UDC 599:574.4+577.15 Environmental monitoring

O.M. Vasilyuk

Oles’ Gonchar Dnipropetrovs’k National University

The zoogene mechanism environment optimization as an instrument of ecosystem services of biogeocoenoses under the exogenous loading conditions

Abstract

The species biodiversity in the large industrial city in the Steppe Dnieper region, Dnipro, bave been investigated. The scientific experiment we performed on the territory of a natural park „Friendship of People” (control), park „Kirilivka” (experiment) and the industrial area of the Dnepropetrovsk Wagon Train Plant, WTP (experiment).The mathematical models of a variation of morphometric characteristics depending on environmental conditions according to control object have been constructed. Zoo mechanisms using for the of anthropogenic press optimization gived the positive results in the conditions of the Steppe Dnipro Region.

Keywords: the оptimizing action, the zoogenous mechanism, the urban ecosystems, the biodiversity, the stability of ecosystems, the services of ecosystems, the protective role

1. 1 Introduction

Середовищетворна роль тварин, а саме її зоогенні механізми, як складові екосистемних сервісів, сприяють природному відновленню усіх компонентів біосистем в умовах порушеного природокористування, оскільки антропогенні зміни навколишнього середовища (Vasilyuk, 1997; Ecosystems..., 2005; Vasilyuk, Gritsenko, 2008; Dzyubak and Vasilyuk 2009; Vasilyuk, Dzyubak, 2009; Vasilyuk , 2016; Cao, et al., 2017) глобально змінюють екосистемні функції (Alkemade, et al., 2013; Dennis, et al., 2017), що потребує визначення оцінки за їх використання (Förster, et al., 2015). Зоогенні механізми використовують (Гиляров, 1965; Жуков та ін., 2013, 2014; Андрусевич та ін.. 2014; Бобильов та ін., 2014) як зоологічний метод для діагностування ґрунтів та їх якості (Кунах та ін., 2011), як зоологічний метод діагностування повітряного простору біоекосистем (Жуков та ін., 2015), як зоологічний метод діагностування ґрунтового тваринного біорізноманіття в умовах урбоекосистем (Кунах та ін., 2013а) з визначенням просторової організації ґрунтових організмів (Кунах та ін., 2013b), як зоологічний метод діагностування розвитку зв’язків існування між різними видами угруповувань (Жуков та ін., 2015), дослідження консорційних зв’язків біогеоценозів та охорона природного середовища, оптимізуючий вплив зоогенного елементу на ріст та розвиток рослин (Vasilyuk and Vinnіchenko, 2006; Vinnichenko and Vasilyuk, 2006; Pakhomov and Vasilyuk, 2011; Vasilyuk, 2013 a,b,c), що в умовах антропогенного пресу забезпечить принципи збереження, відновлення та збагачення природного біорізноманіття.

1.1 Define the problem

Зоогенні механізми екосистемних сервісів. а, отже, їх функціональний процес у функціонуванні екосистем, потребують розробки екологічних принципів їх збереження та відновлення

1.2 The topicality of the article

За умов підсилення антропогенного впливу на біоту, збіднення природного біорізноманіття в урбанізованих екосистемах, актуальна необхідність підтримки видового та популяційного біорізноманіття для забезпеченні сталості біосистем, їх функціональності та надійності з використанням зооценотичного блоку на базі його функціональної діяльності (трофічного, механічного, конструктивного та міграційного типів середовищетвірної діяльності тварин за особливостями проявів способів життя) з використанням споживчого, видільного, репродуктивного, деструктивного класів діяльності (трофічного типу), рийного та витоптувального класів діяльності (механічного типу), будівного та деструктивно-створювального класів діяльності (конструктивного типу), трансмісивно–епізоотичного та трансмісивно–розповсюджувального класів діяльності (міграційного типу) середовищетвірної діяльності тварин для виконання ними основних типів (продуційний, репродуктивний, колообіговий, енергетичний, гомеостатичний, розподільний, зв’язкотворний, ґрунтотворний, ремедіаційний, епізоотичний) функціонального процесу згідно класифікації участі тварин у функціонуванні екосистем (Булахов, Пахомов, 2010) для забезпечення принципів збереження, відновлення та збагачення природного біорізноманіття та навколишнього середовища.

1.3 The aim of the article and the tasks

Мета і завдання даної статті є вивчення природного біорізноманіття для його захисту, збереження та відновлення із застосуванням методу екологічного моніторингу на базі екологічного передового мислення.

