Экономические науки/10. Экономика предприятия
Д.Ю. Барінов
асистент кафедри обліку, економіки і
управління персоналом підприємства
ДВНЗ
«Придніпровська державна академія будівництва і архітектури
ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
Розвиток є складним та багатогранним процесом, який відображає зміни
параметрів функціонування суб’єкта господарювання, що носять не лише
кількісний, але й якісний характер. В сучасних умовах, що вирізняються
підвищеним рівнем динамізму та турбулентності зовнішнього та внутрішнього
середовища, постає нагальна проблема забезпечення ефективного управління
розвитком.
Дослідженню управління розвитком різних систем присвячено роботи багатьох
вчених, які в своїх дослідженнях характеризують окремі підходи до управління
розвитком підприємств та організацій, висвітлюють основні їх переваги та
недоліки. Не дивлячись на високий рівень вивченості даної теми та ґрунтовність
досліджень, проведених в цій сфері, слід зазначити, що науковці не є
одностайними щодо того, які підходи до управління розвитком є основними.
Найбільш розповсюдженими підходами до управління розвитком підприємств є
системний, програмний та цільовий (програмно-цільовий), ситуаційний,
функціональний. Крім загальноприйнятих підходів до управління розвитком деякі
науковці виділяють й інші підходи. Наприклад, Бессонова
С. та Коновал Ю. виокремлюють традиційний підхід, який полягає широкому
використанні традицій, нравів, навичок та умінь,
також у використанні набутого минулими поколіннями досвіду [3, С. 258-260].
Як альтернатива традиційному може розглядатися інноваційний підхід, який
розглядається в роботах таких вчених, як Бессонова
С., Коновал Ю., Демура Н. Як зазначає, Демура Н., інноваційний підхід до управління розвитком
здійснюються на основі активізації, в першу чергу, інноваційної діяльності [5,
С. 266-273]. Тобто можна стверджувати, що застосування інноваційного підходу
ґрунтується на використання одного з провідних чинників розвитку – інновацій.
Водночас, за умови такого підходу до управління виникає небезпека нівелювання
інших чинників розвитку, які в деяких умовах є також надзвичайно важливими та
потребують обов’язкового врахування.
Окремим підходом до управління розвитком визнається адаптивний підхід, який
за твердженням Демури Н., передбачає здійснення
цілеспрямованої зміни параметрів, структури і властивостей
соціально-економічної системи у відповідь на різні збурення зовнішнього і
внутрішнього середовища.
Ще одним підходом до управління розвитком є синергетичний
підхід. окрема, як стверджує Демура Н. він враховує саморозвиток
систем, дозволяє визначити точки біфуркації процесу розвитку системи [5, С.
266-273].
Демура Н та Чемезов
І виділяють еволюційний підхід до управління розвитком. Еволюційний підхід,
запропонований Чемезовим І., базується на врахуванні
фаз життєвого циклу. Згідно тлумаченню Демури Н.,
еволюційний підхід має на меті здійснення постійного оновлення виробництва
об'єкта для задоволення потреб конкретного ринку з меншими сукупними витратами
на одиницю корисного ефекту [5, С. 266-273].
Крім того, в роботах Демури Н., Хвостіної І. та Н. Касянової розглядається кумулятивний
підхід до управління розвитком, який тісно пов'язаний з еволюційним. Згідно
кумулятивного підходу еволюція зводиться до поступового безперервного
накопичення певних факторів, під впливом яких відбуваються зміни.
Окрім перерахованих вище підходів в працях науковців наводяться також
кібернетичний, маркетинговий, нормативний, ресурсний та стратегічний [6, С.
273], які мають свої особливості.
Найбільш складним є комплексний підхід до управління розвитком, який
передбачає одночасну розробку технічних, екологічних, економічних,
організаційних, психологічних та інших аспектів управління в їх взаємозв'язку.
Кожен підхід відбиває або характеризує тільки один з аспектів менеджменту. Тому
якісне та ефективне управління розвитком підприємства можливе лише при
комбінованому використанні декількох підходів, оскільки при використанні
якогось од одного підходу може бути не охоплено всі сфери його діяльності.
Література
1.
Баранова Н.А. Развитие
организации: подходы, факторы, типы и управление [Електронний ресурс] / Н.А. Баранова.-
Режим доступу: http://ksu.edu.kz/files/nauka/baranova.pdf
2.
Березін О. В.
Компаративний аналіз до дослідження управління розвитком підприємств торгівлі /
О. В. Березін, О. М. Мезенцева // Проблеми економіки.
- 2015. - № 2. - С. 240-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2015_2_35.
3.
Бессонова С. І.
Проблеми та підходи до управління інноваційним розвитком машинобудівних
підприємств / С. І. Бессонова, Ю. В. Коновал //
Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - 2013.
- Вип. 1(3). - С. 258-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpaeiv_2013_1(3)__58.
4.
Бурмака М.М., Бурмака Т.М. Управління розвитком підприємства на прикладі
підприємств будівельної галузі: [монографія]. / М.М. Бурмака,
Т.М. Бурмака. – Харків: ХНАДУ, 2011. – 204 с.
5.
Демура Н.А. Основные подходы к управлению развитием предприятия
/ Н.А. Демура // Социально-гуманитарные знания.- 2014. - № 8.
- С. 266-273.
6.
Касьянова Н.В. Управління розвитком
підприємства на основі кумулятивного підходу: концепція, моделі та методи: моногр. / Н.В.Касьянова; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк: СПД Купріянов
В.С. , 2011. – 374 с.