Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Шафранська Т.Ю., Федоров А.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Фінансове забезпечення інвестиційного процесу

В умовах становлення в Україні ринкового господарства, вдосконалення виробництва, переходу до інтенсивного типу розвитку та відкритої конкурентноздатної економіки зростає актуальність досліджень у галузі інвестування. При цьому першочергове значення приділяється реальному інвестуванню, яке вважається основою сукупної інвестиційної діяльності. В сучасних економічних умовах для більшості суб’єктів господарювання таке інвестування є єдиним видом інвестиційної діяльності. В той же час, в умовах жорсткої конкуренції і правил ведення бізнесу, що постійно змінюються, надзвичайно важливим залишається забезпечення стійкого фінансового стану підприємства в процесі його виробничо-господарської діяльності. Відтак, на перший план виходять питання фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємства.

Теоретичні та практичні дослідження фінансових аспектів інвестиційної діяльності висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Ю. Бажала, В. Геєця, Н. Маренкова, Ю. Морозова, А. Поручника та ін.

Інвестиційна діяльність господарюючих суб'єктів здійснюються за рахунок сформованих ними інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси представляють собою всі види фінансових активів, що залучаються для здійснення вкладень в об'єкти інвестування. Фінансове забезпечення з позиції інвестиційного розвитку - це формування достатньої кількості грошових коштів за рахунок самофінансування, кредитування або бюджетних коштів, які мають бути використані для фінансування усіх напрямків, пов’язаних з конкретним інвестиційним проектом та забезпечення безперервності процесу інвестування. Основною метою фінансового забезпечення інвестиційного розвитку підприємства є визначення й забезпечення необхідного обсягу фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб на активізацію і реалізацію інвестиційних проектів.

В площині даного дослідження особливої важливості набуває питання визначення і аналізу джерел фінансових ресурсів інвестування з позиції їх доступності, рівня ризику, ефективності використання. Це обумовлює необхідність визначення змісту джерел інвестування та уточнення їх класифікації.

В економічній літературі при аналізі джерел фінансування інвестицій перш за все виділяють внутрішні та зовнішні джерела інвестування. Слід розрізняти внутрішні і зовнішні джерела фінансування інвестицій на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні до внутрішніх джерел фінансування інвестицій можна віднести: державне бюджетне фінансування, заощадження населення, накопичення підприємств, комерційних банків, інвестиційних фондів і компаній, недержавних пенсійних фондів, страхових фірм і т.д. До зовнішніх - іноземні інвестиції, кредити і позики. На мікроекономічному рівні внутрішніми джерелами інвестування є: прибуток, амортизація, інвестиції власників підприємства; зовнішніми - державне фінансування, інвестиційні кредити, кошти, що залучаються шляхом розміщення власних цінних паперів.

Крім того, джерела фінансування інвестиційних процесів поділяють на бюджетні та позабюджетні. До бюджетних відносять кошти держави та кошти місцевих бюджетів. Позабюджетні складаються з власних джерел, кредитування капітальних вкладень, інвестиційний податковий кредит, лізингове, проектне та венчурне фінансування тощо.

При класифікації джерел інвестування необхідно враховувати специфіку різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності. Так, для підприємств, що перебувають у приватній або колективній власності, внутрішніми джерелами можуть виступати особисті накопичення власників підприємств. Для підприємств, що перебувають у спільній із зарубіжними фірмами власності, інвестиції іноземних співвласників також слід розглядати як внутрішнє для даного підприємства джерело. Загалом, реформування системи господарювання, розвиток форм власності й організаційно-правових форм підприємств обумовили появу широкого набору джерел і засобів фінансування.

В сучасних умовах, що характеризуються тотальним дефіцитом фінансових ресурсів, власні кошти підприємств та організацій займають значну долю у фінансуванні капітальних інвестицій. При цьому основними джерелами фінансування виступають амортизаційні відрахування та нерозподілений прибуток. Проте доволі рідко підприємство, що вирішило реалізувати капіталомісткий інвестиційний проект, спроможне фінансувати його лише за рахунок власних коштів. Недоліки використання лише власного капіталу (обмеженість при необхідності розширення масштабів інвестиційної діяльності, більш висока вартість порівняно з альтернативними джерелами) обумовлюють необхідність ефективного поєднання різних джерел фінансування інвестиційних процесів. Відповідно, важливою складовою стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства є побудова оптимальної структури джерел, що можуть бути направлені на фінансування інвестиційної діяльності. Формування структури джерел фінансування є складним процесом, що залежить від потужності кожного окремого джерела в той чи інший період часу, перспектив розвитку акціонерів та їх фінансового стану, а також кон'юнктури ринку й актуальності інвестиційного проекту в перспективі. Водночас вибір і використання окремих джерел фінансування потребує всебічного аналізу і обґрунтування наслідків їхнього використання.

Відповідно, вибір форм залучення фінансових ресурсів підприємство має здійснювати з огляду на цілі і специфіку інвестиційної діяльності, при цьому одним з основних є критерій фінансової стійкості підприємства. Формування фінансового потенціалу інвестиційної діяльності за рахунок різних джерел є важливою стадією формування загалом потенціалу всього підприємства.