Економічні науки/ 5. Управління
трудовими ресурсами
Бочарова Н. О., к.е.н., доцент
кафедри менеджменту, Авакян Г.Ю., Айзман
К.С., Хмельов М.О.
Таврійський державний агротехнологічний
університет, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна
УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ
МЕНЕДЖМЕНТУ
ПІДПРИЄМСТВА
Постановка проблеми. Організація це – складна система з великою
кількістю взаємозв’язків і соціальною взаємодією, це свого
роду організм, який живе і розвивається за своїми законами. Існування і розвиток кожної організації пов’язане з
постійним виникненням і розв’язанням протиріч в боротьбі різних
сил як в середині організації так і за її межами, які як правило, переростають у конфлікти. Тому необхідно шукати шляхи попередження та розв’язання конфліктів в
управлінні підприємством.
Аналіз останніх досліджень та
публікацій. В останні роки
питання вирішення конфліктів у колективах почало набувати більш широкого
обговорення. Це питання досліджували такі
вітчизняні вчені: Гріненко
А.М., Винославська О.В., Ложкін Г.В.,
Осовська Г.В. та інші [1–4].
Виклад основного матеріалу. Конфлікт – це зіткнення
протилежних інтересів, несумісних один з одним поглядів, норм і форм поведінки
[4]. Іноді зіткнення
інтересів призводить до появи нових ідей, проектів, до взаєморозуміння, а іноді
до агресії, нервових зривів [2].
Сучасна школа менеджменту дійшла висновку, що конфлікт, попри негативні
риси, відіграє і позитивну роль – сприяє руху організації вперед і визначає
фактори, що заважають цьому процесу.
Основні
причини виникнення конфліктів на підприємствах наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Причини
виникнення конфліктів на підприємствах [1]
|
Загальні причини конфліктів |
Конкретизація
причин різних типів конфліктів |
|
|
причини внутрішньоособистісного конфлікту |
причини
міжособистісного, внутрішньо –
групового та міжгрупового конфліктів |
|
|
Конфлікт ролей |
Очікування неадекватних рольових дій (з боку суспільства, конкретної
організації, управлінського персоналу) |
Неадекватне виконання соціальних ролей учасниками спільної діяльності та
управлінської взаємодії (різне ставлення до діяльності, різні цілі
діяльності) |
|
Конфлікт бажань |
Зіткнення різних бажань (потреб, інтересів тощо) у свідомості однієї
людини, які можуть мати особистий характер або бути пов'язаними з діяльністю
організації |
Зіткнення свідомостей різних людей (груп) щодо
якогось бажання, особистого або пов'язаного з цілями організації
(розподілення обмежених ресурсів, досягнення мети в процесі конкурентної боротьби) |
|
Конфлікт норм поведінки |
Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду у свідомості
однієї людини |
Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду людей (груп) у
процесі спілкування та соціальної взаємодії |
Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб уміти регулювати - визначити і «увійти»
в конфлікт на початковій стадії. Установлено, що, якщо менеджер «входить і управляє конфліктом» у початковій фазі, цей конфлікт розв'язується
на 92 %, на фазі підйому -
на 46 %, а на стадії «загострення»,
коли пристрасті загострилися
до межі, - на 5 %, тобто конфлікти практично не розв'язуються
чи розв'язуються дуже рідко. Коли всі сили віддано
боротьбі (стадія «загострення»), настає спад [5]. І якщо конфлікт не розв'язано в наступному періоді, він розростається
з новою силою, тому що в період спаду може бути притягнуто для боротьби нові способи та сили.
Виділяють чотири методи управління конфліктами, а
саме:
- роз’яснення вимог до роботи, тобто
роз’яснення того, яких наслідків вимагають від кожного працівника або
структурного підрозділу з урахуванням їх бажаного рівня, порядку надання та
використання необхідної інформації, системи повноважень і відповідальності;
- використання
координаційних і інтеграційних механізмів (через команди, ієрархію посадових осіб, підрозділи, функції.
Наявність спільного керівника впорядковує взаємодію людей,
прийняття рішень, інформаційні потоки всередині організації, що дозволяє уникнути
конфлікту);
- встановлення загальноорганізаційних
комплексних цілей з метою спрямування зусиль всіх працівників на досягнення
загальної єдиної цілі;
- використання системи винагород
(премій, матеріальних заохочень, підвищення на службі) передбачає запобігання конфліктним ситуаціям
шляхом корекції поведінки людей, наочно заохочуючи тих, хто робить свій внесок
у досягнення загальноорганізаційних цілей, сприяє
розв’язанню проблем [3].
Відтак, важливим фактором підвищення ефективності управлінської діяльності є конфліктологічна
компетентність менеджера.
Висновки. Успішне вирішення конфліктних ситуацій в організації, їх профілактика
потребує: 1) усвідомлення природи конфлікту з боку керівників; 2) оволодіння ними ефективними способами спілкування; 3) здатності
керівників щодо обрання оптимального способу поведінки. Таким чином, контроль
за конфліктною ситуацією є тим важливим інструментом
вирішення проблемних питань, оволодіти яким здатен кожен і повинен.
Список використаної літератури:
1.
Винославська О.В. Психологія : навч. посіб. / О.В. Винославська. – Київ: ІНКОС, 2005 –
386 с.
2.
Ємельянко Л.М. Конфліктологія : навч. посіб. / Л.М. Ємельянко;
за заг. ред. В.М.
Петлюха, Л.В.Торгової.
– К. : КНЕУ, 2003. – 315 с.
3.
Ложкін Г.В., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія
і сучасна практика: навчальний посібник / Г.В. Ложкін,
Н.І. Пов’якель – К.: Професіонал,
2006. – 416 с.
4.
Осовська Г.В. Основи менеджменту. Практикум: навчальний посібник / Г.В. Осовська, І.В. Копитова. – К.: Кондор, 2010. – 581 с.
5.
Управління конфліктами в організації. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-5472-10.html