Экономические науки/7. Учет и аудит

Полковникова О. М.

Наук. керівник Козир Т. М., ст.викладач

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ЩОРІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Питання проведення інвентаризації періодично піднімаються на бухгалтерських форумах і стають найбільш актуальними як раз у період очікування традиційного професійного навантаження, що передує процесу складання річної бухгалтерської звітності. А окремі аспекти потребують детального розгляду та подальшого вирішення.

Наприклад, враховуючи тривалість (два-три місяці) формування форм фінансового річного звіту весь комплекс робіт з його підготовки зазвичай розподіляють на окремі етапи. І на одному із перших етапів повинна бути визначена організація річної інвентаризації.

Основними нормативними документами, які регламентують правові, організаційні та методологічні засади проведення інвентаризації є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996). Статтею 10 даного закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних, перед складанням фінансової звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка [1].

Інвентаризація здійснюється відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994 № 69 [2].

Загальні результати інвентаризації в частині встановлених розбіжностей (недостач, надлишків, сумових різниць) відбиваються у Відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції № 69). На підставі цього документа проводиться робота із врегулювання виявлених розбіжностей, а саме: комісія вивчає всі обставини справи (проводить внутрішнє розслідування, при необхідності — експертизу), матеріально відповідальні особи дають усні і письмові пояснення за всіма випадками виявлених розбіжностей. При встановленні факту крадіжки подається заява в міліцію.

Якщо виявлена розбіжність стала наслідком облікової помилки (документ не проведений в обліку, невірно оприбутковані (списані) деякі позиції по накладній, двічі проведений один і той же документ і т. п.), то цю різницю не слід вважати фактичним надлишком або недостачею. У податковому і бухгалтерському обліку така розбіжність ліквідовується в порядку виправлення помилок. Підставою для такого коректування служить бухгалтерська довідка.

Після того, як облікові (зокрема арифметичні) помилки, описки, недоліки усунені, інвентаризаційна комісія складає Протокол, в якому відбиваються (п.п. 11.3, 11.4, 11.12 Інструкції № 69). Протокол інвентаризаційної комісії разом з прикладеними до нього Відомістю результатів інвентаризації і іншими підтверджуючими документами передається для затвердження керівникові підприємства. А він, у свою чергу, повинен в п'ятиденний термін вивчити і утвердить цей Протокол. Після цього висновки інвентаризаційної комісії, що постійно діє на підставі відповідного наказу керівника, про врегулювання інвентаризаційних розбіжностей набувають сили розпорядливого документа і стають підставою (первинним документом) для виконання записів в бухгалтерському обліку.

Відносно документального оформлення слід зазначити ще такий момент. В результаті інвентаризації може бути встановлене не кількісна, а вартісна розбіжність даних (наприклад, виявлений об'єкт основних засобів, що підлягає списанню у зв'язку з непридатністю до експлуатації, або навпаки повністю замортизирований об'єкт основних засобів за даними обліку визнаний придатним до експлуатації ще певний час). У таких випадках інвентаризаційна комісія з кожного випадку пропонує своє рішення (списати об'єкт, провести його переоцінку, зниження ціни, дооцінку, зменшення або відновлення корисності, продати за справедливою вартістю, відремонтувати і т. п.). Пропоноване рішення підкріплюється складанням відповідного первинного документа. Такі документи разом з Відомістю результатів інвентаризації і Протоколом інвентаризаційної комісії передаються в бухгалтерію підприємства для подальшого затвердження керівником підприємства. Тільки після цього ці документи приймаються до виконання і обліку [3].

Отже, проведення інвентаризації потребує досить детальної та серйозної уваги. Це зумовлено не лише великим обсягом об’єктів перевірки, а й пов’язане із документальним звірянням наявності та стану господарських засобів підприємства. При цьому важливо визначити основні моменти порядку проведення інвентаризації різних об’єктів обліку та встановити послідовність застосування прийомів контролю, а також визначити основні завдання інвентаризаційного процесу. Самим простим способом по оптимізації цієї роботи може бути розробка і впровадження Графіка проведення інвентаризації матеріальних цінностей та розрахунків при складанні річного звіту. По-перше, це дозволить організувати контроль взаємопов’язаного дотримання процедури окремих видів робітта та осіб, відповідальних за виконання. По-друге, дозволить суворо дотримуватись встановлених термінів не тільки з процедур проведення інвентаризації, але й своєчасного відображення її результатів у бухгалтерському і податковому обліку. Оскільки згідно з п.п. 11.12 Інструкцій № 69 результати інвентаризації в обліку відображають в тому місяці, в якому вона закінчена, але не пізніше за грудень звітного року [3].

Література:

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. 996-ХІV, зі змінами та доповненнями.

2. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів i розрахунків затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69

3. Сук Л.К., Організація бухгалтерського обліку: Підручник./ Л.К.Сук., П.Л.Сук – К.: Каравела; Піча Ю.В., 2009 – 624 с