Аспірант, Іванченков В.С.
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Україна
Інституаційне забезпечення
інноваційних перетворень
Для того, щоб підприємства
консервної галузі були в змозі реалізувати стратегію інноваційної діяльності,
необхідно створити відповідне інституційне середовище сприяння інноваційному
перетворенню.
На наш погляд, елементи
інституційного середовища сприяння інноваційного перетворення (ІССІП)
консервної галузі включають:
- суб’єкти інституційного
забезпечення інноваційної діяльності;
- законодавчу та нормативно-правова
базу;
- програмні документи у сфері
інноваційної діяльності;
- інноваційну інфраструктуру.
Структурні та функціональні
інституції встановлюють та забезпечують «дотримання норм, правил та вимог в
інноваційній сфері та взаємодію всіх підсистем інноваційної системи» [1].
Ефективне інституційне
забезпечення інноваційної політики підприємств консервної галузі має охоплювати
повний цикл інноваційного процесу: від розробки інноваційної стратегії до
реалізації інноваційного продукту.
В табл. 1 систематизована
інформації про наявність та функції утворень інноваційної інфраструктури, яка
існує сьогодні на території України та Одеської області.
Зазначимо, що у 2005-2011 роках в
Україні стабільно зменшувалась науково-дослідна база інноваційної діяльності та
скорочувалась кількість наукових та науково-технічних організацій та кількість
наукових співробітників. Для забезпечення ефективності інноваційного процесу
необхідно створити дієвий механізм стимулювання наукової діяльності.
Підвищення ефективності наукового
потенціалу для розвитку інноваційних напрямів у харчовій промисловості «вимагає
ефективної державної політики у сфері трансферу технологій, створених науковим
сектором» [2].
Таблиця 1 – Інституційне забезпечення
інноваційної політики
|
Інфраструктурні інституції |
Функції інфраструктурних інституцій |
|
Державне агентство
з питань науки, інновацій та інформатизації України |
- ведення
Державного реєстру інноваційних проектів, які можуть претендувати на державну
підтримку |
|
Національна мережа
трансферу технологій (НМТТ) на базі ДП
«Український Центр трансферу технологій» |
- трансфер
технологій, ноу-хау між науковими секторами та промисловістю; - пошук партнерів
та інвесторів для кооперації при розробці і впровадженні високотехнологічного
наукового продукту як в Україні, так і за кордоном; - організація
взаємодії НМТТ з аналогічними міжнародними мережами [2] |
|
Українська мережа
трансферу технологій UTTN |
- об’єднує наукові
установи, організації, підприємства і підприємців, які професійно займаються
трансфером технологій. До цієї мережі у 2009 р. було інтегровано систему
трансферу технологій 13 регіональних центрів інноваційного розвитку Держінвестицій
[2] |
|
Український
інститут науково-технічної та економічної інформації |
- до складу системи
входять бази даних, використання яких дозволяє забезпечити інформаційний
супровід процесу трансферу технологій. Державним агентством з питань науки,
інновацій та інформатизації України разом з фахівцями УкрІНТЕІ здійснюються
заходи для синхронізації системи з російською та європейською мережами
трансферу технологій – RTTN та EEN18 [3] |
|
Державна інноваційна фінансово-кредитна
установа |
відноситься до
сфери управління Державного агентства з
інвестицій та управління національними проектами та має відділення у 8 регіонах
України [4] |
|
Державна
інноваційна небанківська фінансово-кредитну установу «Фонд підтримки
малого інноваційного бізнесу» |
- надання державної
підтримки для впровадження вітчизняних високотехнологічних наукових, науково-технічних
розробок та винаходів у виробництво відповідно до пріоритетних напрямів
інноваційної діяльності, насамперед для підтримки реалізації інноваційних
проектів малого інноваційного бізнесу [5] |
|
Науково-технічна
координаційна рада соціально-економічного розвитку при голові облради |
- освоєння нових
наукоємних технологій програмного забезпечення, випуску конкурентної
продукції світового рівня в рамках програм регіонального розвитку; - упровадження
пріоритетних напрямів радіоелектронної промисловості в Україні, у тому числі
за допомогою створення технопарку «Міжнародний центр виробників»; - підготовка та
розробка інвестиційних та інноваційних бізнес-планів і бізнес-проектів тощо
[6] |
|
Одеський
регіональний центр інновацій та інвестицій при облдержадміністрації |
|
|
Одеське обласне
бюро сприяння інвестиціям |
Зазначимо, що у 2005-2011 роках в
Україні стабільно зменшувалась науково-дослідна база інноваційної діяльності та
скорочувалась кількість наукових та науково-технічних організацій та кількість
наукових співробітників. Для забезпечення ефективності інноваційного процесу
необхідно створити дієвий механізм стимулювання наукової діяльності.
