Аспірант, Іванченков В.С.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Україна

Інституаційне забезпечення інноваційних перетворень

Для того, щоб підприємства консервної галузі були в змозі реалізувати стратегію інноваційної діяльності, необхідно створити відповідне інституційне середовище сприяння інноваційному перетворенню.

На наш погляд, елементи інституційного середовища сприяння інноваційного перетворення (ІССІП) консервної галузі включають:

- суб’єкти інституційного забезпечення інноваційної діяльності;

- законодавчу та нормативно-правова базу;

- програмні документи у сфері інноваційної діяльності;

- інноваційну інфраструктуру.

Структурні та функціональні інституції встановлюють та забезпечують «дотримання норм, правил та вимог в інноваційній сфері та взаємодію всіх підсистем інноваційної системи» [1].

Ефективне інституційне забезпечення інноваційної політики підприємств консервної галузі має охоплювати повний цикл інноваційного процесу: від розробки інноваційної стратегії до реалізації інноваційного продукту.

В табл. 1 систематизована інформації про наявність та функції утворень інноваційної інфраструктури, яка існує сьогодні на території України та Одеської області.

Зазначимо, що у 2005-2011 роках в Україні стабільно зменшувалась науково-дослідна база інноваційної діяльності та скорочувалась кількість наукових та науково-технічних організацій та кількість наукових співробітників. Для забезпечення ефективності інноваційного процесу необхідно створити дієвий механізм стимулювання наукової діяльності.

Підвищення ефективності наукового потенціалу для розвитку інноваційних напрямів у харчовій промисловості «вимагає ефективної державної політики у сфері трансферу технологій, створених науковим сектором» [2]. 

 

Таблиця 1 – Інституційне забезпечення інноваційної політики

 

Інфраструктурні інституції

Функції інфраструктурних інституцій

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України

- ведення Державного реєстру інноваційних проектів, які можуть претендувати на державну підтримку

Національна мережа трансферу технологій

(НМТТ) на базі ДП «Український Центр трансферу технологій»

- трансфер технологій, ноу-хау між науковими секторами та промисловістю;

- пошук партнерів та інвесторів для кооперації при розробці і впровадженні високотехнологічного наукового продукту як в Україні, так і за кордоном;

- організація взаємодії НМТТ з аналогічними міжнародними мережами [2]

Українська мережа трансферу технологій UTTN

 

- об’єднує наукові установи, організації, підприємства і підприємців, які професійно займаються трансфером технологій. До цієї мережі у 2009 р. було інтегровано систему трансферу технологій 13 регіональних центрів інноваційного розвитку Держінвестицій [2]

Український інститут науково-технічної та економічної інформації

 

- до складу системи входять бази даних, використання яких дозволяє забезпечити інформаційний супровід процесу трансферу технологій. Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України разом з фахівцями УкрІНТЕІ здійснюються заходи для синхронізації системи з російською та європейською мережами трансферу технологій – RTTN та EEN18 [3]

Державна

інноваційна фінансово-кредитна установа

відноситься до сфери управління Державного

агентства з інвестицій та управління національними проектами та має відділення у 8 регіонах України [4]

Державна інноваційна небанківська фінансово-кредитну

установу «Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу»

- надання державної підтримки для впровадження вітчизняних високотехнологічних наукових, науково-технічних розробок та винаходів у виробництво відповідно до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, насамперед для підтримки реалізації інноваційних проектів малого інноваційного бізнесу [5]

Науково-технічна координаційна рада соціально-економічного розвитку при голові облради

- освоєння нових наукоємних технологій програмного забезпечення, випуску конкурентної продукції світового рівня в рамках програм регіонального розвитку;

- упровадження пріоритетних напрямів радіоелектронної промисловості в Україні, у тому числі за допомогою створення технопарку «Міжнародний центр виробників»;

- підготовка та розробка інвестиційних та інноваційних бізнес-планів і бізнес-проектів тощо [6]

Одеський регіональний центр інновацій та інвестицій при облдержадміністрації

Одеське обласне бюро сприяння інвестиціям

 

Зазначимо, що у 2005-2011 роках в Україні стабільно зменшувалась науково-дослідна база інноваційної діяльності та скорочувалась кількість наукових та науково-технічних організацій та кількість наукових співробітників. Для забезпечення ефективності інноваційного процесу необхідно створити дієвий механізм стимулювання наукової діяльності.

Підвищення ефективності наукового потенціалу для розвитку інноваційних напрямів у харчовій промисловості «вимагає ефективної державної політики у сфері трансферу технологій, створених науковим сектором» [2]. 

Щодо податкового стимулювання, слід зазначити, що Податковий кодекс звільнює від оподаткування 80 % прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва в частині енергоефективних технологій, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, а також 50 % прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру [7].

За результатами аналізу вищенаведеної інформації зробимо висновки щодо інституційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств консервної галузі:

- необхідність інноваційних перетворень у галузі виробництва плодоовочевих консервів продукції не являється пріоритетною ні в одній із досліджуваних програм та стратегій розвитку;

- державна інноваційна політика неузгоджена та фрагментарна, що показує аналіз законодавчих актів щодо інноваційного розвитку;

- відсутність державної інноваційної політики щодо підтримки розробки та випуску безпечної, екологічної та органічної продукції;

- відсутність інформаційної бази щодо потреби в трансфертах технологій та наявності винаходів та ноу-хау в галузі технологій виробництва продукції консервної промисловості;

- зменшення кількості наукових співробітників та науко-технічних структур, які займаються інноваційними розробками;

- нереалізованість державних інноваційних програм, у зв’язку із  відсутністю фінансування;

- відсутність дієвої системи контролю за розподілом і витрачанням державних коштів, виділених за інноваційними програмами;

- відсутність ефективної системи трансферу технологій;

- відсутність дієвої системи пільгового оподаткування інноваційних процесів;

- відсутність дієвої системи стимулювання інвестування коштів в інноваційні процеси на підприємствах консервної галузі.

Як бачимо, інституційне забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості України в цілому, і консервної галузі конкретно, є недостатнім і потребує подальшого розвитку.

 

Література

1. Розпорядження КМУ від 17.06.2009 р. №680-Р «Про схвалення Концепції розвитку національної  інноваційної системи» // Урядовий кур'єр від 27.06.2009 р. № 114.

2. «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/zakon_pro_transfer_tehnologiy.

3. Хаустов В.К. Трансфер технологій в інноваційних процесах України та Білорусі // Економіка і прогнозування. – 2012. – № 2. – С. 24-34.

4. Постанова КМУ від 15.06.2000 р. N 654 «Про утворення Української державної інноваційної компанії» // Офіційний вісник України від 05.05.2000 р. 2000 р., № 16.

5. Постанова КМУ від 12.12.2011 р. № 1396 «Про утворення Державної інноваційної небанківської фінансово-кредитної установи «Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу» // Урядовий кур'єр від 03.02.2012 р. № 21.

6. Програма соціально-економічного і культурного розвитку Одеської області на 2013 рік [Електронний ресурс]  Режим доступу:http://gue.odessa.gov.ua/files/gue/documents/Regionalni_programu/prog_ser_2013.pdf .

7. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, ст. 158.