Сліпчук В.Л.
Національний медичний університет імені
О.О. Богомольця
Стан дослідженості проблеми професійної підготовки фахівців фармацевтичної
галузі в Україні
Незважаючи на підвищений
інтерес до проблеми професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі, на
сьогодні вона залишається недостатньо дослідженою, а в умовах євроінтеграції
потребує значної уваги.
Проблемам професійної підготовки фахівців фармацевтичної галузі у вищих
навчальних закладах присвячені дослідження вітчизняних та зарубіжних учених,
зокрема: історичним аспектам підготовки фахівців фармації (Р. Богатирьова,
Ю. Спіженко, В Черних та ін.), підготовці фармацевтичних кадрів в
Україні (І. Вітенко, О. Волосовець, Ю. Вороненко,
В. Георгіянц, В. Загорій, В. Москаленко, В. Черних та ін.)
та в провідних зарубіжних навчальних закладах (Л. Вишневська,
Н. Гавриліна, І. Денисов, Г. Зайченко, О. Набока,
М. Пальцев, Г. Перфильєва, Л. Упир, Б. Чекнев та ін.),
формуванню компетентностей майбутніх фахівців фармацевтичного профілю у вищих
навчальних закладах (Н. Альохіна, Л. Галій, Г. Глембоцька,
В. Голубцов, Н. Денисова, І. Комісінська, Л. Пляка,
О. Тутутченко та ін.), контролю та діагностиці якості рівня підготовки
майбутніх фахівців фармацевтичного профілю (Л. Буданова, І. Булах, Т. Козлова,
О. Тєлєжкіна та ін.).
Фармацевтична освіта
в Україні формувалася в 90-і роки в умовах значних змін у
соціально-економічному та духовному просторі суспільства, зумовлених значним
поширенням нових освітніх технологій та істотним розширенням можливостей і
потреб в особистому розвитку людини. Напрямки фармацевтичної освіти в Україні
були зорієнтовані на оновлення та внесення суттєвих коректив у цілі, завдання і
зміст освітянського процесу, що знайшло відображення у Концепції
багатоступеневої безперервної освіти, схваленої Міністерством охорони здоров'я
України у лютому 1991 р. Крім того, в Концепції були закладені підвалини
для сучасних спеціалізацій за спеціальністю «Фармація».
У 2002 р. контрольно-аналітична служба, аналізуючи рівень освіти фахівців,
задіяних у фармацевтичній галузі, дійшла висновку, що в аптечній мережі працює
80000 осіб, з яких більш ніж третина взагалі не має спеціальної освіти, 35%
складають працівники з кваліфікацією фармацевтів і 28,8% – провізори, люди з
повною вищою освітою. Все це спонукало Міністерство охорони здоров'я України та
Міністерство освіти та науки України розширити мережу фармацевтичних
факультетів при медичних вищих навчальних закладах.
Мережа вищих
навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку фахівців за
спеціальністю «Фармація», змінювалась таким чином:
- до 1992 року
3 факультети – Українська фармацевтична академія (з 1999 року – Національна
фармацевтична академія України); Львівський державний медичний університет ім.
Д. Галицького; Запорізький державний медичний університет;
- з 1997 р. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; Луганський медичний університет;
- з 1999 р. – Івано-Франківська медична академія; медичний інститут Української
асоціації народної медицини (м. Київ);
- з 2000 р. – Тернопільська державна медична академія ім. М.Я. Горбачевського; Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова;
- з 2001 р. – Одеський державний медичний університет.
Значні зміни у
фармацевтичній освіті України сталися за роки незалежності. Були внесені зміни
та доповнення до Переліку напрямків та спеціальностей підготовки фахівців,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. за № 507 з урахуванням реальних потреб у сфері медичної та фармацевтичної освіти
та науки. За напрямком «Фармація» зараз здійснюється професійна підготовка
фахівців зі спеціальностей:
- «Фармація»,
- «Технологія парфумерно-косметичних засобів»,
- «Технологія фармацевтичних препаратів»,
- «Клінічна фармація», а підготовка молодших
спеціалістів – з трьох спеціальностей:
- «Фармація»,
- «Виробництво фармацевтичних препаратів»,
- «Аналітичний контроль якості хімічних лікарських сполук».
Наказом Мiнiстерства
охорони здоров'я України № 838 від 18.12.2007 було затверджено Концепцію
розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України, яка визначає
пріоритетні напрямки та програмні завдання щодо формування системи підготовки
фахівців, а саме: поетапне впровадження ступеневої підготовки фармацевтичних
кадрів; впровадження системи оцінки, моніторингу та контролю якості
фармацевтичної освіти, яка полягає в послідовному здобутті академічних ступенів
«бакалавр» і «магістр» з подальшим отриманням наукових ступенів; запровадження
кредитно-модульної організації навчання з обліком трудомісткості навчальної
роботи студентів на основі Європейської кредитно-трансферної системи;
розширення академічної мобільності, яка складається з істотного розширення
мобільності студентів, викладацького та іншого персоналу для взаємного
збагачення європейським досвідом; забезпечення працевлаштування випускників:
спрощення професійного визнання кваліфікацій шляхом використання Додатку до
диплома, рекомендованого ЮНЕСКО; створення банку даних фахівців з фармації;
введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти шляхом створення
сучасної системи підготовки фармацевтичних кадрів із застосуванням кредитної
накопичувальної системи; створення умов для реалізації тези: «навчання протягом
усього життя» та збереження системи післядипломної освіти; розширення
досліджень щодо визначення потреб у фахівцях певних спеціальностей та відкриття
нових спеціальностей для забезпечення потреб фармацевтичного сектору галузі
охорони здоров'я; вивчення ефективності та якості підготовки фахівців (заочна
форма навчання, післядипломна освіта); забезпечення розвитку клінічного
напрямку у системі підготовки провізорів загального профілю для підвищення
якості медикаментозної терапії та проведення належної фармацевтичної опіки
відповідно до вимог GPP; поетапне впровадження ступеневої підготовки
фармацевтичних кадрів, а також систем забезпечення якості навчального процесу;
створення сучасних умов матеріально-технічного та інформаційного забезпечення
підготовки висококваліфікованих фахівців фармацевтичної біотехнології для прискорення
формування біотехнологічного напрямку у фармацевтичному секторі галузі охорони
здоров'я України; підвищення ефективності та якості практичної підготовки
фармацевта та провізора з питань аптечного виготовлення, промислового
виробництва та контролю якості лікарських засобів як у процесі базової
підготовки, так і післядипломної спеціалізації. Аналіз змісту підготовки
фахівців для фармацевтичної галузі засвідчує, що професійна підготовка не
передбачає формування навичок володіння комп’ютером, професійну роботу в різних
секторах фармацевтичної діяльності; знання фармакоекономіки; розробку
методичних матеріалів, систему реєстрації лікарських засобів, концепції
первинної медико-санітарної допомоги, управління кадрами та фінансами,
організаційне керівництво фармацевтичною діяльністю тощо.
Система професійної
підготовки фахівців фармацевтичної галузі у поєднанні із системою їх
використання повинна виконувати функції із забезпечення населення ефективними
та безпечними ліками, створювати та розвивати виробництво вітчизняних
лікарських засобів, контролювати їх якість, забезпечувати
організаційно-методичне супроводження фармацевтичного бізнесу, розвивати
сучасну систему професійної підготовки фармацевтичних кадрів, здатних ефективно
працювати на рівні світових і європейських стандартів.