2. Materials and methods

З метою вивчення видового біорізноманіття фауни (Paly, 1970; Fasulati, 1971) та визначення її зооценотичної оптимізуючої дії забезпечували вилов представників геобіонтів та герпетобіонтів за допомогою природозберігаючих методів, пасток Бербера (Tsurikov and Tsurikova, 2001), які розташовували у ґрунті, спостерігали упродовж тижня, перевіряючи щоденно. З метою вивчення оптимізуючої дії зооценотичного блоку на рослинні об’єкти листки відбирали із південного сходу середнього ярусу крони дерева (Ivanchenko, et al.,2016) та визначали фізіолого-морфометричні показники (довжина, ширина, площа та маса листових пластинок) даних деревних культур залежно від умов росту та розвитку у природних (контроль) та трансформованих (дослід) екосистемах.

2.1 Statistical analysis method

Достовірність та надійність різниць між дослідом та контролем визначали за t- критерієм Стьюдента за Р < 0.05 (Доспехов, 1985). Кількість листків з кожного об’єкту - 30, кількість об’єктів кожного виду - 5, повторність триразова.

2.2 Data collection and data analysis

2.2.1 Objects of research

1) визначено райони дослідження: природний лісопарк „Дружба народів”, м. Дніпро (контроль), штучно створений парк культури та відпочинку Парк „Кирилівка”, АНД район у м. Дніпро (дослід), промисловий майданчик Вагоноремонтного заводу, АНД район у м. Дніпро (дослід); 2) визначено фітоценотичний блок: рослини родин Salix, Robinia, Ulmus, що розповсюджені на визначених територіях; та досліджено оптимізуючу дію зоогенного механізму на індикаторному виді рослини роду Ulmus за його морфо - метричними показниками; 3) визначено зооценотичний блок: тварини що домінують на окреслених майданчиках, а саме представники герпетобіонтів (Coleoptera та Araneae) та геобіонтів (Lumbricidae), наявність пориїв ссавців - ґрунториїв (Mammalia) та їх екскрецій, що знаходяться на даних територіях.

2.2.2 The areas of study

Науковий експеримент виконували на території лісопарку „Дружба народів„ (контроль), парку „Кирилівка„ (дослід) та промисловій ділянці Дніпропетровського вагоноремонтного заводу, ДВРЗ (дослід).

2.2.3 The characteristic of the ecoregions

Research area 1 (control)

Лісопарк „Дружба народів„ - великий зелений масив загальною площею більш ніж 100га. Знаходиться на північно-східній частині поселення Ювілейний, що у Дніпропетровської області. Частина парку утворена природним фітопокриттям багато століть тому, а інша висаджена у 1957 р та представлена деревними та чагарниковими видами рослин. Лісопарк „Дружба народів„ є об’єкт культурного призначення та відпочинку, а тепер використовується як лісопаркова зона у м. Дніпро. Тип ґрунтів - чорнозем звичайний, середньо змитий. Даний об’єкт слугував контролем (через достатню площу лісопарку, наявність усіх трофічних зв’язків, широкого біорізноманіття фіто- та зооценотичний блоків, що забезпечує сталість та невразливість усіх біосистем об’єкту до екзогенних чинників.

Фітоценотичний блок представлений природним покриттям та антропогенним насадженням деревних видів: айланта найвищого (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), маслини європейської (Olea europaea L. (1753)), липи звичайної (Tilia europaea L., 1753), тополі чорної (Populus nigra L.), дубу звичайного (Querqus robur L.), клену гостролистого (Acer platanoides L., 1753), клену ясенелистого (Acer negundo L., 1753), клену цукрового (Acer saccharum Marsh., 1785), гледичії колючої (Gleditsia triacanthos L.), робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.), шовковиці чорної (Morus nigra L.), ясену звичайного (Fraxinus excelsior), горіху волоського (Juglans regia L.), представниками роду Береза (Betula), В'яз (Ulmus), Верба (Salix), Глід (Crataegus), Катальпа (Catalpa Scop) із чагарниковим ярусом, що представлений бузиною чорною (Sambucus nigra L. (1753), напівчагарником ожина звичайна (Rubus fruticosus), хмелем європейським (Humulus upulus var. сordifolius), ягодами вовчими звичайними (Daphne mezereum L.), виноградом п’яти листковим (Parthenocissus quinquefolia) зі трав’яним покривом із гравілата міського (Geum urbanum L.), пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), деревію майже звичайного (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), амброзії полинолисткової (Ambrosia artemisiifolia L., 1753), тонконога вузьколистого (Poa angustifolia L.), чистотілу великого (Chelidonium majus L.), цикорію дикого (Cichorium intybus L.), шавлії дібровної (Salvia nemorosa L.), буркуну лікарського (Melilotus officinalis (L.) Lam., 1779), розхіднику звичайного (Glechoma hederacea), лопуху справжнього (Arctium lappa L., 1753), горошку мишачого (Vicia cracca L., 1753), конюшини лучної (Trifolium pratense L., 1753), борщівнику сибірського (Heracleum sibiricum L.), представниками роду Подорожник (Plantago), Будяк (Carduus), Кульбабка (Taraxacum) F.H. Wigg., 1780. Вздовж озера розповсюджені очерет південний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel).

