Економічні науки/7. Облік та аудит

Дядюн О.О.

 Науковий керівник: д.е.н., професор Проскуріна Н. М.

Запорізький національний університет, Україна

 

Інтелектуальний потенціал як фактор формування інтелектуального капіталу підприємства

 

В сучасних умовах інноваційного розвитку інтелектуальний капітал стає невід’ємною складовою майна підприємства. Ефективне використання інтелектуальних ресурсів, впровадження нових технологій, підвищення знань та кваліфікації співробітників – неодмінні умови прогресивного розвитку сучасних підприємств. Все це вимагає пошуку економічно обґрунтованих методик формування та розвитку інтелектуального капіталу, а відповідно і визначення основних факторів, що здійснюють суттєвий вплив на нього.

Під фактором розуміють умову, рушійну силу будь-якого процесу, явища [1, c. 1526]. Відповідно, фактором інтелектуального капіталу вважаємо рушійні сили, які впливають на формування та розвиток тієї частини сукупного капіталу підприємства, яка представлена об’єктами інтелектуальної власності, всіма видами інформації, що є в розпорядженні у підприємства, та знаннями його працівників.

Широке коло науковців дотримуються думки, що на формування інтелектуального капіталу мають вплив три основні фактори (рис. 1).

 

Рис. 1. Основні фактори формування інтелектуального капіталу

[за джерелами 2, с. 3; 3, c. 79; 4, c. 229]

При цьому, на думку Філіппової С. В. та Ковтуненко К. В.  [4, с. 228], головним фактором формування інтелектуального капіталу на конкретний момент часу є саме інтелектуальний потенціал, адже внаслідок його реалізації інтелектуальні ресурси (нематеріальні, ринкові активи, здібності й навички працівників, інтелектуальна власність) перетворюються в капітал. У зв’язку з цим, вважаємо доцільним визначити сутність та рушійні сили розвитку інтелектуального потенціалу.

Теницька Н. Б. [5, с. 220] виділяє три підходи до трактування поняття «інтелектуальний потенціал»:

1)                ресурсний, за якого інтелектуальний потенціал розглядається як  сукупність інтелектуальних ресурсів: знання, здібності населення, система освіти,  комп’ютерне забезпечення, система зв’язку, бази даних, системи науки та інтелектуальна власність;

2)                функціональний, в рамках якого інтелектуальний капітал – це здатність економічних суб’єктів виконувати певні дії з метою відтворення їх інтелектуальних ресурсів;

3)                цільовий, що акцентує увагу на здатності сукупності інтелектуальних ресурсів досягати поставлених цілей.

На нашу думку, інтелектуальний потенціал – це частина економічного потенціалу підприємства, втілена в інтелектуальні ресурсах, що можуть бути використані підприємством. Під інтелектуальними ресурсами в даному контексті ми розуміємо ресурси, що не мають матеріальної форми.

Виникнення інтелектуального потенціалу пов’язано з наявністю певних рушійних сил, що сприяють цьому процесу. Серед факторів, що впливають на інтелектуальний потенціал та можливості його реалізації більшість науковців [3, с. 81; 4, с. 230; 6, с. 191; 7] виділяють внутрішні та зовнішні фактори. Дехто з дослідників [2, с. 4; 5, с. 222] розширюють цей поділ, розглядаючи ще егофактори (табл. 1).

Таблиця 1

Фактори впливу на інтелектуальний потенціал

Зовнішні

(макрофактори)

Внутрішні

(мікрофактори)

Егофактори

·      Становище підприємства на ринку;

·      Позичальники, контрагенти, споживачі;

·      Соціальне становище громадян у країні;

·      Законодавча база стосовно прав інтелектуальної власності;

·      Соціальний стан громадської думки.

·      Економічний, технічний рівні виробництва;

·      Ступінь задоволеності працею;

·      Внутрішньо колективні стосунки;

·      Рівень розвитку інтелектуального середовища підприємства.

·      Емоційно-психологічний стан особистості, тобто те середовище, в якому реалізуються креативні здібності.

 

Окремі науковці пропонують усередині вказаних груп, виділяти додаткові ознаки для розподілу факторів. Так, Князь С. В. та Холявка Л. Ю. [6, c. 193] серед факторів зовнішнього середовища розрізняють фактори прямої та непрямої дії, а у внутрішньому середовищі – фактори особистісного рівня (впливають конкретно на працівника) і організаційного рівня (впливають на формування інтелектуального потенціалу підприємства загалом).

Ми поділяємо думку про необхідність розподілу факторів на групи внутрішніх та зовнішніх, проте вважаємо, що перелік факторів у межах цих груп не є вичерпним. Так, до зовнішніх факторів, на нашу думку, доцільно ще віднести: стан ринку інтелектуальної власності, рівень освіти та розвиток науки у країні, державне стимулювання науково-інноваційної діяльності. Внутрішні фактори можна доповнити такими складовими: наявність програм розвитку персоналу на підприємстві, рівень заробітної плати, розвиненість системи внутрішньої комунікації. Крім цього, важливою умовою формування інтелектуального потенціалу є фінансові ресурси, які через фінансовий потенціал реалізуються в інтелектуальні ресурси, що стає основою формування інтелектуального потенціалу.

Отже, виступаючи сукупністю інтелектуальних ресурсів, що можуть бути використані підприємством, інтелектуальний потенціал є одним з факторів формування інтелектуального капіталу підприємства. В свою чергу, на інтелектуальний потенціал впливають групи внутрішніх, зовнішніх та егофакторів, які, як наслідок, зумовлюють і проблеми формування інтелектуального капіталу.

 

Література:

1.        Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1728 с.

2.        Золотарьова А. М. Фактори формування інтелектуального капіталу підприємства / А. М. Золотарьова // Управління розвитком. – 2013. – №20. – С. 3-5.

3.        Ковтуненко К. В. Особливості формування інтелектуального капіталу підприємства / К. В. Ковтуненко, Ю. В. Гутарева, Я. В. Шаповал //  Економіка: реалії часу. – 2012. – №3-4. – С. 78-83.

4.        Філіппова С. В. Інтелектуальний потенціал як головний чинник формування інтелектуального капіталу / С. В. Філіппова, К. В. Ковтуненко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. 2013. – № 754. – С. 227-232.

5.        Теницька Н. Б. Складові та чинники формування інтелектуального потенціалу [Електронний  ресурс] / Н. Б. Теницька // Наукові праці полтавської державної наукової академії. Серія: Економічні науки. – 2012. Вип. 1(4). – Т.3. – С.219-223.

6.        Князь С. В. Складові системи формування інтелектуального  потенціалу підприємства / С. В. Князь, Л. Ю. Халявка // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Економічні науки. – 2014. – Вип. 6. – Ч. 2. – С.191-194.

7.        Скиба Г. Інтелектуальний потенціал як важлива складова конкурентних переваг підприємства [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2014_05_22_23_kampodilsk/sekcija_2_2014_05_22_23/intelektualnij_potencial_jak_vazhliva_skladova_konkurentnikh_perevag_pidpriemstva/60-1-0-960.