З. В. Грицай

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Вміст компонентів антиоксидантної системи в насінні й оплоднях деревних рослин за дії викидів

Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ

В оптимізації довкілля в умовах зростаючого техногенного пресу суттєва роль належить деревним насадженням. При підборі асортименту видів для озеленення промислових зон необхідно враховувати стійкість рослин до відповідних забруднювачів. У даному аспекті важливим є дослідження показників, що мають відношення до функціонування захисних механізмів у рослинних тканинах за дії несприятливих чинників. У таких реакціях важливе місце належить антиоксидантам, що сприяють обриву процесів вільнорадикального окиснення [1], активність яких зростає в умовах техногенного навантаження [3].

Мета даної роботи – дослідити вплив забруднення довкілля викидами Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ на вміст компонентів антиоксидантної системи (аскорбінової кислоти, глутатіону) в оплоднях і насінні деяких видів деревних рослин.

Об’єктами дослідження були катальпа бігнонієвидна (Catalpa bignonioides Walt.), айлант найвищий (Ailanthus altissima Mill.), клен гостролистий (Acer platanoides L.). Вплив викидів Придніпровської ТЕС досліджували в деревних насадженнях, розташованих навколо даного підприємства. Контрольні дерева зростали в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Концентрацію аскорбінової кислоти та глутатіону визначали методом Петта [5]. Результати експерименту опрацьовані статистично [4].

Згідно з одержаними результатами, у досліджених об'єктів виявлена відмінність кількісних значень вмісту аскорбату та глутатіону в оплоднях і насінні в дерев техногенно забрудненої ділянки, порівняно з контрольними. Так, концентрація аскорбінової кислоти в оплоднях за дії викидів Придніпровської ТЕС зменшується у всіх досліджених видів, найбільш суттєво – у C. bignonioides (на 28,2 % відносно контролю), найменшою мірою – в A. altissima (на 7,14 %). Вміст глутатіону в цих органах за умов проммайданчика, порівняно з незабрудненою ділянкою, знижується в C. bignonioides і A. platanoides (на 23,8 % та 20,6 % відповідно). В A. аltissima, навпаки, у дерев дослідного варіанту відмічається збільшення концентрації даного антиоксиданта в оплоднях (на 17,8 % відносно контролю).

Аналіз одержаних даних щодо впливу техногенних токсикантів на вміст аскорбату в насінні досліджуваних порід показує зниження даного показника в C. bignonioides і A. platanoides, що зростали в умовах впливу викидів Придніпрвської ТЕС, порівняно з контролем (на 12,5 % і 16,1 % відповідно). В A. аltissima концентрація аскорбінової кислоти в насінні рослин дослідного та контрольного варіантів практично не відрізняється.

Вміст глутатіону в насінні дерев, що зростали у сфері дії викидів ТЕС, знижується відносно контролю в C. bignonioides і A. platanoides (на 18,4 % та 15,9 % відповідно), в A. аltissima – навпаки, підвищується (на 11,8 %). В. П. Бессонова зі співавторами [2], які досліджували вплив техногенних полютантів на вміст аскорбату й глутатіону в листках рослин, встановили, що здатність видів збільшувати концентрацію даних антиоксидантів у органах за несприятливих умов корелює з їх толерантністю до промислових викидів.

Зниження вмісту аскорбату й глутатіону в оплоднях та насінні C. bignonioides і A. platanoides в умовах техногенного навантаження може спричинювати активізацію процесів перекисного окиснення ліпідів у тканинах цих органів, а отже – посилювати порушення структурно-функціональної організації мембран. Підтримання на достатньо високому рівні вмісту досліджених антиоксидантів у насінні та оплоднях A. altissima в умовах впливу на деревні насадження викидів ТЕС, ми вважаємо, свідчить про більш високу активність однієї із ланок антиоксидантної системи захисту в цього виду, що може бути одним із факторів його стійкості в несприятливих умовах зростання.

Література:

1. Абрамова М.И. Человек и противоокислительные вещества / М.И. Абрамова, Г.И. Оксеногендлер. – Л.: Наука, 1985. – 230 с.

2. Бессонова В.П. Влияние техногенных условий на содержание аскорбиновой кислоты и глутатиона в листьях различных растений / В.П. Бессонова, Ж.Т. Козюкина, И.И. Лыженко // Укр. ботан. журн. – 1989. – Т. 46, №3. – С. 83 – 85.

3. Бессонова В.П. Перекисное окисление липидов в вегетативних и генеративних органах растений – показатель загрязнения среды тяжелыми металлами / В.П. Бессонова, И.И. Лыженко // Экологические проблемы охраны живой природы. Тез. докл. всес. науч. конф. – М., 1990. – Ч. 2. – С. 89.

4. Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.

5. Практикум по физиологии растений / Под ред. И. И. Гунара. – М.: Колос, 1972. – 168 с.