Зооценотичний блок характеризується представниками класу Комах (Insecta), класу Павукоподібних (Araneae). Клас комах представлений Мурахами (родина Мурахи Formicidae, Latreille, 1809); медоносними бджолами (вид Anthophila), осами (Vespula germanica), мухами (вид Кімнатна муха Musca domestica Linnaeus, 1758), жуками ряду Бабки (Odonata), представниками родини Сонечка (Coccinellidae) Latreille, 1807), червоноклопом червоним виду P. apterus (Linnaeus, 1758), представниками Комах, підвиду Коник зелений, Tettigonia viridissima (Linnaeus, 1758), метеликами виду Капусниця, Pieris brassicae L., 1758), представниками класу Павукоподібні (ряд Павуки (Araneae, Clerck, 1757). Визначено представників виду Дощові черви звичайні (Lumbricus terrestris). Поблизу водойми зустрічається представники виду Ставкова жаба (Pelophylax lessonae Camerano, 1882) та Жаба озерна виду Rana ridibunda Pallas, (1771), а по поверхні мешкають представники родини Водомірки (Gerridae). З птахів розповсюджені представники роду Ворона (Corvus) L., 1758), птахи виду Сойки, (Garrulus) Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758), представники птахів родини Синицеві (Paridae) Vigors, 1825). Клас ссавців представлений видом Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris L., 1758).

Царина Гриби: Поверхні старих дерев укриті представниками мхів (Bryophyta) та грибами - трутовиками: трутовик справжній (Fomes fomentarius
(L.) J.J. Kickx 1867), несправжній (Phellinus igniarius (L.) Quél., 1886), горбатий, березовий (Piptoporus betulinus (Bull.) P. Karst., 1881). На ґрунті знаходяться представники їстівних та неїстівних грибів.

Research area 2 (еxperiment)

Парк „Кирилівка” знаходиться на території АНД району м. Дніпро. Об’єкт планувався як місце культури та відпочинку. Тепер використовується за призначенням на незначній площі. На території парку є антропогенно забруднені майданчики із насипними, безструктурними ґрунтами, ділянки, на яких збереглись залишки природного фітопокриття з відповідним зооценозом та едафотопом, а також ділянки штучно насаджені. На території парку є природні та штучні акваторії з відповідними представниками фауни та флори. Тип ґрунтів - чорнозем звичайний, середньо змитий.

Фітоценотичний блок представлений природним покриттям та антропогенним насадженням деревних видів: айланта найвищого (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), липи звичайної (Tilia europaea L., 1753), тополі пірамідальної (Populus pyramidalis Roz.) (P. nigra var. Pyramidalis Spach.), клену гостролистого (Acer platanoides L., 1753), клену ясенелистого (Acer negundo L., 1753), робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.), шовковиці чорної (Morus nigra L.), ясену звичайного (Fraxinus excelsior), горіху волоського (Juglans regia L.) представниками роду береза (Betula), В'яз (Ulmus), Верба (Salix) із чагарниковим ярусом, що представлений бузиною чорною (Sambucus nigra L. (1753), напівчагарником ожина звичайна (Rubus fruticosus), хмелем європейським (Humulus upulus var. сordifolius), ягодами вовчими звичайними (Daphne mezereum L.), виноградом п’яти листковим (Parthenocissus quinquefolia) зі трав’яним покривом із гравілата міського (Geum urbanum L.), пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), деревію майже звичайного (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka ), амброзії полинолисткової (Ambrosia artemisiifolia L., 1753), представниками роду Кульбабка (Taraxacum) F.H.Wigg., 1780), тонконога вузьколистого (Poa angustifolia L.), чистотілом великим (Chelidonium majus L.), цикорієм диким (Cichorium intybus L.), шавлією дібровною (Salvia nemorosa L.), буркуном лікарським (Melilotus officinalis (L.) Lam., 1779), розхідником звичайним (Glechoma hederacea), лопухом справжнім (Arctium lappa L., 1753), горошком мишачим (Vicia cracca L., 1753), конюшиною лучною (Trifolium pratense L., 1753), борщівником сибірський (Heracleum sibiricum L.), представниками роду Подорожник (Plantago) та Будяк (Carduus). Вздовж озера розповсюджені гірчак перцевий (Persicaria hydropiper (L.) Delarbre), очерет південний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel), водорості: рдест курчавий (Potamogeton crispus L., 1753), лепешняки (Glyceria), кушир занурений (Ceratophyllum demersum Linnaeus, 1753).

