Экономические науки/7. Учет и аудит

Студентка  О. О. Коркодола

Науковий керівник: П. Й. Атамас, професор

Дніпропетровський університет іменні Альфреда Нобеля

 

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ОБЛІКУ ТА НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Питання удосконалення обліку та нарахування амортизації основних засобів і шляхи їх вирішення завжди на часі. В Україні невпинно зростає значення достовірної, прозорої і зрозумілої для всіх користувачів бухгалтерської інформації. Процеси розбудови ринкових відносин, становлення громадянського суспільства обумовили проведення трансформації національної облікової системи, яка б була здатна адекватно і своєчасно реагувати на сучасні управлінські запити. Для більш привабливого інвестування закордонних інвесторів інформація про діяльність суб'єктів господарювання повинна бути адаптована до національної системи обліку до вимог міжнародної практики. Особливу роль в механізмі обліку основних засобів відіграє амортизація. Стан та використання основних засобів є важливими для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Проблеми обліку і нарахування амортизації основних засобів є предметом особливої уваги економічної науки, оскільки амортизація як економічна категорія, одночасно виступає як витрати виробництва та як джерело відтворення і, як наслідок, впливає на широке коло економічних показників - собівартість, ціну, прибуток, податки, кількісні та якісні оцінки виробничого потенціалу тощо.

Сучасну методику обліку та нарахування амортизації доцільно удосконалювати, наближати параметри вітчизняної амортизаційної політики до міжнародної практики згідно міжнародних стандартів обліку. Для нарахування амортизації основних засобів П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачає застосування різних методів, які обираються самостійно суб’єктом господарювання. З прийняттям Податкового кодексу України (далі – ПКУ), підприємства отримали можливість використовувати ті ж методи нарахування амортизації у податковому обліку, що і у фінансовому, при цьому не збільшуючи об'єм облікових робіт для її нарахування.

Також для нарахування амортизації досить важливим є визначення адекватного терміну корисного використання об’єкта, який би не впливав на викривлення інформації про основні засоби у фінансовій звітності. Така проблема різниці терміну корисного використання можлива, коли однотипні об’єкти використовуються на різних підприємствах. Термін корисного використання активу може змінюватися:

- у разі заміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, яка виготовляється за допомогою цього активу;

- у разі капіталізації майбутніх витрат, зв'язаних з використанням активу, які покращують його стан.

Результати зміни корисного використання об'єкту впливатимуть на величину амортизації цього об'єкту в поточному і майбутніх періодах, проте накопичену амортизацію за попередні періоди не коригують.

Згідно п. 23 П(С) БО 7 підприємство може за основу брати терміни корисного використання, встановлені ПКУ. Як відомо п. 145.1 ПКУ передбачена класифікація основних засобів на 16 груп з метою встановлення мінімально допустимого терміну (далі – МДТ) корисного використання об’єктів. За логікою законодавців це покликане забезпечити зближення податкової і бухгалтерської класифікації  основних засобів. І дійсно, податкові засади враховують вимоги бухгалтерського обліку. Для наочності приведемо таблицю 1 для співставлення податкових і бухгалтерських груп основних засобів.

Але за нормами податкового законодавства в класифікації не виділяється група «Інші необоротні матеріальні активи», для якої може бути обраний  прямолінійний метод нарахування амортизації, або виробничий. До них відносять:  знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо); бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; предмети виробничого призначення вартістю до 500 грн. Спеціальні інструменти та спеціальні пристрої (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);  робочі столи, обладнання; що сприяє охороні праці; предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання; килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар і таке інше.

В бухгалтерському обліку для таких активів передбачений субрахунок 117 з відповідною назвою, а в податковому обліку такі засоби мали б становити групу № 17. 

                         Групи  основних засобів.                                      Таблиця 1

Групи податкового обліку

Групи бухгалтерського обліку

Субрахунки

МДТ, років

 

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Групі податкового обліку

Група 1 — земельні ділянки

Земельні ділянки

101

 

Група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

Капітальні витрати на поліпшення земель

102

15

 

Група 3 — будівлі

Будівлі і споруди

103

 

 

20

 

                      споруди

 

15

 

                     передавальні пристрої

 

10

 

Група 4 — машини і устаткування

Машини і устаткування

 

 

104

 

 

5

 

з них:

 

 

ЕОМ, інші засоби  для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми, телефони (в т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн

2

 

Група 5 — транспортні засоби

Транспортні засоби

105

5

 

Група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)

Інструменти, прилади і інвентар

106

4

 

Група 7 — тварини

Тварини

107

6

 

Група 8 — багаторічні насадження

Багаторічні насадження

108

10

 

Група 9 — інші ОЗ

Інші ОЗ, інші НМА

109, 117[i]

12

 

Група 10 — бібліотечні фонди

Бібліотечні фонди

111

 

Група 11 — МНМА

МНМА

112

 

Група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди

Т(Н)С

113

5

 

Група 13—природні ресурси

Природні ресурси

114

 

Група 14— інвентарна тара

Інвентарна тара

115

6

 

Група 15— предмети прокату

Предмети прокату

116

5

 

Група 16—довгострокові біологічні активи

Довгострокові біологічні активи

16

7

 

 

Інші необоротні матеріальні активи

117

 

 

Тому вважаємо доцільним законодавчо визнати наявність групи 17 «Інші необоротні матеріальні активи» в податковому обліку, що дозволить в подальшому просунутись у напрямі уніфікації обліку, дасть змогу вдосконалити теоретико-методичну базу щодо організації обліку основних засобів, згладити нормативно-правових аспектів регулювання податкового обліку основних засобів, а також удосконалить технології нарахування амортизації основних засобів.

 

 

Література:

1.     Кужельний М. В. Класифікація необротних активів у обліку / М.В.Кужельний // Економіка України. – 2010. – № 3. – С. 78–81.

2.     Організація бухгалтерського обліку. Навч.пос./За ред. В.С. Леня – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 696 с.

3.     Облік основних засобів в ринкових умовах: [навчальний посібник] / [В.М. Лузан, Е.П. Петров]. – К.: ТОВ "Юр-Агро-Веста", 2012. – 256 с.

4.     Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: нормативна та методична база. Навчальні матеріали для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. – Чернігів. – ЧДТУ. 2005 – 396 с.

5.     Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. № 2755-IV: [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua.

6.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», 

  затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

7.     Рудницький В.С Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств торгівлі. І.Д., Лазаришина В.І Бачинський.,

.Л. В. Поліщук – К.: В.Д. "Професіонал", 2004. – 480с.