Экономические науки/7. Учет и аудит

Е. Губанова

Науковий керівникТ. М. Козир, ст. викладач

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Удосконалення методики розрахунку бухгалтерського балансу

Зарубіжний досвід складання та використання фінансової звітності представляє певний інтерес в теоретичному і практичному плані, однак його вивчення і використання вітчизняними теоретиками і практиками має максимально враховувати особливості розвитку та становлення економіки України на сучасному етапі. Як свідчить практика, зміни, які відбуваються на сучасному етапі в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності направлені, перш за все, на приведення її у відповідність з положеннями міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, що в значній мірі ускладнює підходи до проведення аналізу фінансового стану.

Зокрема, впровадження на практиці національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, мало своєю метою, перш за все, ліквідацію інформаційного вакууму для користувачів бухгалтерської фінансової звітності. Однак на практиці ця проблема однозначно не вирішена.

Форму балансу підприємства та зміст статей визначено НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [2]. У діючій формі балансу № 1 «Баланс» («Звіт про фінансовий стан») всі статті згруповано за їх економічним змістом у трьох розділах активу та чотирьох розділах пасиву, які мають відповідну назву.

Слід зазначити, що застосування балансової політики, є свідомим впливом на форму і зміст балансу, з метою навмисного заниження розміру прибутку (наприклад, через прискорену амортизацію), з тим щоб зменшити розмір податків або величини дивідендів акціонерам та тим самим розширити резервний капітал. Однак, нерідко керівництво підприємства, навпаки, навмисно збільшує розмір прибутку у балансі, щоб не показувати поганий фінансовий стан компанії.

Оскільки в Україні з даних екстерн-балансу прибуток не оподатковується, то відповідно поняття балансова політика підприємства не застосовувалася, або точніше сказати, не набуло достатнього поширення.

Але в Україні мають місце і інші проблеми при формуванні показників фінансової звітності – це різниці між бухгалтерським і податковим прибутком. Виявлення податкових різниць має займати бухгалтера не рідше разу на рік. Так із п. 15 П(С)БО 17 «Податок на прибуток» випливає, що визначати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання можна лише один раз на рік — у річній фінзвітності [3]. Тоді в проміжних, тобто квартальних, фінзвітах інформацію про податок на прибуток наводять так:

— у ф.2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) податок на прибуток у рядку 2300 показують виключно за даними податкового обліку;

— при цьому в ф.1 Балансі (Звіт про фінансовий стан) відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображають у сумах, що визначені на 31 грудня попереднього року.

З метою об’єктивного представлення інформації в бухгалтерському балансі нами пропонується виключити з підсумку балансу промміжної квартальної фінансової звітності статті «Відстрочені податкові активи» (ф.1 р.1045) та «Відстрочені податкові зобов’язання» (ф.1 р.1500) та розглядати їх як регулюючі. А включати до підсумку балансу показників цих статей слід тільки у форму річного звіту.

Відповідно до п. 2 П(С)БО 17 «Податок на прибуток» норми цього Стандарту поширюються на юросіб усіх форм власності, які виступають платниками податку на прибуток, крім бюджетних установ. Не застосовують положень Стандарту й суб'єкти малого підприємництва. Рятівним для них є п. 43 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», який у частині заповнення «малого» Звіту про фінрезультати говорить: «У статті «Податок на прибуток» відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» визначається в розмірі поточного податку на прибуток, тобто показник, якого не враховує відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання [4].

Слід вказати на те, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, а саме згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів» підприємствам надано більше свободи, адже у згаданому стандарті наводиться перелік обов’язкових статей, які мають бути відображені в балансі [1].

Таким чином, удосконалення методики складання бухгалтерського балансу сприятиме однозначному трактуванню інструментів аналізу і оцінок фінансового стану суб’єктів господарювання. А реалізація деяких свобод суб’єктів господарювання або спрощення методики розрахунку показників фінансової звітності полегшить завдання бухгалтерії хоча б у період складання квартальних звітів.

Література

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: офіційний веб-сайт. – Режим доступу. -. zakon.rada.gov.ua/go/929_013 [Електронний ресурс].

2. Національне П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Наказ Міністерства фінансів України 07.02.2013 р.   № 73 [ Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затв. наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 № 353

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затв. наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39.