Зооценотичний блок характеризується представниками класу Комах (підклас крилаті) та класу Павукоподібних (Araneae). Клас комах представлений Мурахами родина Мурахи (Formicidae), Latreille, 1809), медоносними бджолами виду Anthophila, осами Vespula germanica), мухами вид Кімнатна муха (Musca domestica Linnaeus, 1758), жуками родина Сонечка (Coccinellidae, Latreille, 1807), метеликами вид Капусниця, Pieris brassicae L., 1758), представниками класу Павукоподібні, (Araneae, Clerck, 1757). Визначено представників виду Дощові черви звичайні (Lumbricus terrestris). Поблизу водойми зустрічається представники хребетних тварин, виду Ставкова жаба (Pelophylax lessonae Camerano, 1882) та Жаба озерна (Rana ridibunda Pallas, 1771), а по поверхні мешкають представники типу Arthropoda, родина Водомірки (Gerridae) та представники типу Членистоногі (Arthropoda), ряду Бабки (Odonata). На березі була знайдений плазун роду Черепахи (Testudines Batsch, 1788) з довжиною панцера до 20 см. З птахів розповсюджені представники родина Воронові (Corvidae), рід Ворона (Corvus) L., 1758).

Царина Гриби – трутовики справжні (Fomes fomentarius (L.) J.J. Kickx, 1867).

Research area 3 (еxperiment)

Вагоноремонтний завод знаходиться на території АНД району у м. Дніпро. Об’єкт має значення у машинобудівній та ремонтній галузях промисловості. Характеризується високим антропогенним тиском на навколишнє середовище, хоча проводяться великі роботи щодо очищення та зменшення викидів. Наявні емісії органічних та неорганічних сполук (C₃H₆O, C₆H₆O, C₇H₈, C₆H₆, C₈H₁₀, C₁₀H₈, SO₂, CO₂, NO₂. H₂S, солі важких металів Zn²⁺, Pb²⁺, Cd² тощо), що негативно впливає на атмосферну, водну, едафотопну складові біоти та їх біорізноманіття. Територія антропогенно трансформована. Ґрунти насипні, безструктурні.

Фітоценотичний блок представлений насадженнями айланта найвищого (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, представниками роду Береза (Betula), В'яз (Ulmus), Верба (Salix), видом липа звичайна (Tilia europaea L., 1753), тополя пірамідальна (Populus pyramidalis Roz.) (P. nigra var. Pyramidalis Spach.), каштан європейський (Castanea sativa), виноград п’яти листковий (Parthenocissus quinquefolia), клен ясенелистий (Acer negundo L., 1753), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), а також плодовими культурами абрикос (Prunus armeniaca L. 1753), вишня Prunus cerasus L., 1753), шовковиця чорна (Morus nigra L.), горіх волоський (Juglans regia L.) зі трав’яним покривом пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), амброзії полинолисткової (Ambrosia artemisiifolia L., 1753).

Зооценотичний блок характеризується представниками безхребетних тварин родини Lumbricidae (Дощові черви), типу членистоногі Muscidae – Кімнатна муха та родини Дрозофіли Drosophilinae (Carl Frederick Fallén, 1823), зустрічається крилата жалка комаха ряду Перетинчастокрилих (Hymenoptera) оса, є метелики Білан капустяний (Pieris brassicae (Linnaeus, 1758), представники ряду Твердокрилі (Coleoptera, Linnaeus, 1758), представники класу Павукоподібні (Araneae, Clerck 1757).

Царина Гриби відсутня.

