Экономические науки/Экономика
предприятия.
Асистент Швед Т.В.
Національний університет харчових технологій, Україна
СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Олійно-жирова галузь
є однією з небагатьох галузей агропромислового комплексу України, що демонструє
високий рівень інвестиційної привабливості, у розвиток якої спрямовані потужні
інвестиції як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів За останні 15 років
збудовано 20 заводів з виробництва олії та олійно-жирової продукції, в галузь
інвестовано понад 1 млрд. дол. США. Потужності по переробці олійного
насіння в Україні збільшились з 2,5
млн. тонн у 1998 році до 13,3 млн. тонн у 2013 році, а їх використання за цей
період збільшилось з 30% до 90 %. До 2015 року потужності по переробці олійних
культур досягнуть 15 млн. тонн на рік [1].
Олійно-жирова галузь
представлена великими підприємствами – олійноекстракційними та жировими
комбінатами, що виробляють до 85% олії та дрібними сільськогосподарськими
підприємствами, які використовують для переробки насіння власні маслоробні. Так, в галузь входять понад 1,2 тис. підприємств, але
на дев’ять найбільших компанії у 2013 р. припадало 85% виробництва олії
соняшникової нерафінованої та 66% виробництва олії соняшникової рафінованої від
відповідних обсягів їх загального виробництва в Україні [1]. До найбільших
компаній відносяться ГК «Кернел Груп», ЗАТ «АТ Каргілл», «Бунге Україна», ПГ
«АТ Креатив», ПГ «ВіОйл», ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і
комбікормів», ТОВ «Агрокосм», «Фон Заас АГ» та «Гленкор».
Основними сучасними
особливостями розвитку підприємств олійно-жирової галузі є наступні:
- висока концентрація виробництва та централізація капіталу підприємств
олійно-жирової галузі, яка пригнічує прояви підприємницької приватної ініціативи
за рахунок високого рівня монополізації ринку;
- залежність від вітчизняної кон’юнктури та важлива роль у формуванні фонду
споживання, яка є фактором високого рівня продовольчої безпеки країни за
олійно-жировою продукцією;
- висока експортна орієнтація галузі, яка підвищує залежність від інших країн
світу та попиту цих країн на вітчизняну продукцію;
- позитивні тенденції в розвитку олійно-жирової галузі, що характеризуються
зростанням обсягів виробництва не лише олійних культур, але і рослинних олій.
Зокрема, однією з
головних особливостей розвитку підприємств олійно-жирової галузі в Україні на
сучасному етапі є активізація вищезгаданих процесів концентрації виробництва і
централізації капіталу як за рахунок збільшення потужностей і будівництва нових
заводів, так і за рахунок угод поглинання тих компаній, що є найбільш
небезпечними конкурентами на ринку.
Процеси концентрації виробництва і централізації
капіталів в олійно-
жировій галузі в Україні
|
Компанія/холдінг |
Підприємства, що входять у склад компаній |
|
|
2008/2009 МГ |
2011/2012 МГ |
|
|
ГК
«Кернел» |
ТОВ
«Приколотнянський ОЕЗ» ПРАТ
«Вовчанський ОЕЗ» ПРАТ
«Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп» |
ТОВ
«Приколотнянський ОЕЗ» ПРАТ
«Вовчанський ОЕЗ» ПРАТ
«Полтавський ОЕЗ-Кернел Груп» ПАТ
«Кіровоградолія» ТОВ
«Екотранс» ТОВ
«Бандурський ОЕЗ» ТОВ
«Україн.Чорном.індустрія» |
|
ПГ
«АТ Креатив» |
ПАТ
«Креатив» |
ПАТ
«Креатив» |
|
ЗАТ
«АТ Каргілл» |
Каховська
філія ЗАТ «АТ Каргілл» ТОВ
«Комбінат-Каргілл» |
Каховська
філія ЗАТ «АТ Каргілл» ТОВ
«Комбінат-Каргілл» |
|
ПГ
«ВіОйл» |
ПАТ
«Вінницький ОЖК» ПАТ
«Чернівецький ОЖК» |
ПАТ
«Вінницький ОЖК» ПАТ
«Чернівецький ОЖК» |
|
ТОВ
«Агрокосм» |
ПАТ
«Запорізький ОЖК» |
ПАТ
«Запорізький ОЖК» |
|
ВАТ
«Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» |
ПАТ
«Миронівський ЗВКК» |
ПАТ
«Миронівський ЗВКК» ТОВ
«Катеринопільський елеватор» |
|
«Бунге
Україна» |
ЗАТ
«Дніпропетровський ОЕЗ» ТОВ
«Українська Чорноморська Індустрія» |
ЗАТ
«Дніпропетровський ОЕЗ» |
|
«Фон
Заас АГ» |
ПАТ
«Пологівський ОЕЗ» |
ПАТ
«Пологівський ОЕЗ» |
|
«Гленкор» |
ТОВ
«Одеський ОЕЗ» |
ТОВ
«Одеський ОЕЗ» ТОВ
«Пересічанський ОЕЗ» |
|
«Олсідз-Україна» |
ПАТ
«Кіровоградолія» ТОВ
«Екотранс» |
- |
Узагальнено
автором на основі [2, с. 23-25].
Як
бачимо, більшість спеціалізованих підприємств галузі входять до складу великих
корпоративних агропромислових формувань, агрохолдингів та транснаціональних
компаній. Як цілком вірно зазначає В. Андрійчук, понад 30 великих
олійно-екстракційних та 23 олійно-жирових комбінатів (за неповними даними)
стали асоційованими підприємствами і знаходяться у їх склад. Через глибинні
процеси концентрації
виробництва і централізації капіталів в олійно-жировій галузі, що здійснюється
головним чином шляхом консолідації власності, все більше й більше переробних
підприємств втрачають самостійність та перетворюються у залежні асоційовані
структури [3, с. 5-6].
Така
ситуація не тільки загострює соціальні проблеми в агропромисловому комплексі,
але й посилює монополізацію ринку, сприяє виникненню можливостей монопольних
змов і спекулятивних дій з боку торговельних посередників, є засобом тиску на
органи державної влади. Хоча, не можна не відмітити, що означені процеси є
цілком об’єктивними, такими, що відповідають світовій практиці. В цьому
розумінні більш шкідливим для суспільства є не посилення монополізму взагалі, а
посилення монополій іноземних капіталів. Останнє, на наше переконання, є
аргументом посилення функцій держави в означеній сфері з метою оптимізації
позитивних та негативних впливів монополізму на вітчизняну економіку.
Література:
1. Офіційний сайт
асоціації «Укроліяпром» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ukroliaprom.org.ua
2.
Листопад В. Л. Стратегия и тактика компаний на украинском рынке подсолнечного
масла / В. Л. Листопад // Масложировой комплекс. – 2012. – №1 (36). – С. 23-28.
3. Андрійчук В. Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В. Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С. 3–9.