Кравчук С.М.

Здобувач лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Репрезентація соціально-психологічних показників професіоналгенезу пожежників та рятувальників у контексті переживання самореалізованості

Узагальнюючи виклад результатів емпіричного дослідження репрезентації соціально-психологічних показників професіоналгенезу пожежників та рятувальників у контексті переживання самореалізованості, можемо зробити наступні висновки:

Ø специфіка розгортання особистісного потенціалу фахівців пожежно-рятувальних служб диференціюється на такі вектори:

ü ціннісне осягнення життєвих, професійних та соціальних реалій (репрезентація);

ü когнітивно-інтелектуальні пошуки (смислотворення);

ü соціогенез (шляхи узгодження професійних та соціальних вимог) (проект).

Ø Специфіка ціннісного осягнення:

ü амбівалентність розвитку ціннісно-смислової сфери (психологічний дисонанс осягнення наявних життєвих реалій);

ü тенденція до «інтернальності» розгортання власного потенціалу у соціальній та професійній сферах (формування звички покладання саме на власні здібності, можливості, ресурси, а не на очікування зовнішньої допомоги);

ü незадоволення якістю міжособистісної взаємодії у макро- та мікро- групах;

ü загострена потреба у підвищенні якісних показників соціальної підтримки, соціальній фасилітації, покращенні соціально-психологічних умов особистого функціонування.

Ø Специфіка когнітивно-інтелектуальних пошуків:

ü ґенеза особистості відбувається на тлі активізації процесів інтелектуалізації та раціоналізації (як намагання ефективно адаптуватись до відсутності адекватної матеріальної та соціальної підтримки здійснюваних професійних дій);

ü протиставлення у перцепції досліджуваних понять: «переживання самореалізованості» vs «професійна діяльність (пожежників та рятувальників)»; «дружба, підтримка» vs «наявні друзі, близькі»;

ü активний процес смислотворення, пошук нових соціально-психологічних смислів;

ü сформовані навички довільної регуляції власних емоційних станів;

ü розвинене абстрактне мислення, кмітливість, швидкість оволодівання новими знаннями, різнобічні інтелектуальні інтереси;

ü почуття обов’язку, сумлінність, організованість;

ü практичність, реалістичність, мужність, незалежність, розсудливість, діяльність на основі логічної оцінки ситуації.

Ø Специфіка соціогенезу:

ü соціальне схвалення, сприятливе соціальне тло визначається як необхідний та важливий інструмент ефективного розгортання особистісного потенціалу;

ü у сприйнятті досліджуваних не узгоджуються кількісні та якісні показники наявних у них компетенцій, здібностей та ресурсів з загальноприйнятою у соціумі соціально-психологічною картиною успішної, реалізованої людини;

ü прагнення переформатувати наявні соціальні реалії (активний процес соціально-психологічного смислотворення на інтра- та екстеро- психічних рівнях);

ü активний пошук нових форм соціальної та професійної активності;

ü найбільш високо досліджувані схильні оцінювати рівень самореалізованості у фізичній, вольовій та професійній сферах. У найменшій мірі вони схильні переживати почуття повноцінної реалізованості у соціальній та творчій сферах;

наявність певної «втоми» та апатії у контексті пошуку оптимальних шляхів здійснення самореалізації.