Конопелько О. С.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Проведення аналізу формування та використання фінансових ресурсів підприємства

В умовах ринкової економіки індикатором конкурентоздатності виробника виступають його здатність ефективно залучати та використовувати капітал для фінансування своєї операційної та інвестиційної діяльності та забезпечувати реалізацію стратегії розвитку. Дійсно, підприємство, що ефективно використовує капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку за рахунок формування додаткового обсягу активів і можливості приросту фінансової рентабельності.

Структура капіталу являє собою співвідношення власних і позикових фінансових засобів, використовуваних підприємством у процесі своєї господарської діяльності. Від структури використовуваного підприємством капіталу залежать умови формування прибутку будь-якого підприємства.

Структура капіталу впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної й фінансової рентабельності підприємства, визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості й платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, і в остаточному підсумку формує співвідношення ступеня прибутковості й ризику в процесі розвитку підприємства. Вона визначає багато аспектів не тільки фінансової, але й операційної й інвестиційної діяльності підприємства, впливає на кінцеві результати діяльності.

При формуванні капіталу необхідно враховувати багато факторів, зокрема, й галузеві особливості операційної діяльності підприємства, кон'юнктуру товарного та фінансового ринків, рівень рентабельності операційної діяльності та концентрації власного капіталу та ін. При цьому важливим є врахування вартості залучення та використання капіталу.

Підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку за рахунок формування додаткового обсягу активів і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності за рахунок використання ефекту фінансового левериджу, однак у більшій мірі генерує фінансовий ризик і погрозу банкрутства, що зростають у міру збільшення питомої ваги позикових засобів у загальній сумі використовуваного капіталу.

Показники ліквідності та платоспроможності мають важливе значення в системі показників діяльності підприємства, оскільки забезпечують підтримку фінансової рівноваги підприємства.

Ліквідність слід розглядати як стан активів у їхньому обороті, який закінчується отриманням грошових коштів, що є необхідною умовою платоспроможності. Враховуючи, що основу платоспроможності складають активи, яким притаманна різна ступінь ліквідності, можна вважати ліквідність якісною характеристикою платоспроможності.

Облік позитивних особливостей і недоліків використання власного й позикового капіталу в процесі розвитку підприємства визначає розробку на підприємстві політики формування його структури. Політика формування структури капіталу являє собою складову частину загальної політики управління прибутком підприємства, що полягає в забезпеченні такого сполучення використання власного й позикового капіталу, що оптимізує співвідношення рівня фінансової рентабельності й рівня фінансових ризиків відповідно до обраних критеріїв керування прибутком.

Не існує в практиці єдиних норм ефективного співвідношення власного й позикового капіталу не тільки для однотипних підприємств, але навіть і для одного підприємства на різних стадіях його розвитку, при різній кон'юнктурі товарного й фінансового ринків. Однак існує ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, облік яких дозволяє цілеспрямовано формувати структуру капіталу, забезпечуючи умови найбільш ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві.

Керування залученням капіталу ґрунтується на певній потребі в ньому в плановому періоді, розрахунку необхідного його приросту і сформованого

показника цільової структури капіталу. У зв'язку зі специфікою джерел формування фінансових засобів, керування залученням капіталу в господарстві здійснюється в розрізі двох напрямів: керування залученням власного капіталу і керування залученням позикового капіталу.

Здійснюючи та узагальнюючи результати аналізу підприємства, необхідно не тільки дати інтегральну оцінку фінансової стабільності й платоспроможності підприємства, а й розробити ряд заходів щодо поліпшення діяльності, де передбачити підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, зміцнення внутрішньовиробничого господарського розрахунку.

Отже, для більшості підприємств вирішення проблеми підвищення фінансової стійкості і ліквідності та збільшення наявності власних коштів є реальним і можливим перш за все за рахунок подальшого збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості.

Література:

1. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Ч.2 / Г.Ф. Азаренков,

З.Ф. Петряєва, Г.Г. Хмеленко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2010. – 232 с.

2. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб.- К. Т-во «Знання», КОО, 2012.- 378 с.

3. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — 3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2007. — 362 с.