Сільське господарство / 4.Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

д.т.н. Єгоров Б.В., асп. Кузьменко Ю.Я.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Введення препаратів біологічно активних речовин до складу комбікормів для сільськогосподарської птиці

Інтенсивний розвиток промислового птахівництва став можливим завдяки підвищенню ролі науки у вирішенні проблем розведення, годування, утриманню птиці, удосконаленню технічного оснащення птахофабрик, виробництву комбікормів. Використання високопродуктивних ліній і кросів птиці потребує постійного вивчення та вдосконалення норм забезпечення збалансованими комбікормами, які сприяють максимальній продуктивності при збереженні високої якості продукції.

В умовах інтенсивних технологій в птахівництві спостерігаються значні порушення росту, розвитку та обміну речовин вирощуваного молодняку, пов'язані з недосконалістю ферментної та імунної систем. Вони характеризуються незначикотельної активністю ендогенних ферментів та недостатністю популяційного рівня бактерій і колонізаційної резистентності слизової оболонки кишківника, що призводить до винекнення захворювань і зниженню продуктивних якостей птиці.

Годування має вирішальний вплив на продуктивність птиці і економіку виробництва продуктів птахівництва. Сучасні знання потреби в поживних речовинах і енергії, організація раціонального годування сільського-подарської птиці дозволяють значно підвищити продуктивність і ефективність використання кормів.

Однією з основних умов успішного вирощування сільського- подарської птиці з промислової технології в птахівництві є підтримання високої резистентності її до негативного впливу факторів навколишнього середовища. В даний час, коли в господарствах немає стабільності в кормозабезпечення, відбувається часта зміна раціонів, комбікорми низької якості, мають місце незадовільні ветеринарно-санітарні умови, у птиці виникають стреси. В результаті відбуваються метаболічні зриви, розвиваються дисбактеріози, зростає відсоток захворювань, знижується продуктивність.

В останні роки створені і застосовуються численні комплексні добавки, спеціалізовані не тільки за типами сировини, застосовуваної у комбікормах, а й за типом травної системи.

Одними з перспективних груп біологічно активних речовин є препарати на основі пробіотиків, пребіотиків, нуклеїнових кислот, ферментів, незамінних амінокислот. На відміну від антибіотиків, ці препарати можуть застосовуватися в технологіях отримання екологічно чистої та повноцінної продукції.

Пробіотики використовують для стимуляції неспецифічного імунітету; профілактики та лікування змішаних шлунково-кишкових інфекцій; розладів травлення аліментарної етіології, що виникають внаслідок різкої зміни складу раціону, порушення режимів годівлі й утримання, технологічних стресів та інших причин; зміни мікрофлори травного тракту після лікування антибіотиками та іншими антибактеріальними засобами; заміни антибіотиків в комбікормах для молодняку тварин; поліпшення процесів травлення; підвищення ефективності використання корму і продуктивності тварин.

Встановлено, що застосування пробіотиків може надавати протиінфекційне, імуномодулятори вплив на організм, підвищувати бар'єрні функції (фізіологічні механізми, що захищають організм від впливу навколишнього середовища, що перешкоджають проникненню в нього бактерій, вірусів і шкідливих речовин), стимулювати моторику і екскреторну функції кишківника.

Як показують наукові дослідження, постійні стресові впливи на поголів'я, незбалансоване харчування і порушення санітарних норм утримання птиці викликають значні зміни в екологічній ніші штамів мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту, зміни популяційного рівня кишкових бактерій.

У птахівництві вже досить широко застосовують пробіотики і при правильному їх використанні досягають непоганих результатів при профілактиці та лікуванні розладів травлення у птиці, що виникають при порушенні годівлі, технологічних стресах, лікуванні антибіотиками, застосуванні хіміотерапевтичних засобів та інших препаратів, для стимуляції неспецифічного імунітету, при профілактиці та лікуванні шлунково-кишкових захворювань інфекційної природи (колібактеріоз, сальмонельоз).

Перед тим як почати використовувати живі культури корисних мікроорганізмів, слід чітко знати, якого ефекту фахівці хочуть досягнути. Кращий ефект можна отримати від спільного застосування пробіотиків з пребіотики (підкислювачів на основі низькомолекулярних органічних кислот). Частими помилками в застосуванні пробіотиків є недотримання дозування, активності продукту, часу використання, неврахування впливу високих температур при процесах гранулювання і експандуванні комбікормів, що у свою чергу не призводить до очікуваних результатів.

Література:

1. Панин А.Н. Пробиотики ‒ неотъемлемый компонент рационального кормления животных / А.Н. Панин, Н.И Малик // Ветеринария. – 2006. – №7. – С. 19–22.

2. Прокуратова А. Пробиотики в кормах для животных // Молоко & Корма. Менеджмент. – 2007. – № 3(16).

3. Хамидулин Т. Пробиотики в кормлении бройлеров // Комбикорма. – 2004. – №4. – С.74 –75.

4. Хамидулин Т. Пробиотики в кормлении бройлеров // Комбикорма. – 2004. – №4. – С.74 –75.

5. Тараканов Б. М. Механизмы действия пробиотиков на микрофлору пищеварительного тракта и организма животных // Ветеринария.- 2000. – № 1. – С. 47 – 54.