Структурная
ботаника и биохимия растений
Іванченко О.Є., Чередниченко А.Д.
Дніпропетровський державний
аграрно-економічний університет
Видовий
склад та стан зелених насаджень санітарно-захисної зони підприємства ПАТ «Дніпротяжмаш»
Вступ. Україна – промислово
розвинута країна, яка характеризується високим рівнем зосередження
промисловості, що в свою чергу перетворило її в одну з найбільш неблагополучних
у екологічному аспекті країну. У атмосферу викидається велика кількість забруднювачів.
Значну роль у ослабленні та нейтралізації
негативного впливу промислових зон відіграють зелені насадження, а саме
санітарно-захисні зони навколо підприємств.
Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – це спеціальна
територія з особливим режимом використання, яка встановлюється
навколо об'єктів і виробництв, що є джерелами впливу на довкілля. Вона забезпечує зменшення впливу
забруднення на атмосферну до значень, встановлених гігієнічними нормативами. Для озеленення таких територій, їх
санітарно-захисних зон рекомендується вибирати найбільш стійкі рослини, ступінь
і характер захисних властивостей яких у значній мірі залежать і від типу
насадження. Тому, доцільним є вивчення асортиментного складу
деревних насаджень СЗЗ промислових підприємств та оцінка їх фітосанітраного стану.
Мета
роботи – провести інвентаризацію деревних насаджень СЗЗ ПАТ
«Дніпротяжмаш», оцінити їх фітосанітарний стан.
Матеріали
та методи досліджень. ПАТ «Дніпротяжмаш» – одне
з провідних підприємств у галузі важкого машинобудування. Раніше завод був
відомий під назвою «Дніпропетровський завод металургійного обладнання» (ДЗМО). Підприємство
створено в 1914 році. Основні види діяльності – виробництво доменного,
сталеплавильного, прокатного, коксохімічного, газо- і нафтопереробного
обладнання, а також вузлів і комплектуючих сталевого і чавунного ливарства тощо.
Інвентаризація зелених насаджень здійснювалася згідно
документа [1]. Для визначення видової приналежності рослин користувались [3].
Оцінку їх стану визначали за шкалою М.П. Красинського у модифікації Ю.З.
Кулагіна [2]
Результати досліджень та їх обговорення. У
ході інвентаризації насаджень санітарно-захисної зони ПАТ «Дніпротяжмаш» було
визначено 16 видів дерев у кількості 846 шт., з них листяних – 842 шт. (14
видів), хвойних – 4 шт. (2 види). Асортиментний склад представлено 11-ма родинами.
Це ялина колюча (Picea pungens
Engelm.), сосна звичайна (Pinus
sylvestris L.) – родина Соснові (Pinaceae),
які відносяться до відділу Голонасінні, робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) – родина Бобові (Fabaceae), клен гостролистий (Acer
platanoides L.), клен ясенелистий (Acer
negundo L.) – родина Кленові (Aceraceae),
горіх грецький (Juglans regia L.) –
родина Горіхові (Juglandaceae),
тополя чорна (Populus nigra L.),
тополя пірамідальна (Populus pyramidalis
Borkh.), тополя Боллє (Рopulus bolleana Louche) – родина Вербові (Salicaceae), в’яз гладкий (Ulmus laevis Pall.) – родина В’язові (Ulmaceae), гіркокаштан кінський (Aesculus
hippocastanum L.) – родина Гіркокаштанові (Hippocastanaceae), айлант найвищий (Ailanthus altissima Mill.) – родина Симарубові (Simaroubaceae), вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.), абрикос
звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.) –
родина Розоцвіті (Rosaceae), бузина
чорна (Sambucus nigra L.) – родина
Жимолостеві (Caprifoliaceae), бузок
звичайний (Syringa vulgaris L.) –
родина Маслинові (Oleaceae) (табл.
1).
Середній вік насадження
складає 25 років, середня висота у насадженні становить близько 7 м. У
насадженнях наявний самосів деревних порід (клен ясенелистий, айлант найвищий),
підріст робінії звичайної. Насадження по всій території СЗЗ розміщенні
нерівномірно: в більшості випадків лінійно в один ряд деревних рослин, що
можуть перериватися на незначну відстань, а в деяких місцях рослини розташовані
групами. Дерева мають ознаки вповільненого росту і розвитку, до 17 % гілок у
кроні сухі. Дослідна ділянка сильно забур’янена.