3. Results and discussion

Розподіл довжини листової пластинки Ulmus laevis Pall., що знаходиться на контрольній ділянці (парк „Дружба народів„), характеризується одновершинним поліноміальним графіком з лівостороннім скосом (коеф. ас. = -0,67), описується рівнянням п’ятого ступеню виду y = -0,001x⁵ + 0,070x⁴ - 1,040x³ + 5,895x² - 9,099x + 2,586 з коефіцієнтом достовірної апроксимації R² = 0,575. Графік має правосторонній скіс, модальний інтервал становить 50-59 мм (контроль). У області розподілу даної контрольної ознаки знаходиться розподіл довжини листків Ulmus laevis Pall. у досліді (парк „Кирилівка„, дослід), що представлений поліноміальним графіком п’ятого ступеню з нормальним одновершинним розподілом ознаки Мо / Ме / Хсер. 50 / 50 / 50 відповідно та рівнянням виду y = -0,001x⁵ + 0,046x⁴ - 0,664x³ + 3,296x² - 1,847x - 2,023, R² = 0,925. Розподіл ознаки у рослин з території ДВРЗ характеризується наявністю багато вершинних графічних розподілів (Мо / Ме / Хсер. 110 / 112 / 113 відповідно) з рівнянням виду y = -0,021x³ + 0,505x² - 2,728x + 3,235,R² = 0,759. Розподіл ознаки відбувається у протилежних фазах при порівнянні дослідних та контрольних зразків. Графік довжини листової пластинки (парк „Кирилівка„) представлений незначним правостороннім уклоном, тоді як з території ДВРЗ незначним лівостороннім з відповідними коефіцієнтами асиметрії (К=0.218 та К=-0,204). Модальний інтервал зразків парка „Кирилівка„ 50-59 мм, заводу ДВРЗ 90-99мм, 110-119мм та 130-139мм (три вершинний графік). Співвідношення дослід/контроль довжини листової пластинки для ДВРЗ становить 224% (t_0.05 = 5,67), що спростувало нульову гіпотеза (Н₀) на 0,05% рівні значущості та на 95% рівні вірогідності про відсутність суттєвих відмінностей між даними вибірками за t критерієм Стьюдента. Довжина листової пластинки для рослин з території парку „Кирилівка„ відносно контролю достовірно не відрізнялась (t_0.05 = 0,04), нульова гіпотеза не спростована. Довжина листової пластинки Ulmus laevis Pall. з парку „Кирилівка„ / ДВРЗ не залежить/залежить від умов росту відповідно. Варіабельність дослідних зразків перевищує контрольні (парк „Дружба народів„), що пояснюється наявністю багатофакторних чинників, що впливають на морфометричні показники даної деревної культури та сприяють пошуку широкого спектру морфометричних пристосувань за умов зміни природних умов навколишнього середовища (рис. 1).

Розподіл ширини листової пластинки Ulmus laevis Pall. співпадає традиційно з розподілом довжини листка. У контрольних зразках (парк „Дружба народів„) розподіл ознаки є нормальний, з лівостороннім уклоном (коеф. ас. = -0,75), графік одноверхий, представлений поліноміальним апроксимальним рівнянням шостого ступеню виду y = 0,011x⁶ - 0,426x⁵ + 5,896x⁴ - 38,73x³ + 120,5x² - 153,3x + 65,03, R² = 0,844, модальний клас відповідає варіації ознаки 20-39 мм. Для дослідних зразків (парк „Кирилівка„) дана ознака представлена одновершинним поліноміальним графіком, що описується рівнянням виду y = 0,005x⁶ - 0,218x⁵ + 3,364x⁴ - 25,02x³ + 90,01x² - 135,2x + 67,16, R² = 0,987, та три вершинним поліноміальним графіком (в’яз із території ДВРЗ) виду y = -0,001x⁶ + 0,067x⁵ - 0,977x⁴ + 6,823x³ - 23,02x² + 34,58x - 17,56, R² = 0,89. Графіки з правостороннім уклоном для усіх варіантів досліду (К=0,278 та К=0,003).

Рис. 1. Розподіл довжини листової пластинки Ulmus laevis Pall. залежно від умов росту

Модальний клас для парку „Кирилівка„ 30-39 мм, для ДВРЗ 50-59 мм, 70-79 мм та 90-99 мм (3 - вершинний графік). Співвідношення дослід/контроль для ширини достовірно відрізняються та становить 134% (t_0.05 =1,12) та 264% (t_0.05 = 4,88). Нульова гіпотеза (Н₀) про несуттєвість відмінностей між дослідом (парк „Дружба народів„) та контролем на 0,05% рівні значущості за t – критерієм Стьюдента по ширині листової пластинки Ulmus laevis Pall. для усіх варіантів досліду спростована. Ширина листової пластинки Ulmus laevis Pall. залежить від умов росту. Варіабельність ознаки ширини листової пластинки дослідного значно більша, ніж контрольного об’єкту (парк „Дружба народів„). Виявлено лабільністю даної деревної культури для адаптації у змінених умовах існування. (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл ширини листової пластинки Ulmus laevis Pall. залежно від умов росту

Співвідношення дослід/контроль для площі листової поверхні Ulmus laevis Pall. достовірно відрізняється від контрольних (парк „Дружба народів„) на 44% та 489% (t _0.05 = 6,35 та t _0.05 = 49,82 відповідно). Н₀ на 5% рівні значущості за t – критерієм Стьюдента спростована. Площа листової поверхні Ulmus laevis Pall. залежить від умов росту. Збільшення площі листової поверхні дослідних варіантів сприяє підвищенню продуктивності фотосинтетичних процесів в умовах кисневого дефіциту та забрудненості трансформованих територій (табл.1).

