Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

К.е.н., доцент Гришко Н.Є., студентка Волкова Ю.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Активна інноваційна сприйнятливість машинобудівних підприємств

Забезпечення стійкого економічного зростання вітчизняної економіки можливе лише на засадах впровадження інвестиційно-інноваційної моделі її розвитку, реалізація якої має на меті істотне підвищення рівня інноваційної активності суб'єктів господарювання.

Проте, на сьогодні, рівень інноваційної активності більшості вітчизняних машинобудівних підприємств залишається невисоким. Це зумовлено, серед іншого, низькою здатністю цих підприємств оцінювати та задовольняти попит на нововведення, що, у свою чергу, є ознакою незадовільного ступеня їх інноваційної сприйнятливості.

З метою кращого розуміння поняття «інноваційна сприйнятливість підприємства», розглянемо погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо його сутності (табл. 1).

Таблиця 1 Тлумачення поняття «інноваційна сприйнятливість» науковцями

Автор(и)	Трактування поняття "інноваційна сприйнятливість"
Д.С. Бутенко	Складова частина інноваційного потенціалу, яка характеризує здатність підприємства створювати, застосовувати та реалізовувати нововведення на підприємстві
І.В. Багрова, Т.І. Тищенко	Відчуття необхідності інноваційних змін у виробничому апараті, здатність до усвідомлення й виявлення тих ланок виробничого процесу, що потребують першочергового втілення новітніх розробок
А.І. Пригожин, М Гусаков	Складова частина інноваційного потенціалу, що відображає здатність підприємства реалізувати і застосовувати новації
Е.М. Карпенко, С.Ю. Комков	Сукупність можливостей системи, реалізація яких за певних причин та при відповідних умовах дає змогу їй отримувати, розрізняти та ідентифікувати інформацію щодо змін зовнішнього та внутрішнього економічного середовища і здійснювати з відповідними властивостями і у відповідному режимі інноваційну діяльність, внаслідок чого система набуває нових властивостей, реалізація яких дає змогу досягти поставлених цілей.
Є.Сащенкова	Адаптація підприємств до вже існуючих нововведень
В.Н. Гунин, К.А. Бармута	Здатність створювати і застосовувати "піонерні" технологічні нововведення або підготовленість і здатність того чи іншого підприємства здійснити вперше і сприйняти новацію
Т.П. Близнюк	Ступінь готовності, зацікавленості та можливості підприємства постійно оновлювати фактори внутрішнього середовища шляхом виявлення інновацій, їх розрізнення за визначеними ознаками та оцінки необхідності їх впровадження з метою підвищення конкурентоспроможності

За аналізом літературних джерел можна зазначити, що поняття «інноваційна сприйнятливість підприємства» – це здатність підприємства оперативно акумулювати інформацію щодо параметрів його зовнішнього інноваційного середовища (зокрема, відомості про сподіваний попит на інноваційну продукцію та сучасний рівень розвитку науки і техніки у даній та суміжній галузях економіки), здійснювати оцінювання та оброблення цієї інформації, визначаючи на підставі цього напрями своєї інноваційної політики та оцінюючи попередню доцільність реалізації окремих інноваційних проектів, матеріалізувати ці напрями шляхом залучення та (або) створення нововведень, забезпечуючи тим самим отримання належних фінансових результатів.

Дослідження сутності інноваційної сприйнятливості підприємств показало складність та багатогранність цієї категорії. Це закономірно обумовлює наявність низки її видів. Зокрема, за способом провадження інноваційної діяльності підприємства варто виокремити:

- пасивну інноваційну сприйнятливість, що характеризує здатність підприємства до залучення нововведень (передусім, продуктів і технологічних процесів), розроблених сторонніми особами, зокрема, шляхом придбання ліцензій на право такого залучення;

- активну інноваційну сприйнятливість, що характеризує здатність підприємства до самостійного розроблення нововведень за допомогою використання з цією метою наявних у нього власних інноваційних ресурсів (кадрів розробників, науково-дослідних лабораторій, обладнання тощо) [1].

Щодо активної інноваційної сприйнятливості підприємства можна засвідчити, що протягом 2007-2013 рр. рівень інноваційної активності українських підприємств залишається вкрай низьким порівняно з провідними європейськими країнами.

Оцінка наявності в Україні інноваційно-активних підприємств машинобудування у 2007–2013 роках засвідчує, що кількість інноваційно-активних підприємств зросла, натомість відбулося зниження частки інноваційно-активних підприємств машинобудівного комплексу в загальній структурі промисловості. Відмітимо, що частка інноваційно-активних підприємств машинобудівного комплексу в загальній структурі промисловості становить на 31.12.2013 р. – 26,4%, порівнюючи з 2007 роком, в якому частка сягала 28,6%, рівень зменшився на 2,2% (рис.1).

Рис. 1 Інноваційно-активні підприємства промисловості України та машинобудування за 2007–2013 рр.

Отже, стрімкий розвиток інноваційної сфери спонукає підприємства до інтенсифікації їх інноваційної активності, перш за все для формування та утримання конкурентних переваг та забезпечення успіху підприємства.

Однак, з аналізу сучасного стану інноваційної активності підприємств машинобудування України ми бачимо, що відбулося зниження частки інноваційно-активних підприємств машинобудівного комплексу в загальній структурі промисловості, а низький інноваційний розвиток підприємств машинобудування є перешкодою для розвитку пріоритетних галузей національної економіки.

Таким чином, досягнення позитивної тенденції інноваційної активності підприємств машинобудування, є можливим при підтримці державних органів, вітчизняних та закордонних інвесторів, науково-дослідницьких, фінансових та інших установ як державних, так і не державних форм власності, які забезпечать довгоочікуваний інноваційний стрибок підприємствам машинобудування.

Література:

1. Дашко І.М. Механізм управління інноваційною сприйнятливістю машинобудівних підприємств / І.М. Дашко, О.Б. Мусійовська, К.І. Петрушка // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.18. – С. 170 – 179.

2. Ємельянов О.Ю. Теоретичні засади економічного оцінювання поточного рівня інноваційної сприйнятливості машинобудівних підприємств / О.Ю. Ємельянов, О.Б. Мусійовська // Бізнес-Інформ : міжнар. наук. економ. журнал. – 2014. – №3. – С. 142-149.

3. Близнюк Т.П. Проблемы формирования инновационного потенциала украинского предприятия / Т.П. Близнюк // Бізнес-Інформ : міжнар. наук. економ. журнал. – 2011. – № 1. – С. 21-26.

4. Шацкова Л.П Сучасний стан та оцінка інноваційного розвитку підприємств машинобудування України / Л.П. Шатскова // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2013. – № 2 (7). – С. 52-59.

5. Мусійовська О.Б. Сутність інноваційної сприйнятливості підприємства / О.Б. Мусійовська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.12. – С. 284 – 291.

6. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.