Сосновська О.О., доцент, к.е.н.

Гоєнко О.В., магістрант спец. «Економіка підприємства»

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,Україна

Чинники формування та ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств

В умовах ринку, що характеризуються нестабільністю макро- і мікро- економічних факторів, одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу, збалансування можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення визначених цілей та з метою виживання в умовах конкуренції. На сучасному етапі конкурентоспроможність підприємства забезпечується переважно нарощуванням наявних ресурсів, впровадженням нових технологій, інноваційних трансформацій. Ринкове середовище висуває жорсткі вимоги щодо підвищення ефективності наявних ресурсів та напрямів розбудови і зміцнення ресурсного потенціалу, зниження затрат на виробництво та підвищення якості товарів.

Ресурсний потенціал підприємства – це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовуються для виробництва продукції, а також спроможність працівників використовувати їх з метою виробництва та реалізації продукції для отримання максимального прибутку. Він є багатокомпонентним. Як правило, величина цього потенціалу визначається обсягом окремих видів ресурсів (земельних, матеріальних, трудових, нематеріальних та фінансових), які перебувають у розпорядженні підприємства [2]. На наш погляд, ресурсний потенціал – це можливості підприємства щодо використання наявних ресурсів, які не лише використовуються, але є у зовнішньому середовищі, а також тих, які можуть з’явитись у майбутньому для максимального задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

У сучасних умовах механізм управління ресурсним потенціалом підприємств не відповідає завданням підвищення ефективності його функціонування. Основною причиною цього є саме обмеженість ресурсів та інвестицій у його формування, що потребує постійного пошуку заходів спрямованих на їх повніше використання

Процес розвитку потенціалу вимагає постійного збору та аналізу інформації про вплив чинників зовнішнього середовища, які можна поділити на чотири групи: економічні, соціальні, політико-правові, науково-технічні. Слід відмітити, що чинники зовнішнього середовища здійснюють переважно негативний обмежувальний вплив на розвиток потенціалу, тому підприємство має формувати такий господарський механізм, який дозволив би швидко адаптуватися до цих змін.

З метою аналізу мікросередовища, пропонуємо виділяти наступні чинники, які найбільш суттєво впливають на формування ресурсного потенціалу підприємств:

– організаційно-економічні;

– матеріально-технічні;

– чинники соціального розвитку;

– кооперація, спеціалізація виробництва.

Слід зазначити, що ресурсний потенціал передбачає сукупність запасів і пов’язаний, насамперед, із характеристикою джерел ресурсів. До складу ресурсного потенціалу входять запаси природних, матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів і населення. Категорія ресурсного потенціалу потрібна для оцінювання можливостей майбутнього періоду, тому що це враховує спрямування, розширення, поповнення і відтворення джерел ресурсів [1].

Найпоширеніше трактування сутності ресурсного потенціалу підприємства полягає у сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, які можуть бути використані для досягнення певних цілей.

Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємства має здійснюватись у відповідній формі на основі розроблення ресурсних стратегій, які сприяють вирішенню завдань і досягненню цілей підприємства. Формування ресурсного потенціалу підприємства – це виявлення стратегічних можливостей та ресурсів, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємства; визначення резервів потенціалу [2]. Майбутнє завжди невизначене, тому витрачання ресурсів завжди супроводжується тим чи іншим рівнем ризику. Розробляючи ресурсні стратегії, треба обґрунтовувати можливий та допустимий рівні ризику, що його бере на себе керівництво за використання ресурсів із максимально можливою віддачею.

Для оцінки ефективності виробництва в цілому, в т.ч. ефективності використання ресурсного потенціалу необхідно проаналізувати сучасний стан, структуру та забезпеченість підприємства всіма видами ресурсів, оскільки аналіз дозволяє побачити структуру процесів, розчленувати економічне явище на окремі складові частини і отримати за рахунок абстрагування найбільш детальне уявлення про явище.

Для дослідження економічної ефективності необхідно керуватись відповідними критеріями, методиками оцінки, економічними показниками. У відповідності з цим важливим елементом дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу є вибір головної ознаки оцінки ефективності, яка розкриває її сутність. Зміст критерію ефективності використання ресурсного потенціалу випливає з необхідності максимізації отримуваних результатів або мінімізації виробничих затрат, економії виробничих ресурсів, виходячи із стратегії розвитку підприємства [3].

В сучасній економічній літературі не існує одностайної думки про методику розрахунку сукупної, комплексної оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу. Сучасна методологія оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу передбачає розрахунок показників продуктивності праці, фондовіддачі та матеріаломісткості продукції. Ці показники є критеріями оцінки кожного виду ресурсу і виступають індикаторами ефективності виробництва. Тому в залежності від показника, який прийнятий за результативний, вся сукупність тенденцій зміни ефективності різних факторів виробництва впливає на варіювання співвідношення результату виробництва до одного із видів ресурсів. Отже, ефективність виробництва оцінюється з точки зору використання кожного виду ресурсу. Тому необхідно розраховувати, за думкою економістів, інтегральний показник ефективності як співвідношення обсягу виробництва до сукупної витрати кожного виду ресурсів [2].

Основний узагальнюючий показник, за рахунок якого оцінюють ефективність використання ресурсного потенціалу, є випуск товарів і послуг, який є основою для розрахунку інших показників результативності діяльності підприємства, зокрема ресурсовіддача, яка вказує на отриманий обсяг виробництва у розрахунку на 1 грн вкладених ресурсів та капіталовіддача (капіталомісткість), що показує вартість виробленої продукції у розрахунку на 1 грн вкладеного основного та оборотного капіталу.

З метою забезпечення результативного процесу формування та використання ресурсного потенціалу, при його організації необхідно враховувати сукупність факторів, що впливають на нього і водночас визначають його ефективність. Основними такими аспектами є: екологічний, соціальний, економічний, виробничий та фінансовий , що виступають як невід’ємні елементи системи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу.

Література:

1. Алєксєєв С. Б. Визначення поняття "ресурсний потенціал підприємства”  [Електронний ресурс] / С. Б. Алєксєєв, Є. І. Жебокритський // Держава та регіони. Сер. : Економіка та підприємництво . - 2014. - № 2. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/drep_2014_2_11.pdf

2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посібн. / Н.С. Краснокутська. – К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. – 352 с.

3. Федонин О.С. Потенциал предприятия: формирование и оценка: [учеб. пособие]. – Вид 2-е, без изменений. / О.С. Федонин, И.Н. Репина, А.Т. Олексюк – К.: КНЕУ, 2008. – 316 с.