Кузняк Б.Я., професор, д.е.н.

Петровець О.С., магістрант спец. «Економіка підприємства»

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,Україна

Економічний механізм формування витрат підприємства та напрями їх оптимізації

Для беззбиткового функціонування підприємства, його фінансової сталості слід не тільки мати необхідні ресурси, а й правильно встановлювати нормативний рівень їх витрачання, визначати оптимальне співвідношення ресурсів для виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), тобто чітко володіти інформацією про структуру виробничих витрат підприємства, уміло ними управляти. Витрати – це виражені у грошовій формі, витрати різних видів економічних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу та розподілу продукції, товарів. Останнім часом дедалі більше уваги приділяють економії та оптимізації витрат підприємства, оскільки в умовах ринку управління витратами ставить за мету досягнення такої величини, що дасть змогу розширити їх можливості у збільшенні обсягів товарообігу та прибутку за високої якості обслуговування покупців [1].

На підприємстві формують витрати відповідно до їх класифікації та мети. Залежно від класифікаційних ознак витрати повинні відповідати таким принципам:

– об’єктивності;

– економічної однорідності;

– повноти;

– відповідності доходам;

– ефективності;

– достовірності;

– суттєвості.

Розглянемо дані принципи детальніше:

Принцип об’єктивності полягає у зборі достовірної інформації про здійснення витрат. Достовірна інформація є запорукою об’єктивної, надійної, перевіреної оцінки ефективності витрат.

Принцип економічної однорідності витрат означає, що витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними.

Принцип повноти – це дані про витрати, які містяться в звітах, повинні бути повними і представлені в зручному для аналізу вигляді та не вимагати додаткової аналітичної обробки.

Принцип відповідності доходам означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Принцип ефективності передбачає здійснення лише таких витрат, які дозволяють підприємству отримати позитивний фінансовий результат, тобто при здійсненні діяльності отриманий дохід має перевищувати витрати.

Принцип достовірності – це використання єдиної методики оцінки витрат при визначенні ціни, у процесі виробничої діяльності підрозділу та при підведенні річних підсумків.

Принцип суттєвості передбачає відображення в бухгалтерському обліку суттєвих витрат упродовж усього циклу виготовлення продукції. При цьому витрати, які не мають великого значення для обчислення собівартості продукції (поштово-телеграфні, канцелярські та ін.), списуються одразу після їх виникнення. Цей принцип дає змогу уникнути в бухгалтерському обліку нагромадження надлишкової інформації, яка не має постійних споживачів й істотно не впливає на результати господарської діяльності.[3]

Вартість виробленої продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію. Взаємозв'язок перелічених факторів показано на (рис. 1.2).

Основними завданнями управління витратами є пошук шляхів ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою основних функцій: планування, калькулювання, обліку, аналізу і контролю витрат внутрішньовиробничої діяльності, які взаємопов’язані між собою.

Існує велика кількість видів витрат, які мають великий вплив на формування прибутку підприємства. Можна виділити такі основні групи:

- вичерпані витрати (збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду) і невичерпані (в майбутніх періодах);

- витрати на продукцію (пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації) і витрати періоду(не включені до собівартості запасів; витрати того періоду, в якому вони були здійснені);

- прямі (витрати, які можна віднести до певного об'єкта витрат) і непрямі (витрати, не прив'язані до певного об'єкта);

- основні (сукупність витрат на виробництво продукції) та накладні (витрати, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом);

- маржинальні витрати (ті, що витрачаються на виробництво додаткової одиниці продукції понад досягнутий рівень) та середні (середня арифметична собівартість одиниці продукції);

- дійсні (витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів) і альтернативні (вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення);

- контрольовані витрати (на які можна впливати) і неконтрольовані [2].

Для оптимізації витрат на виробництво продукції, підприємство повинне використовувати методи, які забезпечать йому тривалий успіх. Підприємство може вкласти додаткові кошти в дослідження і розробки, які дадуть можливість зменшити витрати на виробництво продукції без зниження її якості. Також підприємство може зменшити витрати за допомогою грамотної роботи з постачальниками. Для кожної фірми дуже важливим є встановлення стабільних зв’язків з постачальниками, які пропонують гнучку систему знижок. Для цього підприємству потрібні кваліфіковані економісти, які можуть сумлінно й грамотно вести його фінансову роботу.

Ефективне ведення господарської діяльності та зниження витрат можна здійснити за рахунок:

1.Підвищення технічного рівня виробництва, яке забезпечується застосуванням нових видів матеріалів; автоматизацією і механізацією виробничих процесів.

2.Вдосконалення апарату управління, скорочення витрат на нього, але сільськогосподарські підприємства не в змозі скоротити апарат управління, тому що найбільша частка належить дрібним фермерським господарствам в яких апарат управління дуже малий. Для його удосконалення підприємствам краще об’єднуватися, створювати кооперативи.

3.Зниження собівартості за рахунок скорочення втрат від браку і інших непродуктивних витрат, що дасть можливість зменшити і більш раціонально використовувати відходи виробництва.

4.Зниження втрат за рахунок страхування сільськогосподарського врожаю, адже саме сільськогосподарські підприємства саме найбільше несуть втрат від врожаю, який залежить від природно-кліматичних умов.[4]

Оптимізації і економії витрат має сприяти поліпшення планування. З цією метою необхідно здійснювати планування витрат шляхом використання різних методів, у тому числі економіко - математичних оптимізаційних моделей; обов'язково планувати витрати, що пов'язані зі споживанням основних матеріальних та енергетичних ресурсів на основі прогресивних норм і нормативів.

Література:

1. Косинська О.В. Оптимізація витрат як засіб підвищення прибутковості підприємств/ О.В.Косинська //Формування ринкових відносин в Україні.-2011.-№7.-С.106-108.

2. Засадний Б. Витрати для ефективного управління діяльністю підприємства/ Б.Засадний // Справочник зкономиста.-2009.-№13.-С.57-62.

3. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. – 2-вид., перероб. і доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2009. – 521 с.

4. Мацибора В. І. Економіка підприємства : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Мацибора, В. К. Збарський, Т. В. Мацибора. – К. : Каравела, 2012. – 312 с.