Економічні науки/ 5. Управління трудовими ресурсами

 

Бочарова Н. О.,  к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Гуменюк Л.О., Мартинюк Н.С., Скрипка Н.О.

Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна

ЗАКОРДОНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

В умовах ринкової економіки оплата праці значною мірою впливає на ефективність праці робітників, а отже і на діяльність  підприємством в цілому, тому ефективна організація механізму стимулювання є запорукою злагодженої роботи щодо управління підприємством в цілому.  Правильна та ефективна організація оплати праці робітників дозволяє підвищити ефективність роботи всього підприємства.  Тому дану тему дослідження вважати актуальною.

Питання організації  оплати праці в контексті дієвого механізму управління за умов становлення ринкової економіки вивчали багато вчених-економістів, серед яких Є. П. Качан, І.В. Костюченко, О.В. Михайленко, К. І. Складанна, Н. М. Шмиголь та ін.

Метою написання статті є обґрунтування мотивацій складової  в механізмі управління в системі управління трудової діяльностю на підприємства.

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактору і використання трудового потенціалу з урахуванням його кваліфікаційної і творчої складової [1, с. 373].Вона виступає основним методом економічної мотивації.

У країнах з розвиненою ринковою економікою спостерігається перехід від традиційних форм оплати праці залежно від індивідуального вироблення на почасові форми оплати праці. Це пов’язано з тим, що: 1) в умовах НТП все важче виміряти особистий внесок окремого робітника в загальний продуктивний процес; 2) пріоритетними є завдання стимулювання співпраці всередині трудового коллективу; 3) формування у працівників почуття причетності до справи, особистої зацікавленості в результатах колективної праці . Основні риси систем оплати праці країн заходу поданні в таб .1 [ 5, с.74 ]

Таблиця 1

Характеристика сучасних систем оплати праці [ 5, с.74]

Система

Основні риси

Система Хелсі

Заробіток складається із двох частин:

 1) фіксована погодинна ставка і фактично визначений час;

 2)відрядний підробіток або премія за те, що фактичні затрати праці були менші за нормативні.

Система Роурєна

На виконання роботи встановлюється певна норма часу ї гарантується погодинна ставка, якщо працівник не виконує норми. Винагорода становить частку погодинної ставки, рівну частці часу, яку й було зекономлено, її розмір залежить від приросту продуктивності праці.

Система Сканлона

Основним показником преміювання є зниження зарплато місткості продукції за рахунок економії заробітної плати порівняно з нормативною величиною. Якщо витрати на заробітну плату були нижче нормативної величини то формується преміальний фонд у розмірі 75% економії, з яких 20% спрямовується на виплати у скрутні часи.

Система «Умпротейр»

Передбачає виплату премія за зниження трудомісткості.

Емпіричні системи заробітної плати (Емерсона, Бігелоу, Кнаппеля та ін.)

Відрізняються коефіцієнтами коригування ставки при підвищенні рівня виконання норм.

Отже, система оплати праці виступає основними важелями  підвищення ефективності праці в системі управління підприємством. З метою вдосконалення механізму стимулювання в сучасних умовах пропонується:

1.                забезпечити механізм послідовного встановлення мінімальної ставки першого тарифного розряду на рівні прожиткового мінімуму з урахуванням тенденцій інфляції;

2.                розробити адаптовану для підприємства гнучку єдину тарифну сітку, власну прогресивну шкалу міжрозрядних коефіцієнтів, за складність, кваліфікацію, стаж ,тощо при врахуванні умов праці, змінності, професійної майстерності, продуктивності, інтенсивності, складності, якості праці, ритмічності, ініціативності, дотримання режиму економії, трудової і технологічної дисципліни;

3.                систему оплати праці на основі вартості робочого місця;

4.                розробити гнучку систему індивідуального і колективного матеріального преміювання за наслідками роботи за період;

5.                підвищити якість і укріпити систему нормування ;

6.                забезпечити одночасність вдосконалення системи оплати праці, атестації, паспортизації робочих місць і атестації працівників;

7.                використовувати різні форми контролю за роботою виконавців, забезпечити гласність результатів оцінки і контролю;

8.                створити оптимальні умови для кар’єрного зростання;

9.                визначити чітку відповідальність за різного роду порушення;

10.            конкретизувати заходи матеріальної і дисциплінарної відповідальності, забезпечити їх порівняння з важливістю роботи і важкістю провини; гарантувати затребуваність відповідальності.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. метод. посібник / За заг. ред. проф. Качана Є. П.  Тернопіль: ТДЕУ, 2006.  373 с.

2.     Костюченко І. Нормування і форми оплати праці. / І. Костюченко // Пра- ця і закон : [науково-економічний та суспільно-політичний журнал ; ч. 5 (113)]. – К., 2009. – С. 40.

3.     Михайленко О. В. Економічна сутність та аналіз заробітної плати / О. В. Ми хайленко // Агро-світ. – 2010. – №2. – С. 46-48.

4.     Складанна К. І. Впровадження безтарифної системи оплати праці на підприємстві / К. І. Складанна // Причорноморські економічні студії. – 2016. – Вип. 2. – С. 100-105.

5.     Шмиголь Н. М. Сучасні тенденції в організації оплати праці в зарубіжних країнах у розрізі систем оплати праці / Н. М. Шмиголь, Д. С. Монастирська, А. А. Антонюк // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. – 2016. – № 2. – С. 71-75.