Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

К.п.н. Тітова Г. В.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Україна

ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ СПОРТИВНИХ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Досліджуючи процес підготовки майбутнього педагога у вищій школі, одне із головних питань, які повинні розв’язати науковці, пов’язано з визначенням тих обставин, за яких можемо досягти того результату, що заплановано предметом дослідження.

Сучасні наукові дослідження свідчать, що для визначення поняття «підготовка» автори використовують різні інтерпретації та обґрунтування. Так, «підготовка» трактується як «запас знань, навичок, отриманий ким-небудь» [2, с. 390]. Перше значення поняття «підготовка» пов’язане з поняттям «готувати», тобто робити придатним, готовим для використання, для якої-небудь мети, працювати над виконанням, здійсненням чогось. Крім того, «підготовка» тлумачиться як процес створення й результат реалізації передумов для здійснення планованих дій; досягнення готовності об’єктів до використання.

Учена С. Вишнякова трактує поняття «підготовка» як дії, спрямовані на вироблення в людини навичок, передання їй знань і формування життєвої позиції, необхідних для працевлаштування за певною спеціальністю, групою споріднених спеціальностей або для роботи в якій-небудь галузі економіки [1, с. 235]. Щодо професійної освіти підготовка розуміється як динамічний процес, кінцевою метою якого є формування готовності до професії. При цьому передбачається, що якість готовності фахівця багато в чому визначається саме тим, яку він проходить підготовку.

У багатьох дослідженнях із позиції суб’єктів діяльності підготовка як процес, означає формування готовності людини до продукування цінностей у планованих сферах (А. Брушлинський, І. Зимняя, Д. Узнадзе та ін.).

На думку Л. Серебреннікова [3], підготовка виступає як процес і результат, що забезпечує наближення освіти до безпосереднього виконання завдань реальної соціально-спрямованої та індивідуально значущої діяльності. У цьому контексті освіта може бути співвіднесена з підготовкою студентів як перетворення потенціалу їхньої освіченості на ресурс готовності до виконання певних практичних дій [3, с. 98]. У такому розумінні поняття «підготовка», по суті, збігається з поняттям «професійна підготовка», що дає підставу вченим використовувати поняття «підготовка» і «професійна підготовка» як синоніми.

У досліджені поняття «підготовка» визначаємо як цілеспрямований процес, метою якого є спеціально організоване здобуття майбутнім фахівцем певної сукупності знань, умінь, навичок, за результатами набуття яких він може бути готовий до виконання конкретної діяльності, стати суб’єктом цієї діяльності.

Процес підготовки майбутнього вчителя фізичної культури у виші базується на визнанні того, що він має складну структуру, яка утворює органічну сукупність складових, поєднаних безліччю зав’язків і залежностей. У дослідженні результатом цієї підготовки є підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи.

Підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи розуміємо як особистісне новоутворення, що формується за результатами підготовки до професійної діяльності студентів у виші і відображає ступінь оволодіння теоретичних знань й опанування практичних умінь щодо формування в учнів основної школи спортивних лідерських якостей у командно-ігрових видах спортивної діяльності. Це передбачає сформованість двох компонентів, якими виступили база знань (когнітивний компонент) та система дій, що забезпечують їх практичну реалізацію (операційний компонент).

Когнітивний компонент – спрямований на формування у студентів уявлень про сутність лідерства, лідерські якості та спортивні лідерські якості, способи, принципи, форми і методи формування спортивних лідерських якостей у роботі вчителя фізичної культури. Він складається з єдності методологічних, теоретичних і технологічних знань, що інтегрують спеціальні (професійні) знання і вміння їх використовувати при вирішенні професійних завдань.

Операційний компонент – спрямований на формування у студентів умінь планувати і проектувати власну діяльність із фізичного виховання учнів щодо формування в них спортивних лідерських якостей, розробляти різні моделі організації цієї діяльності з урахуванням вимог навчальної програми і можливостей учнів.

Показниками когнітивного компонента підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи виступили обізнаність із: теоретичними засадами лідерства, ознаками прояву лідерських якостей і чинниками, що впливають на їх формування; сутністю спортивних лідерських якостей учнів, їх показниками й особливостями прояву в учнів основної школи; засобами і методами формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи. Показниками операційного компонента виступили вміння: визначати спортивні лідерські якості за ознаками їх прояву в учнів основної школи; розробляти й упроваджувати форми і методи формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи.

Література:

1. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: ключевые понятия, термины, актуальная лексика : [словарь] / С. М. Вишнякова. – М. : НМЦ СПО, 1999. – 538 с.

2. Лопатин В. В. Малый толковый словарь русского языка / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. – [2-е изд., стер.]. – М. : Рус. яз., 1993. – 704 с.

3. Сериков В. В. Природа педагогической деятельности и особенности профессионального образования педагога / В. В. Сериков // Педагогика. – 2010. – № 5. – С. 29–37.

4. Тітова Г. В. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи : дис… канд. пед. наук : 13.00.04 / Тітова Ганна Віталіївна / ДЗ «ПНПУ імені К. Д. Ушинського». – Одеса, 2016. – 224 с.