Медицина / 1.Акушерство и гинекология

Гошовська А.В., Гошовський В.М

Буковинський державний медичний університет, Україна

ДІАГНОСТИКА ХОРІАЛЬНИХ ВОРСИНОК ПЛАЦЕНТИ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ГЕСТАЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННІ ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ

Враховуючи те, що у ході навіть фізіологічної вагітності зростає інтенсивність вільнорадикальних процесів у тканині плаценти, а при гіпоксії, спричиненій залізодефіцитною анемією вагітних (ЗДАВ) вони ще більше інтенсифікуються, доцільно було вивчити їх деякі найбільш важливі сторони. Існує думка, що для оцінки окиснювального стресу в структурах плацентарної тканини найпершу увагу слід приділяти нітропероксидам, які, на відміну від активних форм кисню, завдяки більшому часу існування, здатні долати порівняно більш значні дифузійні дистанції, і тому спроможні викликати реальну патологію в глибині тканини, а не тільки на поверхнях.

Для оцінки вмісту нітропероксидів у заморожених гістологічних зрізах використали принцип ініціації світіння (виділення світлової енергії) нітропероксидів люмінолом. Препарати після обробки робочим розчином люмінола вивчали в люмінесцентному мікроскопі ЛЮМАМ-8 з відповідними світлофільтрами при довжині хвилі 425 нм. Інтенсивність світіння оцінювали за допомогою комп’ютерної програми GIMP (ліцензія GPL, 2012) на цифрових монохромних копіях зображення за показником «яскравість» у шкалі 256 градацій (від 0 – мінімум, до 255 – максимум).Порівняння між групами дослідження робили за допомогою непараметричного критерію Mann-Whitney у середовищі комп’ютерної програми PAST (вільна ліцензія). Попередньо виконували перевірку на нормальність у вибірках методом Shapiro-Wilki за допомогою вищевказаної комп’ютерної програми.

У термін гестації 5-12 тижнів цитоплазма трофобласта ХВ при обробці зрізів люмінолом давала ледве помітне світіння (яскравість - 7-18, у середньому – 12,1±0,98). Спостережень ЗДАВ у цей термін не відмічено.

У проміжок вагітності 13-20 тижнів таке світіння в контрольній групі очевидно посилювалося (у середньому – 84,4±2,04), а при ЗДАВ воно ставало ще більш інтенсивним (127±2,93). Розбіжність між групами дослідження за критерієм Mann-Whitney була вірогідною (p<0,001). Описані зміни проілюстровані рисунком 1

У проміжок гестації 21-27 тижнів вищевказана закономірність щодо посилення світіння цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин після обробки люмінолом при ЗДАВ у порівнянні з контролем зберігалася як за самою тенденцією відмін так і за рівнем бальної оцінки.

Аналогічна ситуація щодо світіння цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин після обробки люмінолом була відмічена і для терміна гестації 28-36 тижнів, тобто при передчасних пологах (рис. 2). Відмінностей у світінні цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин після обробки люмінолом залежно від зони плаценти не виявлено.

При строкових пологах (37-40 тижнів гестації) інтенсивність світіння цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин після обробки люмінолом було вищим, ніж у попередні терміни вагітності. У групі контролю середня інтенсивність світіння була оцінено у 184,1±4,27. Однак, це світіння набувало рис вираженого фракціонування по площі цитоплазми (3а). При ЗДАВ світіння було оцінено в 204±5,71, а фракціонування по площі цитоплазми, такого, як у групі контролю не відмічалося. Різниця між групами дослідження за критерієм Mann-Whitney була вірогідною (p<0,001).

Рис.1. Світіння цитоплазми трофобласта хоріальних ворсинок після обробки люмінолом при довжині хвилі 425 нм. А) контрольна група. 39 тижнів вагітності. Б) залізодефіцитна анемія. 39 тижнів вагітності. Мікроскоп ЛЮМАМ-8. Об.20^х. Ок.10^х.

Висновок. Проведені дослідження люмінесцентного світіння цитоплазми трофобласта хоріальних ворсинок після обробки люмінолом дозволили встановити, що з терміном гестації зростає кількість нітропероксидів у структурах плаценти, причому, починаючи з 13-16 тижня гестації і до її завершення, залізодефіцитна анемія вагітних спричиняє більш значне утворення нітропероксидів у цитоплазмі трофобласта ніж при відсутності анемії.

Література.

1. Гошовська А.В. Стан інвазивного цитотрофобласта базальної частини плаценти вагітних, хворих на туберкульоз / А.В. Гошовська // Клін. анат. та опер. хір. – 2009.- Т.8,№1. – С 33-36.

2. Давиденко І.С. Морфологічна характеристика структур матково-плацентарної ділянки в різні терміни гестації при залізодефіцитній анемії у вагітних / І. С. Давиденко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005.- Т.IV, №3.- 49-53.

3. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод : руководство [для врачей] / А. П. Милованов. – М. : Медицина, 1999. – 448 с. 4. Пат. 60921 А Україна, МПК А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Спосіб діагностики матково-плацентарної форми недостатності плаценти екстрахоріального типу / Тюлєнєва О. А. ; заявник і патентовласник Буковинська держ. мед. академія МОЗ України. - № 2003043588 ; заявл. 21.04.2003 ; опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10. – 2 с.

5. Тюлєнєва О. А. Доплерометрична характеристика судинного русла матки при екстрахоріальних плацентах / О. А. Тюлєнєва // Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 1. – С. 113 – 115.

6. Тюлєнєва О. А. Морфологія кровоносних судин матково-плацентарної ділянки та міометрія при екстрахоріальних плацентах / О. А. Тюлєнєва, В. М. Завалецький // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, № 3 – 4, - С. 229 – 231.

7. Benirschke K. Pathology of the Human Placenta / К. Benirschke, Р. Kaufmann, R. N. Baergen. - [5 rd. ed]. – New York : Springer, 2006. – 1050 p.