К. і. н., доц. Чорна Н. М.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Інституційне забезпечення державної регіональної політики
На нинішньому етапі розвитку української держави
необхідність ефективної регіональної політики є очевидною. Від того, яким чином здійснюватиметься державне регулювання регіонального
розвитку, залежить якість та швидкість здійснення реформ як у регіонах, так і у
країні в цілому.
Розробка
раціонального інституційного забезпечення державної регіональної політики досить актуальне питтаня, яке набуває особливого значення для сучасної України. Оскільки
пріоритетом для України офіційно визнано курс на євроінтеграцію, при розробці
національної регіональної політики доцільним є врахування досвіду
інституційного забезпечення регіональної політики, набутого країнами ЄС [3, c. 323].
Мета дослідження - розглянути стан, проблеми та преспективи
інституційного забезпечення напрямів реалізації державної регіональної
політики.
Головною проблемою інституційного забезпечення
державної регіональної політики України є несформованість системи інституцій
(органів, установ), спроможних у взаємодії й координації здійснювати ефективну
реалізацію завдань державної регіональної політики [2, c. 258].
На
загальнодержавному рівні в Україні відсутній центральний орган виконавчої
влади з достатніми повноваженнями для проведення регіональної політики. Чинним
законодавством не визначено окремого органу, який би комплексно вирішував
проблеми регіонального розвитку в Україні. Натомість розв'язання питань
регіональної соціально-економічної політики покладено на Міністерство
економіки України. Міністерство економіки України має право скасовувати відповідно
до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» накази керівників
структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; здійснює у межах
своїх повноважень перевірки в місцевих органах виконавчої влади і органах
місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями у сфері ціноутворення, а
також суб'єктів підприємництва щодо додержання ними порядку формування, встановлення
та застосування цін (тарифів) [1].
На нинішньому етапі
підвищити ефективність державної регіональної політики в Україні дозволить
визначення центрального органу
виконавчої влади, відповідального за регіональну політику та розвиток
місцевого самоврядування. Такий орган має зосереджувати розв'язання цілої
низки проблем, серед яких:
1. розроблення проектів законодавчих та нормативних документів з питань
регіональної політики та місцевого самоврядування;
2. обґрунтування та запровадження механізмів реалізації державної
регіональної політи;
3. координація розбудови системи
органів місцевого самоврядування;
4. проведення комплексного моніторингу соціально-економічного розвитку
регіонів [2 c. 279].
Проблема
інституційного забезпечення державної регіональної політики на регіональному і
місцевому рівнях пов'язана з незавершеністю формування на цих рівнях системи
державного управління і місцевого самоврядування. Сьогодні відсутнє чітке
розмежування повноважень і відповідальності та координації діяльності між органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на регіональному і
субрегіональному рівнях. Місцеві органи влади не мають належного законодавчого
забезпечення та фінансової бази для вирішення проблем регіонального і місцевого
розвитку.
Розбудова
системи державного управління та місцевого самоврядування на регіональному і
субрегіональному рівнях є дуже багатоаспектним комплексним завданням, що
потребує уважного розгляду й вироблення відповідної системи заходів. Вона також
тісно пов'язана з проблемою реформування адміністративно-територіального
устрою.
Потрібно
сформувати стійку модель системи управління на регіональному та
субрегіональному рівнях на основі чіткого визначення і законодавчого
закріплення розподілу повноважень і обов'язків між органами виконавчої влади
та місцевого самоврядування. На етапі реформування необхідно зберегти міцну
вертикаль державної виконавчої влади, яка покликана забезпечити стійкість
системи управління і стабільність у державі.
Для
ефективної реалізації державної регіональної політики необхідним є створення
мережі недержавних інституцій регіонального і місцевого розвитку. Такі
інституції покликані підвищити роль і відповідальність територіальних громад,
приватних підприємців та кожного громадянина за піднесення відповідних
територій, забезпечити їм можливість реальної участі і впливу на вирішення
важливих проблем регіонального і місцевого розвитку.
Таким чином, передача
основних повноважень щодо регіонального і місцевого розвитку органам
самоврядування відбувається за відсутності адекватної системи та механізмів
контролю за ефективністю рішень і дій цих органів. За такої ситуації
держава зобов'язана посилити увагу до питань регіональної політики, створити
дієву систему інституцій, які б працювали на забезпечення сталого розвитку
окремих територій.
Література:
1.
Державна стратегія
регіонального розвитку на період до 2015 року. Затверджена Постановою Кабінету
Міністрів України № 1001 від 21 липня 2006
р.
2.
Павлюк А. П.
Інституційне забезпечення регіональної політики України Вип. 36 / Відп. ред. В.
Є. Новицький. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2013. -
с. 258.
3.
Стратегія економічного
і соціального розвитку України 2004-2015 р. - К.: ІВЦ Держкомстату України,
2012. - с. 323.