Сосновська О.О., доцент, к.е.н.

Худолій М.І., магістрант спец. «Економіка підприємства»

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,Україна

Особливості антикризового управління на підприємствах машинобудівної галузі

Машинобудівний комплекс являється основою стимулювання науково-технічного прогресу в економіці країни, забезпечуючи техніко-технологічне оновлення інших галузей завдяки виробництву своєї продукції – прогресивних видів машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів та приладів. Тому важливо підтримувати стабільність роботи підприємств машинобудівної галузі в умовах наростання економічної нестабільності країни, шляхом упровадження антикризових заходів на даних підприємствах.

Криза характеризує різкий перелом у чому-небудь, важкий перехідний стан. Стан кризи є нетиповим, тимчасовим. В економічному механізмі криза для підприємства може мати локальний прояв, наприклад, затримка постачання комплектуючих деталей, зрив планового графіка випуску продукції, відключення електроенергії і т.п.

Управління в кризовій ситуації можна охарактеризувати як процес роботи під тиском обставин таким чином, що дозволить керівникам аналізувати, планувати, організовувати, направляти і контролювати ряд взаємозалежних операцій при прийнятті швидких і раціональних рішень з невідкладних проблем, що виникли на підприємстві.

Антикризове управління – це управління, в якому певним чином передбачено небезпеку, аналіз її симптомів, заходи щодо зниження негативних наслідків кризи і використання її факторів для наступного розвитку [1].

Антикризове управління підприємством характеризується певними технологічними схемами управління. При цьому особливості антикризового управління відображають специфіку його технології, на яку впливає галузева належність підприємства. Так технологічна схема антикризового управління у підприємствах машинобудівної промисловості включає наступні етапи:

1. Створення спеціалізованої робочої групи, до якої входять фахівці з досвідом прогнозування діяльності підприємства, дослідження системи управління та розробки управлінських рішень.

2. Перевірка доцільності і своєчасності реалізації заходів антикризового управління.

3. Розробка управлінських рішень антикризового характеру.

4. Створення системи реалізації управлінських рішень з метою ліквідації кризової ситуації.

5. Здійснення організаційно-практичних заходів, реалізація яких у визначеній послідовності забезпечить досягнення поставлених антикризовим управлінням цілей.

6. Проведення оцінки і аналізу якості виконання управлінських рішень.

7. Перевірка доцільності проведення подальших робіт щодо подолання кризової ситуації на підприємстві, яке полягає у визначенні стадії виконання антикризової програми.

8. Розробка заходів з прогнозування майбутніх кризових ситуацій.

Головне завдання управління підприємством полягає в оперативному виробленні рішень, які забезпечать бажаний результат при мінімальних фінансових витратах. Це можливо за умови застосування антикризової програми, дотримання якої дозволить виявити ранні ознаки кризи та ефективно управляти фінансами, підтримуючи фінансову стабільність підприємства.

Виходячи з цього можна виділити наступні типи антикризового управління:

· передкризове управління (своєчасне виявлення та розв’язання проблем у діяльності підприємства);

· управління в умовах кризи (стабілізація нестійкого стану та забезпечення керованості системи);

· управління процесом виходу з кризи (мінімізація витрат у результаті виходу з кризового стану та забезпечення сталого функціонування підприємства) [2] .

Управління процесами виходу із кризи здійснюється шляхом мінімізації витрат та застосуванням оперативних заходів для збереження чинників виробництва та їх дієвості.

З метою подолання кризи підприємству необхідно вирішити дві задачі: відновити платоспроможність і розробити стратегію розвитку підприємства. Серед антикризових заходів на машинобудівних підприємствах можна виділити: зменшення неефективних витрат, за рахунок зупинки нерентабельних виробництв та виведення зі складу підприємства затратних об'єктів, котрі ще непродані а також зміна фінансової стратегії підприємства з метою фінансової стабілізації.

Ефективність антикризового управління на підприємствах машинобудівної промисловості характеризується ступенем досягнення цілей пом’якшення чи локалізації або позитивного використання кризового явища та зіставлення відвернених збитків (одержаного ефекту) з витраченими на це ресурсами.

Таким чином, процес антикризового управління підприємством машинобудівної промисловості потребує постійного моніторингу та організованих і скоординованих дій всіх підрозділів підприємства.

Література:

1. Карпенко О.А. Основи антикризового управління: Навч.-метод.посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2006.- 208 с.

2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством.: Навч.-посіб. Вид.2-ге, виправл. і доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-504 с.

3. Остапенко Л.С. Особливості антикризового управління машинобу-дівними підприємствами в Україні [Електронний ресурс] Електронне видання. Економіка та управління. – 2011. - №4 - Режим доступу: http://pk.napks.edu.ua/library/compilations_vak/eiu/2011/4/index.htm