Экономические науки
/ 3. Финансовые отношения
Студентка Кравець С.О.
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини,
Україна
Особливості
та завдання фінансових
відносин
у туризмі
Туристична індустрія
є однією з найбільш динамічних галузей, що швидко розвиваються в
світовому господарстві. Функціонування туризму, як і будь-якої іншої галузі
господарського комплексу, пов'язане з розвитком фінансових відносин і
організацією фінансового механізму. Фінансові
відносини туристичних підприємств
виникають при формуванні та
використанні грошових фондів і при обороті грошових
засобів.
Функціонування туристичного підприємства
супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді
витрат та доходів, їх розподілу й використання. При цьому визначаються джерела
коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу,
проводяться розрахунки з постачальниками послуг та товарів, споживачами
туристичного продукту, державними органами (сплата податків), персоналом
підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової
діяльності туристичного підприємства [1, с. 224].
Основні завдання фінансової діяльності
турагенства:
— вибір оптимальних
форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його
використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості;
— балансування в часі
надходжень і витрат платіжних засобів;
— підтримання належної
ліквідності та своєчасності розрахунків.
Головний зміст фінансової діяльності
туристичного підприємства полягає
в належному
забезпеченні фінансування. У процесі виробничо-обслуговуючої діяльності
туристичних фірм виникають фінансові відносини:
— турагента з туроператором за розрахунками за
придбані туристичні путівки;
— турагента з іншим турагентом при реалізації
путівок певного турагента;
— туристичної фірми з органами
житлово-комунального господарства з оплати оренди і комунальних послуг;
— туристичної фірми з органами муніципального
управління при виплаті орендної плати за земельну ділянку, частину лісу тощо;
— туристичної фірми з банківською системою при
оформленні кредиту, купівлі валюти;
— туристичної фірми з недержавними пенсійними
фондами [3, с. 264].
Існують основні фактори, що впливають на розвиток
туризму, можна розподілити на дві групи: статичні, які мають
незмінне в часі значення, і динамічні. До
статистичної групи належать
природно-кліматичні, географічні, культурно-історичні фактори. До динамічних факторів
відносяться:
— демографічні —
це зміна вікової структури населення. Збільшення в багатьох країнах середньої
тривалості життя приводить до того, що все більше людей мають вільний час і
засоби, що дозволяють їм робити закордонні подорожі. До них крім загального
зростання народонаселення, варто віднести й урбанізацію, тобто збільшення
частки міського населення за рахунок скорочення чисельності сільських жителів;
— соціальні, до них відноситься зростання
добробуту населення розвинутих країн, що активно беруть участь в туристичному
обміні, збільшення тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості
робочого тижня;
— економічні, вони полягають у зміні
структури споживання товарів і послуг у бік збільшення в споживчому кошику
населення частки різних послуг, у тому числі й туристичних;
— культурні — зростання культурного
рівня населення багатьох країн і в
зв'язку з
цим прагнення людей до ознайомлення із закордонними культурними цінностями [2, с. 58-63].
Фінансові відносини в
туризмі мають свої особливості і регулюються системою фінансових планів.
Фінансові плани складаються на основі основних фінансових документів, таких як:
річна балансова відомість, щомісячний рух готівки, прогноз обсягів продажу,
оцінка прибутків і витрат, прогноз ключових фінансових показників. Балансова відомість туристичної фірми
складається за загальними стандартами.
Отже, на мою думку, на розвиток туризму впливають як
позитивні, так і негативні фактори, пов’язані з політичною,
законодавчо-правовою та соціально-економічною ситуацією в країні і в світі. До
позитивних факторів розвитку ринку туристичних послуг відносять:
— стабільність і відкритість політики та економіки;
— зростання суспільного багатства і доходів населення;
— скорочення робочого і збільшення вільного часу;
— розвиток транспорту, засобів комунікацій та
інформаційних технологій;
— посилення урбанізації;
— побудова інтелектуального суспільства;
— заохочення національних та іноземних інвестицій у
розвиток індустрії туризму;
— зміцнення позицій України на світовому туристичному
ринку;
— спрощення та гармонізація податкового, валютного,
митного, прикордонного та інших форм
регулювання.
Список використаних
джерел:
1.
Дядечко, Л.П.
Економіка туристичного бізнесу: Навчальний посібник / Л.П .Дядечко — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 224 с.
2.
Іванов, Ю.К.
Туристична діяльність і оподаткування: Навчальний посібник / Ю.К. Іванов — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 58-63с.
3.
Чорненька, Н.В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник / Н.В.
Чорненька — К: Атіка, 2006. — 264 с.