Економічні науки/ 5. Управління трудовими ресурсами

 

Бочарова Н. О.,  к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Авакян Г.Ю., Айзман К.С., Хмельов М.О.

Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна

 

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

Постановка проблеми. Організація це складна система з великою кількістю взаємозв’язків і соціальною взаємодією, це свого роду організм, який живе і розвивається за своїми законами. Існування і розвиток кожної організації пов’язане з постійним виникненням і розв’язанням протиріч в боротьбі різних сил як в середині організації так і за її межами, які як правило, переростають у конфлікти. Тому необхідно шукати шляхи попередження та розв’язання конфліктів в управлінні підприємством.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В останні роки питання вирішення конфліктів у колективах почало набувати більш широкого обговорення. Це питання досліджували такі вітчизняні вчені:  Гріненко А.М., Винославська О.В., Ложкін Г.В.,  Осовська Г.В. та інші [1–4].

Виклад основного матеріалу. Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, несумісних один з одним поглядів, норм і форм поведінки [4].  Іноді зіткнення інтересів призводить до появи нових ідей, проектів, до взаєморозуміння, а іноді до агресії, нервових зривів  [2].

Сучасна школа менеджменту дійшла висновку, що конфлікт, попри негативні риси, відіграє і позитивну роль – сприяє руху організації вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесу.

Основні причини виникнення конфліктів на підприємствах наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Причини виникнення конфліктів на підприємствах [1]

Загальні

причини конфліктів

Конкретизація причин різних типів конфліктів

причини внутрішньоособистісного конфлікту

причини міжособистісного, внутрішньо –  групового та міжгрупового конфліктів

 

Конфлікт ролей

Очікування неадекватних рольових дій (з боку суспільства, конкретної організації,  управлінського персоналу)

Неадекватне виконання соціальних ролей учасниками спільної діяльності та управлінської взаємодії (різне ставлення до діяльності, різні цілі діяльності)

 

Конфлікт бажань

Зіткнення різних бажань (потреб, інтересів тощо) у свідомості однієї людини, які можуть мати особистий характер або бути пов'язаними з діяльністю організації

Зіткнення свідомостей різних людей (груп) щодо якогось бажання, особистого або пов'язаного з цілями організації (розподілення обмежених ресурсів, досягнення мети в процесі

конкурентної боротьби)

Конфлікт

норм поведінки

Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду у свідомості однієї людини

Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду людей (груп) у процесі спілкування та соціальної взаємодії

 

Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб уміти регулювати -  визначити і «увійти» в конфлікт на початковій стадії. Установлено, що, якщо менеджер «входить і управляє конфліктом» у початковій фазі, цей конфлікт розв'язується на 92 %, на фазі підйому - на 46 %, а на стадії «загострення», коли пристрасті загострилися до межі, - на 5 %, тобто конфлікти практично не розв'язуються чи розв'язуються дуже рідко. Коли всі сили віддано боротьбі (стадія «загострення»), настає спад [5]. І якщо конфлікт не розв'язано в наступному періоді, він розростається з новою силою, тому що в період спаду може бути притягнуто для боротьби нові способи та сили.

Виділяють чотири методи управління конфліктами, а саме:

-   роз’яснення вимог до роботи, тобто роз’яснення того, яких наслідків вимагають від кожного працівника або структурного підрозділу з урахуванням їх бажаного рівня, порядку надання та використання необхідної інформації, системи повноважень і відповідальності;

-     використання координаційних і інтеграційних механізмів (через команди, ієрархію посадових осіб, підрозділи, функції. Наявність спільного керівника впорядковує взаємодію людей, прийняття рішень, інформаційні потоки всередині організації, що дозволяє уникнути конфлікту);

-  встановлення загальноорганізаційних комплексних цілей з метою спрямування зусиль всіх працівників на досягнення загальної єдиної цілі;

-  використання системи винагород (премій, матеріальних заохочень, підвищення на службі) передбачає запобігання конфліктним ситуаціям шляхом корекції поведінки людей, наочно заохочуючи тих, хто робить свій внесок у досягнення загальноорганізаційних цілей, сприяє розв’язанню проблем [3].

Відтак, важливим фактором  підвищення ефективності управлінської діяльності є конфліктологічна компетентність менеджера.

Висновки. Успішне вирішення конфліктних ситуацій в організації, їх профілактика потребує: 1) усвідомлення природи конфлікту з боку керівників; 2) оволодіння  ними ефективними способами спілкування; 3) здатності керівників щодо обрання оптимального способу поведінки. Таким чином, контроль за конфліктною ситуацією є тим  важливим інструментом вирішення проблемних питань, оволодіти яким здатен кожен і повинен.

Список використаної літератури:

1.    Винославська О.В. Психологія : навч. посіб. / О.В. Винославська. Київ: ІНКОС, 2005 – 386 с.

2.    Ємельянко Л.М. Конфліктологія : навч. посіб. / Л.М. Ємельянко; за заг. ред. В.М. Петлюха, Л.В.Торгової. – К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.

3.    Ложкін Г.В., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: навчальний посібник / Г.В. Ложкін, Н.І. Пов’якель – К.: Професіонал, 2006. – 416 с.

4.    Осовська Г.В. Основи менеджменту. Практикум: навчальний посібник / Г.В. Осовська, І.В. Копитова. – К.: Кондор, 2010. – 581 с.

5.    Управління конфліктами в організації. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-5472-10.html