Таблиця 1

Площа листової поверхні Ulmus laevis Pall. залежно від умов росту

Варіанти досліду	Х ± SD	Співвідношення дослід/контроль, %
Контроль (парк „Дружба народів„)	1037,76± 93,226	-
Дослід (парк „Кирилівка„)	1497,73±215,582	144*
Дослід (завод ДВРЗ)	6110,17±506,392	589*

Примітка: див. табл. 1 .

Маса листової пластинки Ulmus laevis Pall. має нижчі показники у контрольних рослин у порівнянні із дослідними. Так, на території парку „Кирилівка„ маса листової пластинки достовірно (t _0.05 = 2,09) перевищує контроль на 92% та на 141% (t _0.05 = 3,36) для дослідних деревних рослин з майданчика ДВРЗ. Маса листової пластинки для Ulmus laevis Pall. залежить від умов росту (табл.2).

Таблиця 2

Маса листової пластинки Ulmus laevis Pall. залежно від умов росту

Варіанти досліду	Х ± SD	Співвідношення дослід/контроль, %
Контроль (парк „Дружба народів„)	1,67±0,217	-
Дослід (парк „Кирилівка„)	3,20±0,903	192*
Дослід (завод ДВРЗ)	4,01±0,782	241*

Примітка: див. табл. 1.

4. Conclusions and perspectives

Визначено видове біорізноманіття фауни та флори дослідних районів. Виявлено наявність індикаторних видів рослин за умов промислової урбанізації паркових зон у м. Дніпро.

Так, на прикладі Ulmus laevis Pall, як розповсюдженого на даній території виду, визначено, що довжина листової пластинки у рослин на території ДВРЗ та парку „Кирилівка„суттєво відрізняється (t_0.05 = 5,67) / не відрізняється (t_0.05 = 0,04) відносно контролю відповідно. Ширина листової пластики для усіх варіантів досліду спростувала (t_0.05 =1,12) та (t_0.05 = 4,88) нульову гіпотезу (Н₀) про несуттєвість відмінностей між дослідом та контролем, як і площа листової пластинки рослин з ДВРЗ (t _0.05 = 6,35 та Парку „Кирилівка„ (t _0.05 = 49,82), як і маса листка (t _0.05 = 2,09) та t _0.05 = 3,36) відповідно. Для Ulmus laevis Pall. майже усі показники, визначали, спростували нульову гіпотезу (Н₀) стосовно відсутності суттєвих різниць між дослідом (Парку „Кирилівка„ та ДВРЗ) та контролем (парк „Дружба народів„). В умовах зміни навколишнього середовища морфометричні показники Ulmus laevis Pall. змінюються суттєво на 0,05% рівні значущості та на 95% рівні вірогідності, що доводить залежність Ulmus laevis Pall. від умов росту та розвитку.

Використання зоогенних механізмів для оптимізації антропогенних територій дає позитивні результати в умовах Степового Придніпров’я.

References

1. Alkemade, R., Burkhard, B., Crossman, N.D., Nedkov, S., Petz K. Quantifying ecosystem services and indicators for science, policy and practice Ecological Indicators Volume 37, Part A, 2014, Pages 161–162 http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2013.11.014.

2. Bulakhov, V.L., Pakhomov, О.Е. Biological diversity of Ukraine. Dnipropetrovs'k region. Mammals (Mammalia). Dnipropetrovs’k, 2006. – Dnepropetr. Univ. 356 рр (in Ukrainian).

3. Bulakhov V.L Functional Zoology / V.L Bulakhov, O.E Pakhomov. – D.: Dniepropetr. Univ. Pres, 2010. – 392 pр.

4. Cao W., Li R., Chi X., Chena N., Chenc, J., Zhangc, H., Zhanga F. Island urbanization and its ecological consequences: A case study in the Zhoushan Island, East China // Ecological Indicators Vol. 76, 2017, 1-14. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.01.001

5. Dennis, E. B., Morgan B. J.T., Roy. D. B., Brereton, T. M Urban indicators for UK butterflies Ecological Indicators // Vol. 76, 2017, 184-193. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.01.009.

