З. В. Грицай

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Вплив забруднення довкілля викидами

Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ

на детермінацію статі в однодомних деревних порід

У даній роботі досліджено співвідношення жіночих і чоловічих квіток у суцвіттях однодомних видів деревних рослин за хронічного впливу на фітоценози викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ.

Об’єктами дослідження були гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.). Дослідні дерева зростали на пробних ділянках санітарно-захисної зони навколо Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ, контрольні – в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби суцвіть відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження, з південно-східного боку крони. Морфобіометричні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Отримані результати опрацьовані статистично [3].

Одержані результати свідчать, що за дії на деревні насадження токсичних викидів Придніпровської ТЕС у всіх досліджених порід спостерігається достовірне зниження частки жіночих квіток у суцвітті. Відмінність між дослідною та контрольною ділянками за даним показником більш суттєво виражена в А. hippocastanum і A. platanoides. Так, у А. hippocastanum частка маточкових квіток відносно їх загальної кількості в суцвітті зменшується з 17,0 % у контрольному варіанті до 11,7 % – на дослідній ділянці, в A. platanoides цей параметр змінюється з 29,4 % до 20,6 % відповідно. Отже, показник частки жіночих квіток у суцвітті знижується в умовах впливу на фітоценози техногенних полютантів на 31,2 % відносно контрольного значення в А. hippocastanum та на 29,9 % – в A. platanoides. У A. pseudoplatanus даний параметр за дії токсичних викидів Придніпровської ТЕС зменшується менш суттєво, порівняно з двома попередніми видами: з 10,7 % на незабрудненій ділянці до 8,71 % в умовах проммайданчика. Тобто в цього виду частка маточкових квіток у суцвітті знижується на техногенно забрудненій території на 18,6 % відносно контролю.

Таблиця 1. Вплив викидів Придніпровської ТЕС на частку жіночих квіток у суцвітті А. hippocastanum, A. рlatanoides, A. рseudoplatanus

Вид	Контроль	Санітарно-захисна зона навколо Придніпровської ТЕС	% до контролю	t
Частка жіночих квіток у суцвітті, %
А. hippocastanum	17,0 ± 0,74	11,7 ± 0,46	68,8	6,09
A. platanoides	29,4 ± 0,86	20,6 ± 0,69	70,1	7,98
A. pseudoplatanus	10,7 ± 0,58	8,60 ± 0,37	80,4	3,09

Отже, результати дослідження вказують на перерозподіл статі в суцвіттях досліджених деревних порід у бік зниження фемінізації в умовах техногенного забруднення. Вважаємо, що це може бути спричинене зміною в рослинних тканинах градієнтів певних хімічних сполук, серед яких важливе місце належить регуляторам росту гормональної природи. У літературі є дані [2,4] про залежність експресії статі в однодомних видів від співвідношення рослинних гормонів у тканинах відповідних органів. Разом з тим В. П. Бессонова (1991) вказує на зміну співвідношення фітогормонів у бруньках деревних рослин в умовах техногенного забруднення довкілля [1].

Таким чином, вплив на деревні насадження викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпропетровськ, очевидно, спричинює порушення процесів детермінації статі в досліджених деревних порід, що проявляється зміною співвідношення частки тичинкових та маточкових квіток у суцвіттях у бік зниження жіночої сексуалізації. Зменшення частки жіночих квіток може негативно позначатися на насіннєвій продуктивності дерев, а відповідно – на успішності процесів самовідтворення фітоценозів в умовах техногенного пресу.

Література:

1. Бессонова В. П. Морфо-функциональные исследования растений в условиях загрязнения среды тяжелыми металлами. – Автореф. дис. … докт. биол. наук, Днепропетровск, 1991. – 36 с.

2. Кине Ж. М. Физиология цветения / Ж.М. Кине, Р. Сакс, Ж. Бернье. – М.: Агропромиздат, 1991. – 445 с.

3. Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.

4. Чайлахян М. Х. Пол растений и его гормональная регуляція / М.Х. Чайлахян, В.Н. Хрянин. – М., 1982. – 176 с.