Україна перебуває сьогодні осторонь
процесів інтеграції та інтернаціоналізації у світовій економіці. Це стримує її
розвиток як суб'єкта світового господарського механізму. Основними
диспропорціями в економіці держави є дефіцит бюджету, порушення платіжного та
торгівельного балансів, істотне перевищення імпорту над експортом, що в
сукупності визначає фінансові можливості держави, якій необхідно розв'язувати
багато складних питань і виконувати національні та регіональні програми, що
потребують високих інтелектуальних та матеріальних видатків. Перехід України до відкритої економіки буде
неможливим без синхронізації її економічної структури та реформ, високорозвиненими країнами. Нашій
державі також важливо реалізувати комплекс заходів з розвитку підприємництва,
що має прискорити інтегрування у міжнародний ринок [1]. Потенційно Україна може
бути однією з провідних країн для прямих та портфельних іноземних інвестицій.
Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована й водночас
дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні
ресурси, інфраструктура, хоч і не надто розвинена. Україна
зацікавлена у притоки прямих інвестицій в туристичну індустрію, оскільки вони
не збільшують зовнішнього боргу та забезпечують ефективну інтеграцію
національної економіки у світову, завдяки виробничій та науково-технічній
кооперації, а водночас є джерелом капіталовкладень, залучають українських
підприємців до передового господарського досвіду. Утім, незважаючи на запрошення керівництва держави
і привабливість українського ринку, іноземні інвестори з неохотою вкладають
свої капітали в наші підприємства. Їхнє небажання пояснюється низкою проблем, а
саме: – нестабільністю
економічної та політичної ситуації; – недосконалим і суперечливим законодавством; – нечіткістю визначення
прав власності; –
відсутністю реальних пільг і привілеїв для іноземного капіталу; – непередбачуваністю змін у
податковій системі [2]. На мою думку, в Україні
інвестиціям у туристичну індустрію приділять мало уваги, не проводяться належні
дослідження та поглиблений аналіз ефективності інвестиційних процесів
туристичної індустрії. Туризм, як одна із
перспективних галузей економіки багатьох країн світу, розвивається і йде крок у
крок з науково-технічним прогресом. Для кращої організації турів чи інших видів
діяльності туристичні фірми намагаються впроваджувати в своїй роботі
різноманітні новинки для поліпшення обслуговування, комфорту та швидкості
доставки туристів і т. ін. Сьогодні не кожна туристична фірма дозволить собі
таку розкіш, а тому намагається залучити кошти зарубіжних і українських
інвесторів, розробляючи різноманітні інвестиційні проекти та програми [3, с. 56]. Державна підтримка
туризму в Україні не передбачає цільових бюджетних інвестицій в його розвиток.
Поширеною формою інвестицій є підтримання його на місцевому або регіональному
рівнях коштом місцевих бюджетів або спеціального податку. Найбільш надійним
джерелом фінансування є власні кошти. Утім, як показує досвід, капіталомісткі
проекти реалізуються переважно на базі позичкових коштів [4, c.12]. Найкращим капіталом для інвестицій є
безвідсотковий кредит. Ця форма фінансування може бути реалізована тільки за
рахунок позичкових коштів, що належать засновникам. Отже,
зважаючи на ситуацію, слід визначити пріоритети сучасної української
економічної політики: реанімувати та стимулювати виробництва, створити
сприятливий інвестиційний клімат, довести якість продукції до рівня, на якому
реальним буде вихід на основні світові ринки. При сучасному рівні інтеграції
світової господарської діяльності інвестиційна активність та економічне
зростання у багатьох країнах, причому не тільки тих, що розвиваються, а й
високорозвинених, підтримується та посилюється завдяки участі іноземного
інвестиційного капіталу.
Список
використаних джерел:
1. Офіційний сайт Державної служби
туризму і курортів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.tourism.gov.ua. 2.
Федорченко, В.Г. Реорганизацию – для консалидации. [Електронний ресурс] //Зеркало
недели. – 2011. – №31(559). – Режим доступу: http://www.zerkalo-nedeli.com.
3. Розметова, О.Г. Державне регулювання
інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону: автореф. дис.
канд. наук з держ. упр. /О.Г. Розметова // Академія муніципального управління.
– К., 2008. – 20 с.
4. Цибух, В.І. Державне регулювання у
сфері туризму в Україні: [підручник] /В.І. Цибух/ Статистика України. – 2011. –
№1. – С. 80-85.