капіталу, середньозваженої вартості капіталу,
темпів зростання прибутку, обсягу продажів, активів, співвідношення оборотності
дебіторської і кредиторської заборгованості тощо [1].
На підставі зазначених показників можна виокремити
декілька рівнів фінансової сталості та, відповідно, декілька рівнів фінансової
безпеки [1]:
– абсолютна фінансова сталість та
абсолютна фінансова безпека - підприємству достатньо власних оборотних засобів
для функціонування;
– нормальна фінансова сталість та
нормальна фінансова безпека - підприємству практично достатньо власних
оборотних засобів;
– нестійкий фінансовий стан і
нестійкий рівень безпеки - підприємству недостатньо власних оборотних засобів,
також воно залучає середньострокові та довгострокові позики і кредити;
– критичний фінансовий стан і
критичний рівень безпеки - підприємство, окрім середньострокових та
довгострокових позик і кредитів, залучає короткострокові;
– кризовий фінансовий стан і
кризовий рівень безпеки – підприємство не може забезпечити фінансування своєї
діяльності ані власними, ані залученими засобами.
Фінансова безпека підприємств
агропромислового комплексу України перебуває на низькому рівні, що
підтверджується збільшенням частки збиткових підприємств. Враховуюче це, одним
з найважливіших напрямків забезпечення фінансової безпеки сільськогосподарських
підприємств є своєчасне проведення антикризових заходів, у т. ч. розробки
антикризової програми [7, с. 101].
Оцінка рівня фінансової безпеки
сільськогосподарських підприємств дозволяє зробити висновок про переважання високого рівня надійності заходів, вживаних в
даній сфері фінансової безпеки. Основною проблемою всіх сільськогосподарських
підприємств є низька частка грошових коштів в оборотних засобах, що не
забезпечує своєчасність розрахунків за терміновими зобов’язаннями.
Література