аспірант Цап М. В.

Львівська комерційна академія, Україна

Чинники імпортозаміщення в Україні

Сучасний стан та наявність гострих проблем імпортозаміщення в Україні значною мірою обумовлені недостатністю і недоліками державного регулювання в цій сфері, а зокрема щодо формування і реалізації організаційно-економічного механізму державної структурної політики імпортозаміщення. Тут йдеться і про недосконалість нормативно-правового та нормативно-програмного забезпечення, відсутність необхідних інституцій, недоліки організації системи державного регулювання і комплексного впливу на стримування імпортозалежності, розвиток вітчизняного виробництва та зміцнення позицій товарів і послуг, виготовлених на території України, на внутрішньому ринку, слабкість економічних стимулів для реального сектору, системи підприємництва та населення щодо підтримки і вітчизняного виробника і сприяння більш структурно збалансованому розвитку локальних споживчих ринків.

Органами державного управління України в недостатній мірі враховуються чинники, дія яких прямо чи опосередковано сприяє розвитку процесів насичення внутрішнього ринку імпортною продукцією і послугами. З метою їх ідентифікації було проведено регресійний аналіз, де за залежну змінну (Y) обрано частку імпорту у роздрібному товарообороті за регіонами України. Залежними змінними (Х₁-Х₂₆) були показники чисельності населення, розвитку промислового та сільськогосподарського виробництва, експорту і імпорту, ВРП, розвитку системи торгівлі та забезпеченості населення її об’єктами і торговою площею, обсяги роздрібного товарообороту, у т. ч. за різними об’єктами торгівлі і товарами тощо за регіонами України у 2011-2013 рр. Таким чином було охоплено всі регіони за 26 показниками за період 3 роки. Тобто загальна вибірка становила значень 2106 показників.

Встановлено, що найбільш істотними факторами, які мають позитивний вплив на зростання частки імпорту у внутрішньорегіональному споживанні товарів, є обсяг реалізації вітчизняної промислової продукції (коефіцієнт регресії становив 0,33), обсяги експорту (0,82) та імпорту (1,32), забезпеченість населення об’єктами торгівлі (0,29), обсяги товарообороту непродовольчих товарів (0,69) та забезпеченість населення аптеками (0,39) (табл. 1).

Таблиця 1

Інформація про статистичну значущість результатів регресійного аналізу впливу показників розвитку вітчизняного виробництва та сфери товарного обігу на імпортозалежність за регіонами України у 2013 р.

(F_кр – критерій Фішера, t – критерій Ст’юдента, коефіцієнти детермінації, значення критерію Дарбіна-Уотсона (DW), похибка проведених розрахунків)

Фактори	Beta	Std.Err.	B	Std.Err.	t(63)	p-level
Вільний член	-	-	2,343993	0,655225	3,57739	0,000674
Х1	-0,22246	0,119606	-0,029901	0,016076	-1,85994	0,067564
Х3	-0,841817	0,201990	-0,024552	0,005891	-4,16762	0,000096
Х4	0,331947	0,224161	0,004777	0,003226	1,48084	0,143632
Х6	0,817204	0,245659	0,181702	0,054621	3,32658	0,001470
Х7	1,319669	0,236544	0,181525	0,032538	5,57895	0,000001
Х8	-0,709195	0,364008	-0,015174	0,007788	-1,94829	0,055838
Х9	-0,602708	0,272086	-0,034138	0,015411	-2,21514	0,030374
Х10	-0,200568	0,11228	-0,058921	0,032985	-1,78632	0,078860
Х11	-0,160585	0,087997	-0,020448	0,011205	-1,82489	0,072759
Х12	-0,302831	0,107855	-0,052856	0,018825	-2,80775	0,006633
Х15	0,293067	0,135361	0,033241	0,015353	2,16507	0,034177
Х16	-0,396036	0,210023	-0,127985	0,067872	-1,88568	0,063951
Х19	0,699215	0,285981	0,100112	0,040946	2,44497	0,017295
Х22	-0,198136	0,121503	-0,021132	0,012959	-1,63070	0,107943
Х25	0,38996	0,191677	0,270777	0,133095	2,03446	0,046119
Х26	-0,148676	0,080782	-0,005094	0,002768	-1,84045	0,070412

