К.е.н. Левченко М.О.

Хмельницький національний університет

АНАЛІЗ ЛОКАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Глобалізація, що охоплює усі регіони і сектори світового господарства, принципово змінює співвідношення між зовнішніми і внутрішніми чинниками розвитку національних господарств. Жодна національна економіка незалежно від розмірів країн і рівня розвитку не може більше бути самодостатньою, виходячи з наявних чинників виробництва, технологій і потреби в капіталі. Сьогодні ринкова економіка ставить перед економічними системами самих різних рівнів, у тому числі і локальними, питання підвищення ефективності функціонування. Це необхідно в першу чергу для забезпечення виживання систем на ринку, забезпечення конкурентних переваг і досягнення цілей функціонування в цілому.

Локальні економічні системи являють собою соціально-економічні системи, що мають свій виробничо-господарський комплекс, особливу систему управління, задоволення потреб населення і узгодження інтересів господарюючих суб'єктів, що проживають і діють на певній території. Тому, локальні економічні системи виступають як економічні системи особливого роду, що мають визначені особливості розвитку і функціонування. Невід'ємною частиною сучасної національної економіки є організація господарського життя на місцевому рівні, здійснювана на основі управління локальними економічними системами. Така децентралізація господарського життя обумовлена як певним рівнем розвитку громадського виробництва, так і становленням інститутів громадянського суспільства в XX столітті у більшості країн [1].

Локальна економічна система характеризується не лише системними властивостями, але соціально-економічними властивостями, які дозволяють відособити цей тип економічних систем і описати найбільш важливі видові ознаки, властиві саме цим системам [2,4].

До основних характеристик локальних економічних систем можна віднести наступні:

– просторова обмеженість. Таким системам притаманна локальність основних характеристик ринку, серед яких: просторові межі, транзакції, об'єми пропозиції і споживання, кількість агентів ринку, і загальному вигляді і об'ємах економічних ресурсів (фінанси, інформація, логістика). Слід зазначити, що в умовах відкритості національної економіки і поширення інновацій багато з таких характеристик втрачає локальний характер. Наприклад, загальний вигляд і обсяги ресурсів: фінанси, логістична система, інформаційний простір; спільні стратегічні цілі агентів ринку; економічні межі ринку; система соціально-економічних стосунків Основна роль локального ринку проявляється в якості єднального системного рівня між державою, підприємствами, домашніми господарствами;

– ринковий функціонал. Локальні економічні системи мають не лише розширені взаємозв'язки з відтворювальною підсистемою регіону, але і посилюють значення локальних ринків, для самозбереження регіональної економічної системи в умовах глобалізації [3, 4].

Рис. 1. Місце локальних економічних систем

На думку автора, визначальну роль в розвитку локальних економічних систем відіграє держава, яка задає хід інноваційній політиці і інвестиційному розвитку регіонів. Уряд створює інвестиційний клімат для залучення інвесторів на локальних ринках при цьому тісно взаємодіючи з територіальними органами влади, оцінюючи розроблені інвестиційні проекти або бізнес-плани, так звані джерела інновацій, які дозволять в майбутньому принести прибуток [5].

Локальні економічні системи України знаходяться в початковій стадії накопичення інноваційного потенціалу. Дослідження особливостей цього періоду дозволило виявити наявність змін в структурі внутрішніх потреб сегментів регіональної економіки, різних по характеру і диференційованих по темпах розвитку:

– в умовах модернізації характер змін, більшою мірою, пов'язаний з перерозподілом потреб сегментів регіональної економіки, що використовують традиційні технології, не чинять істотного впливу на структуру локальних економічних систем;

– в умовах інноваційного розвитку - з переорієнтацією потреб на інноваційні технології, не лише змінюють структуру попиту і пропозиції, але і чинять істотний вплив на зміну структури локальних економічних систем.

Таким чином, в зв'язку з економічними тенденціями в світі, Україна потребує зростання економіки та підтримки її конкурентоспроможності через безперервні та інноваційні зміни локальних економічних систем. Пріорітетним завданням для уряду має бути пошук резервів для поліпшення економічних показників локальних економічних систем, що є результатом конкретних управлінських дій, вжитих в певних рамках, визначених стратегічним планом. Отже, уряд повинен розробляти комплекс теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування ефективного змісту методології розвитку локальних економічних систем.

Література

1. Гершанок Г. А. Методологические аспекты оценки устойчивого развития локальных территорий / Г. А. Гершанок, Ю. Г. Лаврикова // Проблемы региональной экономики. - 2006. - N 1/2. - С. 100-124.

2. Урманов Д. В. Локальные территории в пространственном развитии системы "центр-периферия" региона / Д. В. Урманов // Вестник Томского государственного университета. - 2010. - N 339 (октябрь). - С. 127-130.

3. Янов В. Формирование локального регионального рынка услуг: методологические подходы / В. Янов // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - N 6. - С. 49-58

4. Баженова Ю. Стійкий розвиток економічних систем як основа макроекономічної стабільності / Ю. Баженова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №1. - . 77-82

5. Клімова О. Формування і розвиток економічних систем унаслідок структурних змін в економіці України / О. Клімова // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №5. - . 111-117