Підвищення ефективності наукового
потенціалу для розвитку інноваційних напрямів у харчовій промисловості «вимагає
ефективної державної політики у сфері трансферу технологій, створених науковим
сектором» [2].
Щодо податкового стимулювання,
слід зазначити, що Податковий кодекс звільнює від оподаткування 80 % прибутку
підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів
власного виробництва в частині енергоефективних технологій, за переліком,
встановленим Кабінетом Міністрів України, а також 50 % прибутку, отриманого від
здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів
підприємств, що включені до Державного реєстру [7].
За результатами аналізу
вищенаведеної інформації зробимо висновки щодо інституційного забезпечення
інноваційного розвитку підприємств консервної галузі:
- необхідність інноваційних
перетворень у галузі виробництва плодоовочевих консервів продукції не являється
пріоритетною ні в одній із досліджуваних програм та стратегій розвитку;
- державна інноваційна політика
неузгоджена та фрагментарна, що показує аналіз законодавчих актів щодо
інноваційного розвитку;
- відсутність державної
інноваційної політики щодо підтримки розробки та випуску безпечної, екологічної
та органічної продукції;
- відсутність інформаційної бази
щодо потреби в трансфертах технологій та наявності винаходів та ноу-хау в
галузі технологій виробництва продукції консервної промисловості;
- зменшення кількості наукових
співробітників та науко-технічних структур, які займаються інноваційними
розробками;
- нереалізованість державних
інноваційних програм, у зв’язку із відсутністю
фінансування;
- відсутність дієвої системи
контролю за розподілом і витрачанням державних коштів, виділених за
інноваційними програмами;
- відсутність ефективної системи
трансферу технологій;
- відсутність дієвої системи
пільгового оподаткування інноваційних процесів;
- відсутність дієвої системи
стимулювання інвестування коштів в інноваційні процеси на підприємствах
консервної галузі.
Як бачимо, інституційне
забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості України в цілому, і
консервної галузі конкретно, є недостатнім і потребує подальшого розвитку.
Література
1. Розпорядження КМУ від
17.06.2009 р. №680-Р «Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи» // Урядовий кур'єр від
27.06.2009 р. № 114.
2. «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій» [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/zakon_pro_transfer_tehnologiy.
3. Хаустов В.К. Трансфер
технологій в інноваційних процесах України та Білорусі // Економіка і
прогнозування. – 2012. – № 2. – С. 24-34.
4. Постанова КМУ від 15.06.2000 р.
N 654 «Про утворення Української державної інноваційної компанії» // Офіційний
вісник України від 05.05.2000 р. 2000 р., № 16.
5. Постанова КМУ від 12.12.2011 р.
№ 1396 «Про утворення Державної інноваційної небанківської фінансово-кредитної
установи «Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу» // Урядовий кур'єр від
03.02.2012 р. № 21.
6. Програма соціально-економічного
і культурного розвитку Одеської області на 2013 рік [Електронний ресурс] Режим доступу:http://gue.odessa.gov.ua/files/gue/documents/Regionalni_programu/prog_ser_2013.pdf
.
7. Податковий кодекс України від
02.12.2010 р. № 2755-VI, ст. 158.