Інтродуценти у насадженнях
санітарної зони складають 97,4 % від загальної кількості екземплярів і 87,5 %
від числа видів. До них належать ялина колюча, робінія звичайна, клен
ясенелистий, горіх грецький, тополя пірамідальна, тополя Боллє, гіркокаштан
кінський, айлант найвищий, вишня звичайна, абрикос звичайний, бузина чорна,
бузок звичайний, в’яз гладкий, тополя чорна. Аборигенні види складають 2,6 і
12,5 %, відповідно.
Таблиця 1 – Розподіл деревних рослин СЗЗ ПАТ «Дніпротяжмаш» за родинами
|
Вид (українською мовою) |
Вид (латинською мовою) |
Загальна кількість, шт. |
% від загальної кількості
екземплярів |
||
|
Голонасінні |
|||||
|
Родина Соснові (Pinaceae) |
|||||
|
Ялина колюча |
Picea pungens Engelm. |
2 |
0,23 |
||
|
Сосна звичайна |
Pinus sylvestris L. |
2 |
0,23 |
||
|
|
Всього |
4 |
0,47 |
||
|
Покритонасінні |
|||||
|
Родина Бобові (Fabaceae) |
|||||
|
Робінія звичайна |
Robinia pseudoacacia L. |
228 |
26,95 |
||
|
Родина В’язові (Ulmaceae) |
|||||
|
В’яз гладкий |
Ulmus laevis Pall. |
148 |
17,49 |
||
|
Родина Симарубові (Simaroubaceae) |
|||||
|
Айлант найвищий |
Ailanthus altissima Mill |
135 |
15,95 |
||
|
Родина Жимолостеві (Caprifoliaceae) |
|||||
|
Бузина чорна |
Sambucus nigra L. |
6 |
0,7 |
||
|
Родина Маслинові (Oleaceae) |
|||||
|
Бузок звичайний |
Syringa vulgaris L. |
3 |
0,35 |
||
|
Родина Розові (Rosaceae) |
|||||
|
Вишня звичайна |
Cerasus vulgaris Mill. |
9 |
1,06 |
||
|
Абрикос звичайний |
Armeniaca vulgaris Lam. |
2 |
0,23 |
||
|
Родина Гіркокаштанові (Hippocastanaceae) |
|||||
|
Гіркокаштан звичайний |
Aesculus hippocastanum L. |
9 |
1,06 |
||
|
Родина Кленові (Aceraceae) |
|||||
|
Клен гостролистий |
Acer platanoides L. |
20 |
2,36 |
||
|
Клен ясенелистий |
Acer negundo L. |
148 |
17,49 |
||
|
Родина Горіхові (Junglandaceae) |
|||||
|
Горіх грецький |
Juglans regia L. |
4 |
0,47 |
|
|
|
Родина Вербові (Salicaceae) |
|||||
|
Тополя чорна |
Populus nigra L. |
43 |
5,08 |
||
|
Тополя Боллє |
Рopulus bolleana
Louche |
71 |
8,39 |
||
|
Тополя пірамідальна |
Populus pyramidalis Borkh. |
16 |
1,89 |
||
|
|
Всього |
842 |
99,53 |
||
|
|
Разом |
846 |
100 |
||
Найчисленнішою за кількістю екземплярів родиною виявилася родина Бобові (Fabaceae). До неї відносяться 228 шт.
дерев робінії звичайної, що становить 26,95 % від загальної кількості
екземплярів санітарно-захисної зони підприємства. Найменша кількість екземплярів
відносилась до родин Маслинові та
Соснові (0,47 і 0,35, % відповідно). Більшість родин представлена 1–2 видами. Найбільша
кількість видів рослин санітарної зони належить до родини Вербові
(3 види).
За збільшенням кількості екземплярів родини, до яких відносяться рослини,
можна ранжувати наступним чином: Oleaceae
< Pinaceae < Junglandaceae < Caprifoliaceae <
Hippocastanaceae < Rosaceae < Salicaceae < Simaroubaceae < Ulmaceae =
Aceraceae < Fabaceae.
Найпоширенішою
деревною породою є робінія звичайна. Її кількість складає 228 шт., що дорівнює
26,95 % від загальної кількості деревних насаджень парку. Інші породи
зустрічаються у меншій кількості (табл. 1). Такі види як ялина колюча, сосна
звичайна, абрикос звичайний, взагалі, представлені 2-ма екземплярами кожний.
Аналіз дерев за діаметром
штамбу, відображений на рис. 1, вказує на те, що найчисленнішою є група рослин,
діаметр яких коливається від 15,1 до 30,0 см (28,25 % від загальної кількості
екземплярів). Другою є група з величиною цього показника в межах 4,1–15 см –
218 екземплярів (25,77 %). Найменша кількість дерев входить до 7-ї групи (від
90,1 до 120 см) – 16 екземплярів (1,89 % від загальної кількості дерев). За
зменшенням кількості числа рослин у групах останні можна розташувати так: 15,1-30 > 4,1-15 > 30,1-45 > 60,1-75 > 45,1-60 > 75,1-90 > 90,1-120.
