Бешенцева О.А., Волосюк М.А.

Доценти

кафедри природничих і гуманітарних дисциплін

Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

м. Харків, Україна

 

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ- ІНОЗЕМЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ ХІМІЇ В УМОВАХ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

 

Сучасна освіта весь час звертається до проблем, пов'язаних з життєвими цінностями людей. При цьому важливо, щоб систематичне вивчення основ дисциплін природничо-математичного циклу, насамперед хімії, розумно поєднувалося з повноцінною пізнавальною діяльністю іноземних студентів підготовчих факультетів.

Успіх в в цій справі залежить від відбору навчального матеріалу та способу організації заняття. Так спілкування студентів на заняттях може бути груповим, фронтальним або здійснюватися в парах. Важливо, щоб їх діяльність була не репродуктивною, а розвивала розумові здібності студентів. При цьому всі завдання повинні бути психологічно об'єднані в деяку цілісність, яка характеризується спрямованістю на формування аналітико-синтетичної діяльності студентів-іноземців.

Виконання кожного завдання повинно бути засноване на:

- використанні одиничних розумових умінь або їх сукупності;

- виконання багатокомпонентного завдання повинно розвивати інтелектуальні вміння.

Вони засновані на уміннях порівнювати, аналізувати, робити узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; серед завдань повинні бути і такі, виконання яких розвиває монологічне мовлення студентів-іноземців, зокрема умінь міркувати, приводити доказ.

 

Для організації роботи за такими завданнями потрібно:

- створити мотивацію діяльності студентів-іноземців;

- використовувати багаторівневі завдання;

- поступово збільшувати частку самостійності іноземних студентів;

- переходити від репродуктивної роботи до роботи за допомогою усної інструкції викладача, аж до повної їх самостійності.

Для успішного управління діяльністю студентів необхідно встановлення зворотного зв'язку з метою отримання інформації про якість засвоєння навчального матеріалу. Тому необхідно звертати увагу на процес навчання студентів-іноземців:

- спостерігати за ними в процесі заняття, при виконанні ними різних видів самостійних робіт;

- аналізувати результати індивідуальних бесід.

На підставі цих спостережень отримується об'єктивна картина індивідуальних здібностей іноземних студентів, які нерідко бувають дуже різними.

Необхідно зазначити, що для перетворення навчального матеріалу з  рівня відсторонених знань на рівень особистісних розумінь, необхідні наступні умови:

- звернення до вже набутого досвіду студентів, наприклад, почати заняття з рішення вже відомого їм типу завдання. При цьому показати привабливість теми, її практичну спрямованість і розуміння того, що студенти вже мають певні знання і зможуть засвоїти новий матеріал за новою темою;

- зв'язок вивченого матеріалу з реальним життям;

- практичне застосування отриманих знань, способів діяльності.

Таким чином, до довузівського курсу хімії слід підходити не як до пізнання основних законів природи. Набагато важливіше сформувати в іноземних студентів розуміння хімічної боку явищ навколишнього світу, ролі цих явищ в житті людства, в житті кожної окремої людини.

 

 

При цьому важливо:

- відчуття задоволеності студентами-іноземцями від виконаної ними роботи, їх рух вперед;

- творчий характер діяльності в навчанні студентів;

- вільний вибір діяльності на будь-якому етапі навчання;

- відповідальність кожного студента за свій вибір, дію.

Необхідно приділяти достатньо уваги питанням екологічного виховання студентів-іноземців. Формування у них уявлення про цілісність світу, єдність людини і природи. Індивідуалізація дозволяє зробити акцент на особистісному сприйнятті людиною природи.

Так кругообіг речовин в природі – найважливіше екологічне поняття. Воно відображає природну закономірність розподілу і перетворення речовин в біосфері. Завдяки йому створюються уявлення про циклічні процеси в природі, механізми їх перебігу та значення для існування самого життя на Землі. В умовах екологічної кризи від можливих змін природних кругообігів речовин залежить безпосередньо майбутнє людства.

Довузівський курс хімії містить деякі відомості про кругообіг води, кисню, вуглеводу та азоту, але вони не торкаються проблеми порушення цих природних циклів (причин і наслідків) і не дозволяють розглядати кругообіг речовин у взаємозв'язку, що необхідно для розуміння ролі антропогенного чинника в біосфері і шляхів збереження її цілісності.

Тому необхідно сформулювати у студентів-іноземців поняття, що антропогенний вплив на кругообіг полягає в тому, що людина, використовуючи в своїй діяльності майже всі наявні в природі елементи, в значній мірі прискорює рух багатьох речовин і тим самим порушує циклічність кругообігів. Кругообіг речовин виходить з рівноваги, якщо хімічні елементи або накопичуються в екосистемі, або видаляються з неї. Тому природоохоронні заходи повинні сприяти поверненню речовин в їх кругообіг.

Необхідно пам’ятати про пріоритет самостійної роботи студентів-іноземців. Доцільно застосовувати наступні методи самостійної пізнавальної діяльності студента:

- класифікація самостійних робіт за метою (підготовка до сприйняття нового матеріалу, засвоєння нових знань, закріплення і вдосконалення нових знань і умінь, вироблення і вдосконалення набутих навичок);

- визначення самостійних робіт за дослідницьким матеріалом (спостереження, проведення дослідів, експеримент, робота з книгою та ін.);

- розрізнення самостійних робіт за характером пізнавальної діяльності (за заданим зразком, за правилом чи системою правил, конструктивні, які вимагають творчого підходу);

- розподіл самостійних робіт за способом організації (загальна, групова, індивідуальна).

Список використаної літератури

1. Булгакова Н.Б. Система пропедевтической подготовки иностранных граждан по естественнонаучным дисциплинам в техническом университете : дис. ... д.пед.н.: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н. Б. Булгакова. – К., 2002. – 382 с.

2. Сурыгин А.И. Основы теории обучения на неродном для учащихся языке / А. И. Сурыгин. – СПб.: Златоуст, 2000. – 230 с.

3. Бешенцева О.А. Індивідуалізація навчального проце­су хімічної підготовки іноземних сту­дентів на підготовчих факультетах / О.А. Бешенцева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: – Ялта: РВВКГУ, 2014. – Вип. 44. – Ч. III. – С. 15-22.