Крижанівська Я.О

Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая.

Місцеві податки та збори як чинник формування дохідної частини бюджету місцевого самоврядування.

Завдання: Проаналізувати розвиток місцевих податків та зборів в Україні.

Метою даної роботи є аналіз існуючих видів доходів місцевих бюджетів, а також розглянути недоліки сучасної системи функціонування місцевих бюджетів.

Розглянемо що являють собою місце́ві пода́тки та збо́ри, це податки та збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства, вони є обов'язковими до сплати в межах адміністративно-територіальних одиниць та зараховуються до їх бюджетів.

Всім нам відомо що система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу а її розвиток і функції зумовлені низкою національних, політичних, економічних та інших факторів.

Місцеві податки та збори формують дохідну частину бюджету місцевого самоврядування і від них залежить рівень фінансової забезпеченості даної області, району, міста, селища та сільського бюджету. Потрібно чітко розуміти як вони формуються і що до них відноситься.

Перелік місцевих податків і зборів визначено Законом України "Про систему оподаткування" та Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори".

Місцеві податки і збори перераховують до бюджетів місцевого самоврядування в порядку і в терміни, визначені відповідними радами, які їх встановлюють.

Із 14 місцевих податків і зборів у кодексі передбачено 5, зокрема: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; збір за місця для паркування транспортних засобів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір; - єдиний податок.

Податки в свою чергу поділяють на :

Податки прямі — обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо. Ці податки стягуються в процесі придбання та накопичення матеріальних благ .

Податки непрямі — податки, які включаються в ціну товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами тощо).

Органи місцевої влади можуть також установлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять до їхніх бюджетів. Зокрема п. 2 ст. 26 "Про місцеве самоврядування" їм надано право приймати рішення про надання відповідно до чинного законодавства пільг зі сплати місцевих податків та зборів. Крім сплати зазначених загальнодержавних та місцевих податків, в Україні передбачено відрахування платежів до Державного інноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих та міжгалузевих науково-дослідних робіт з освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, до Державного фонду сприяння конверсії, до Фонду охорони праці та інших галузевих фондів.

Залежно від платників можна зробити поділ податків:

• з юридичних осіб;

• із фізичних осіб;

• змішаного складу, тобто податки, збори, інші обов'язкові платежі, які мають сплачувати як юридичні, так і фізичні особи, у т. ч. і громадяни-підприємці (податок із власників транспортних засобів, митний збір, земельний податок та ін.).

На сьогоднішній день фіскальна роль місцевих податків і зборів не значна, вони слабо виконують функцію формування дохідної частини бюджету місцевого самоврядування і не являються важливим джерелом доходу місцевих органів влади.

В Україні інститут місцевих податків і зборів перебуває в початковій стадії розвитку. Частка місцевих податків i зборів у доходах місцевих органів влади України поки що незначна. Місцеві податки і збори, згідно із законодавством України, є власними доходами місцевих органів влади. Подальший розвиток фiнансiв місцевих органів влади України буде неможливим без радикальної реформи податкової системи України, без значного збільшення в податковій системі України ролі й частки місцевих податків і зборів.

Висновки:

В результаті опрацювання матеріалів виявлено, що місцеві бюджети – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу яких становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальних розрізах. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.

Література:

1. Податковий Кодекс України. Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Індюхова Я. «Місцеві податки та збори в податковому кодексі»//Газета

«Бухгалтерський тиждень» № 07 від 14 лютого 2011р.- С.8 – 10.

3. Про систему оподаткування. Закон України від 18.02.1997 № 77/97-ВР.

Втратив чинність згідно з ПКУ.

4. Про місцеві податки та збори. Декрет Кабінету Міністрів України від 20

травня 1993 року N 56-93. Декрет втратив чинність згідно з ПКУ.