Якісний стан деревних рослин – важливий показник
життєздатності насаджень. Розподіл рослин СЗЗ машинобудівного підприємства
представлено у табл. 2.
Рисунок 1 – Розподіл дерев СЗЗ
ПАТ «Дніпротяжмаш» за діаметром, % до загальної кількості екземплярів
Таблиця 2 – Розподіл деревних
рослин СЗЗ машинобудівного підприємства
за фітосанітарним станом
|
Види |
Загальна кількість рослин |
Категорія стану дерев,
шт. |
Кількість уражених
хворобами і шкідниками дерев |
|||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
|||
|
Робінія звичайна |
228 |
42 |
173 |
10 |
3 |
|
|
127 |
|
Ялина колюча |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
Сосна звичайна |
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Вишня звичайна |
9 |
5 |
3 |
1 |
|
|
|
1 |
|
Горіх грецький |
4 |
3 |
1 |
|
|
|
|
|
|
Бузок звичайний |
3 |
|
3 |
|
|
|
|
3 |
|
Бузина чорна |
6 |
4 |
1 |
1 |
|
|
|
2 |
|
Абрикос звичайний |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Гіркокаштан звичайний |
9 |
|
9 |
|
|
|
|
9 |
|
Тополя чорна |
43 |
8 |
35 |
|
|
|
|
26 |
|
Клен ясенелистий |
148 |
55 |
90 |
3 |
|
|
|
53 |
|
Тополя пірамідальна |
16 |
1 |
14 |
1 |
|
|
|
15 |
|
Клен гостролистий |
20 |
8 |
12 |
|
|
|
|
8 |
|
В’яз гладкий |
148 |
35 |
105 |
8 |
|
|
|
92 |
|
Айлант найвищий |
135 |
50 |
79 |
5 |
1 |
|
|
77 |
|
Тополя Боллє |
71 |
|
21 |
50 |
|
|
|
38 |
|
Всього |
846 |
213 |
548 |
79 |
4 |
|
2 |
453 |
|
% від загальної кількості |
100 |
25,18 |
64,77 |
9,34 |
0,47 |
0 |
0,24 |
53,54 |
Без ознак ослаблення виявилося близько ¼ від загальної кількості
рослин дослідної ділянки (25,18 %). 64,77 % всіх рослин мають ознаки ослаблення
росту, а саме зменшений на 20–30 % приріст, всихання окремих гілок, морозобоїни, об’їдання листя
до 25 % та ін. Найчисленнішими у цій категорії виявилися робінія звичайна та
в’яз гладкий. Дрібне листя незначний приріст, поодинокі сухі скелетні гілки в
різних частинах крони, соковиділення на стовбурах і скелетних гілках мають 9,34
% всіх рослинних об’єктів. До сухостою минулих років відноситься 0,24 % всіх
екземплярів.
Висновки.
1. Насадження санітарно-захисної зони ПАТ «Дніпротяжмаш» представлено 16-ма
видами дерев у кількості 846 шт., з яких 97,3 % є інтродукованими деревними
породами. Найчисленнішою за кількістю родиною є родина Бобові. До неї
відносяться 228 шт. рослин робінії звичайної (26,95 % від загальної кількості
екземплярів). Найменшою кількістю екземплярів представлені родини Маслинові та Соснові (0,36 і 0,47 %, відповідно).
2. За діаметром штамбу найбільшою виявилась група рослин, діаметр яких
коливається від 15,1 до 30,0 см. Вона складає 239 шт. (28,25 % від загальної
кількості екземплярів). Найменша кількість дерев належить до групи рослинних
об’єктів з діаметром від 90,1 до 120 см.
3. Оцінка якісного стану деревних порід на території СЗЗ показала, що
найбільша кількість екземплярів відноситься до II-ї групи (ослаблені рослини), це 64,77 % від загальної кількості рослин. Без ознак ослаблення у насадженнях зростають 25,18 % рослин.
До сухостою минулих років відносяться 0,24 % деревних
насаджень.
Література
1.
Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у
містах і селищах міського типу України: Затверджена Державним комітетом
будівництва, архітектури та житлової політики № 226 від 24.12.2001 р.
2.
Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная середа /
Ю.З. Кулагин. – М.: Наука, 1974. – 125 с.
3.
Определитель высших растений Украины // Доброчаева Д.Н.,
Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Наукова думка, 1987. – 548 с.