Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Д.е.н., проф. Маслак О.І., Матяш Н.В., Авдєєнко А.Л.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Інтелектуальна власність в умовах глобалізації економіки в Україні

На сучасному етапі глобалізації економіки України прогресивні технології відіграють ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності економіки, а їхнє розроблення становить основу інтелектуального капіталу, який значною мірою впливає на розвиток суспільства майбутнього.

За умов зменшення запасів органічного палива і природних ресурсів прискорення процесів світової економічної глобалізації з такими їхніми негативними наслідками, як втрата національної ідентичності для низки слаборозвинених країн, занепад національних економік, збільшення нерівності між супербагатством меншості і супербідністю більшості населення планети, загострення суспільних і міжетнічних відносин, людство перебуває в очікуванні нового напряму розвитку, в основу якого покладено нову економіку, що ґрунтується на прогресивних технологіях та інтелектуальному капіталі [2].

Більшість економістів схильні вважати, що інтелектуальна власність — це матеріально виражений результат розумової діяльності, який охороняється встановленими нормами і офіційними документами і надає автору виняткове право на нього. Вона є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу в усіх галузях нашого життя [2].

Серед вчених, які займалися питанням інтелектуальної власності, багато українських та західних дослідників: М.П. Цибульов, Ю.М. Кузнєцов, П.П. Крайнєв, М.В. Вачевський, О.А. Підіпригора, В.Г. Савенко, П.Г. Перерва, Ідріс Каміл, Гордон В. Сміт, Стівен Дж. Френк, Девід Дж. Тіз та інші.

З точки зору обґрунтування інтелектуальної власності в сучасних умовах глобалізації економіки та комерціалізації інтелектуальної власності є доцільним охарактеризувати поняття інтелектуальної власності як товару та капіталу [1]:

· як товар інтелектуальна власність є нематеріальним активом, що використовується у господарській діяльності та може бути швидко і без значних витрат відтворений і розповсюджений;

· як капітал інтелектуальна власність є ресурсом, який об’єднує знання, досвід, інформацію, які можна використовувати для одержання прибутку або інших ринкових вигод.

Доводиться констатувати, що світовий ринок високотехнологічних товарів і послуг є уже сформованим, в той час як Україні доводиться не тільки відвойовувати в ньому свою нішу, але й постійно боротися за свою присутність.

Наукомісткість економіки України у три рази менша, за встановлений орієнтир стратегічного розвитку Європи. Найбільш результативна наукова діяльність відзначається у секторі вищої освіти. За останні п’ять років не відзначається прогресу у розвитку інтелектуальної власності. У загальному обсязі реалізованої продукції частка інноваційної продукції недопустимо мала, що відображається у загальному гальмуванні економічного зростання [4].

Парадокс інтелектуального розвитку України полягає в сенсі наростаючого наукового піднесення та разом з тим технологічного відставання вітчизняної економіки в порівнянні з іншими розвинутими країнами світу. Він спричинений незначним рівнем комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, що розробляються та як наслідок маємо низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Для підвищення рівня комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності необхідно мати дієвий механізм залучення до цього процесу виробників та промисловців. Ми ж спостерігаємо фактичний розрив між наукою та промисловістю [3]. Тобто, в Україні між тими, хто формує пропозицію на об’єкти інтелектуальної власності (вищі навчальні заклади) та тими, хто формує на них попит (бізнес) дуже слабко розвинені зв’язки.

Отже, однією з головних перешкод розвитку інтелектуальної власності в умовах глобалізаційних економічних процесів в Україні, яку треба подолати, є недостатня інфраструктура комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. Як наслідок – недостатнє інформаційне, фінансове забезпечення промислових підприємств, діяльність яких спрямована на виробництво наукоємної продукції.

Економіка України в своєму глобалізаційному розвитку з часом має оцінювати інтелектуальний капітал значно вище, ніж гроші, технології чи інші ресурси, втілені у фізичний капітал у вигляді промислового, торговельного, банківського чи фінансового капіталу, оскільки інтелектуальний капітал в умовах глобалізації отримує мотивацію для самозростання. Більше того, у сучасній економіці, яка ґрунтується на високих технологіях, знаннях, гнучкому врахуванні кон’юнктури, попиту на ідеї, інтелект, стрімко зростає. Інтелектуальна власність займатиме провідне місце серед наукових підходів, що визначають відносини людей у сучасних ринкових умовах.

Література:

1. Амосов О.Ю. Інтелектуальна власність в умовах економіки знань / О.Ю. Амосов // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. – Вип. 2 (33). – С. 264-267.

2. Жовтанецька О.О. Інтелектуальна власність в умовах глобалізації / О.О. Жовтанецька, А.З. Жовтанецький // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка», 2008. - № 624. - С. 221-226.

3. Савченко О.І. Визначення основних підходів необхідності розвитку українського ринку об’єктів інтелектуальної власності / О.І. Савченко, О.С. Кесарєва, О.М. Плотнікова // Сборник научных трудов «Вестник НТУ «ХПИ» : Технічний прогрес та ефективність виробництва №8 - Вестник НТУ «ХПИ», 2010. – С. 143-150.

4. Ярмош В.В. Удосконалення системи управління інтелектуальною власністю / В.В. Ярмош // Економіка промисловості. — 2010. — № 1. — С. 96-101.