R = 0,89325376; R² = 0,79790227; р < 0,0000; Std. error = 0,12951,

де у – частка товарів, виготовлених не на території України у роздрібному товарообороті; Х₁ – частка населення; Х₃ – витрати населення в розрахунку на одну особу; Х₄ – обсяг реалізації виготовленої в регіоні промислової продукції в розрахунку на одну особу; Х₆ – обсяг експорту в розрахунку на одну особу; Х₇ – обсяги імпорту в розрахунку на одну особу; Х₈ – ВРП в розрахунку на одну особу; Х₉ – капітальні інвестиції в розрахунку на одну особу; Х₁₀ – коефіцієнт покриття експортом імпорту; Х₁₁ – рівень зайнятості населення; Х₁₂ – рівень безробіття; Х₁₅ – забезпеченість населення об’єктами торгівлі; Х₁₆ – забезпеченість населення торговою площею магазинів; Х₁₉ – товарооборот непродовольчих товарів на один магазин; Х₂₂ – товарооборот на один об’єкт торгівлі поза магазинами; Х₂₅ – забезпеченість населення аптеками; Х₂₆ – товарні запаси в роздрібній мережі.

Натомість позитивно позначається на зменшенні частки імпортних товарів чисельність населення («мінус» 0,22), витрати населення («мінус» 0,84), обсяги ВРП («мінус» 0,71), обсяги капітальних інвестицій («мінус» 0,60), покриття експортом імпорту («мінус» 0,20), зайнятість населення («мінус» 0,16), безробіття («мінус» 0,30), забезпеченість населення торговою площею магазинів («мінус» 0,39), обсяги товарообороту у позамагазинній торгівлі («мінус» 0,19) та обсяги товарних запасів у роздрібній мережі («мінус» 0,15).

Парадоксально, але не спостерігається статистично значимого зв’язку між імпортозалежністю та такими чинниками як зростання доходів населення, обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, чисельність суб’єктів роздрібної торгівлі та її торгова площа, обсяги роздрібного товарообороту.

Таким чином, можна зробити декілька висновків. По-перше, проблема імпортозалежності більш характерна для промислово розвинених регіонів держави, де обсяги промислового виробництва та зовнішньоекономічної діяльності більші, населення більше придбаває непродовольчих та інвестиційних товарів, вищий рівень розвитку роздрібної торговельної мережі, а також забезпеченості аптеками. По-друге, у регіонах з високим рівнем ВРП, інвестицій, більшими витратами населення, вищою зайнятістю спостерігається вища активність щодо пропозиції та продажу товарів вітчизняного виробництва, що витісняють імпортну продукцію. Для цього розвивається роздрібна торговельна мережа та збільшуються торгові площі. По-третє, затоварювання складів та недостатньо ефективна маркетингова діяльність вітчизняних виробників і посередників призводять до зменшення частки їх продажу та відповідного збільшення обсягів продажу імпортної продукції.

Вказані чинники необхідно враховувати при плануванні і реалізації організаційно-економічного механізму державної структурної політики регулювання процесів імпортозаміщення в нашій державі. Доцільно звернути увагу й на певну дискусійність отриманих результатів (зокрема, позитивний вплив зростання безробіття та обсягу поза магазинної торгівлі на посилення імпортозалежності), яку можна пояснити істотною тінізацією вітчизняної економіки, а також недосконалістю інституціонального середовища, що «викривлюють» окремі макроекономічні явища і тенденції.

Реалізація організаційно-економічного механізму державної структурної політики імпортозаміщення потребує належного для цього інституційного (закони і нормативно-правові акти, правила гри, суб’єкти регулювання) забезпечення. Втім, робимо висновок, що у сфері імпортозаміщення вітчизняне законодавство ще залишається недостатнім і не відповідає практиці ефективних у цьому плані держав. Так, в Україні відсутній закон про державне регулювання проблем імпортозаміщення або, принаймні, нормативно-правовий акт про регулювання структурних чи інституційних змін.

Проблема необхідності забезпечення імпортозаміщення шляхом розвитку вітчизняного виробництва доволі комплексно піднімається у Державній програмі розвитку внутрішнього виробництва [1]. Проте у цьому програмному документі імпортозаміщення не розглядається як мета та очікуваний наслідок реалізації комплексу заходів. З одного боку, дійсно можна погодитися, що за умови розвитку вітчизняного виробництва і змінення позицій його суб’єктів з внутрішнього ринку буде витіснено значну частину імпортних товарів та послуг. Але ж розвиток внутрішнього виробництва є лише окремим та, хоча й важливим, але не єдиним напрямом структурної політики імпортозаміщення.

Література

1. Україна. Кабінет міністрів України. Постанова. Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва. – № 1130 від 12.09.2011 р. // Офіційний вісник України від 14.11.2011. – С. 9-137.