6. Dospekhov, B.A. Methods of experience of the field. Moscow, 1985.-Agroprom Press. 351 рр.(in Russian).

7. Dzyubak, O.I., Vasilyuk, O.M. Vplyv hlorydnogo zasolennja na morfometrychni ta biohimichni pokaznyky roslyn u dynamici rostu ta rozvytku [Effect of chloride salinity on morphometric and biochemical indices in the dynamics of plant growth and development]. // Fundamental'ni ta Prykladni Doslidzhennja v biologii: 'Materialy I Mizhnarodnoi' Naukovoi' Konferencii'. ‘Veber‘, Donets'k, 2009, 2, C. 231–232. [The influence of chloride salinity on morphometric and biochemical parameters in the dynamics of plant growth and development]. Proceed. I international scientific conference of students and young scientists ‘Fundamental and applied research in biology’. Donet’sk, ‘Veber‘, 2009, 2, P.231–232 (in Ukrainian).

8. Ecosystems and Human Well-being: Current State and Trends, Vol. 1. Hassan R., Scholes R., Ash N. (Eds.). Findings of the Condition and Trends Working Group of the Millennium Ecosystem Assessment. IslandPress. 2005, Washington, Covelo, London.

9. Förster, J., Barkmann, J., Fricke, R., Hotes, S., Kleyer, M., Kobbe, S., Kübler, D., Rumbaur, C., Siegmund - Schultze, M., Seppelt, R., Settele, J., Spangenberg, J.H., Te kken, V., Václavík, T., Wittmer, H. Assessing ecosystem services for informing land-use decisions: a problem-oriented approach. Ecology and Society, 2015, 20 (3), 31. DOI: 10.5751/ES-07804-200331.

10. Ivanchenko, O. Е., Bessonova, V. Р., Kapelyush, N.V. Content of heavy metals in leaves of woody plants parks of Dnipropetrovs'k. Visn. Lviv Univ. Serю Biol. 2016. Issue 72. P. 82–92.

11. Fasulati K.K Country settingstudy of terrestrial bespozvonochnyh.- M.: Higher. wk., 1971. – 424

12. Koshelev, A.I., Peresadko, L.V., Кoshelev, V.A., Nikolaenko A.N. Anthropogenic transformation of landscapes Northern Azov, ups and downs of the number of common species of vertebrates and their impact to the structure of biocenosis // Library Ukrainian environmental League. "The environmental situation»», №8, 2008, 17–20.

13. Pakhomov O.E., Vasilyuk O.M. Activity of Trans - Amination enzymes as the indicator of biological revegetation of soils Mammalia in transformed ecosystems / The Abstracts NATO Advanced Research Workshop (ARW): "Environmental and food security in South-East Europe and Ukraine", NATO Science Series book. – Dnipropetrovs’k, 2011. – P. 74-75.

14. Paly V.F Methods of studying the fauna and phenology nasekomyh.- Voronezh, 1970. – 189 p.

15. Tsurikov, M.N, Tsurikova, S.N. Environmentally methods of invertebrates research in the reserves of Russia: Proceedings of the Association of protected areas of the Central Chernozem region of Russia. Vol. 4. – Tula, 2001. – 130 p.

16. Vasilyuk, O.M., Dzyubak, O.I. Physiological and biochemical parameters of plants as markers of a condition of environment. // Fundamental'ni ta Prykladni Doslidzhennja v biologii: 'Materialy I Mizhnarodnoi' Naukovoi' Konferencii'. ‘Veber‘, Donets'k. C. 348–349. Proceed. I international scientific conference of students and young scientists ‘Fundamental and applied research in biology’. Donet’sk, ‘Veber‘, 2009. - P. 348–349.

17. Vasilyuk, O.M. Effect of lead on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to digging function of Mammalia // «Vědecky Prumysl Evropskeho kontinentu 2013» Materiály IX mezinárodní vědecko - praktická conference. Díl 28: Biologické vědy. Chemie a chemická technologie. - Praha: «Education and Science» 2013a. – P. 11–17.

18. Vasilyuk O.M. Effect of Nickel on Aspartate Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to excretory function of Mammalia. // Zprávy vědecké ideje– 2013» Materiály IX mezinárodní vědecko – praktická konference, Díl 19: Biologické vědy. Chemie a chemická technologie. Praha: Education and Science. 2013b. – P. 15–23.

19. Vasilyuk, O.M. Effect of Nickel on Alanine Aminotransferase activity in Glechoma hederacea L. leaves subject to excretory function of Mammalia «Perspektywiczne opracowania sa Nauka I technikami 2013» Materiały IX Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji.– Przemysl: Nauka I studia. 2013c.– Vol. 29. Nauk biologicznych. – P. 28–36.

20. Vasilyuk O.M., Gritsenko P.V. Influence of growth regulators on activity of transamination enzymes in leaves and roots of Salix alba. Visn. Dniepropetr.. Univ. Avg. Biol. Ecole. - 2008- 16 (1) .- P .34-40.

21. Vasilyuk, O. M., Vinnіchenko O. M. Vplyv biolohichno aktyvnykh rechovyn na aktyvnist' katalazy kukurudzy riznykh henotypiv na foni diyi atsenitu [Effect of biologically active substances on activity of catalase of corn of various genotypes on the background of acenite action]. Visn. Dniepropetr.. Univ. Ser. Biol. Ekol. - 2006.Vol 14, No 1, 26-30 (in in Ukrainian).

22. Vasilyuk E.M. The Catalase enzyme activity of some maize inbred lines in the herbicides stress in vegetation conditionson // Vіsn. Dnіpropetr. unіv. Ser. Bіol.Ecol. 1997, (3).- P. .179-187.

23. Vasilyuk O.M. Morpho-physiological characteristics of growth and development of plants in condition of high salinity // Biology Bulletin Melitopol State Pedagogical university.-2016, 5 (3). - P. 18 – 31.

24. Vinnichenko O.M., Vasilyuk O.M. Influence of biologically active substances on a Catalase activity in various genotypes maize against a background of herbicides action. Visn. Dniepropetr.. Univ. Ser. Biol. Ekol. - 2006.Vol 14, No 1 (2006), 26-30.

25. Андрусевич К. В. Экоморфическая организация сообществ мезопедобионтов как основа зоологической диагностики антропогенных почв / К. В. Андрусевич, А. В. Жуков, О. Н. Кунах // Вестник Харьковского национального университета. – 2014. –Вып. 22. – С. 86–97.

26. Бобильов Ю.П., Бригадиренко В.В., Булахов В.Л., Гайченко В.А., Гассо В.Я., Дідух Я.П., Івашов А.В., Кучерявий В.П., Мальований М.С., Мицик Л.П., Пахомов О.Є., Царик Й.В., Шабанов Д.А. Екологія. – Харків: Фоліо, 2014. – 672 с.

27. Гиляров М.С. Зоологический метод діагностики почв // М.С. Гиляров. – М.:Наука, 1965.

28. Жуков А. В. Педотурбационная активность слепышей (Spalax microphthalmus) как фактор пространственной организации пауков (Aranei) / А. В. Жуков, О. Н. Кунах, Е. В. Прокопенко, Т. М. Коновалова // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2011, № 2. – С. 28–35.

29. Жуков А.В. Пространственное размещение пороев слепышей (Spalax microphthalmus) и твёрдость почвы / А.В. Жуков, О.Н. Кунах, Т.М. Коновалова // Поволжский экологический журнал. – 2013. – № 1. – С. 3–15.

30. Жуков О.В. Просторове варіювання екоморфічної структури ґрунтової мезофауни лісопаркового насадження (на прикладі парку в межах м. Дніпропетровська) / О.В. Жуков, О.М. Кунах, Ю.О. Балюк // Вісник Львівського національного університету. Серія Біологічна. – 2014. – Вип. 65. – С. 224–237.

31. Жуков А.В. Дослідження просторових параметрів екологічної ніші зяблика (Fringilla coelebs) за допомогою даних дистанційного зондування Землі / О.В. Жуков, О.Л. Пономаренко, А.А. Зимароєва // Вісник Львівського національного університету. Серія Біологічна. – 2015. – Вип. 70. – С. 110–121.

32. Кунах О.Н., Коновалова Т.М., Прокопенко Е.В. Влияние педотурбационной активности слепыша (Spalax microphthalmus) на целлюлозолитическую активность и электрическую проводимость почвы // Вісник Донецького національного університету. Сер. А: Природничі науки, 2011, № 11. – С. 151–155.

33. Кунах О.Н. Экоморфическая и пространственная организация мезопедобионтов лесопаркового насаждения в черте г. Днепропетровска / О.Н. Кунах, А.В. Жуков, Ю.А. Балюк // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – 2013а. – № 1 (13). – 106–121.

34. Кунах О.Н. Пространственная организация сообщества почвенных мезопедобионтов в условиях рекреационной нагрузки в лесопарковом насаждении / О.Н. Кунах, А.В. Жуков, Ю.А. Балюк // Біологічний вісник МДПУ ім. Б. Хмельницького. – 2013b. – Том 3, № 3. – С. 274–286.

35. Трифанова М. В. Дослідження консортивних зв’язків у біогеоценозах та охорона природи / М. В. Трифанова, О. М. Кунах, О. В. Жуков. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2015. – 111 с. DOI: 10.13140/RG.2.1.2038.4488.