Педагогіка

Олійник Катерина Сергіївна

кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Хмельницького національного університету

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИМОГИ ДО МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Методологія соціальної роботи як наука про методи виникла з появою перших усвідомлень про найраціональніші способи надання соціальної допомоги, ефективність яких була підтверджена їх неодноразового використання. Перше наукове дослідження методів соціальної роботи пов’язують з ім’ям М.Річмонд і її працею «Соціальна діагностика».

На сьогодні існує понад 200 визначень поняття «метод». Герберт Нойнер, наприклад, під методом соціальної роботи пропонує розуміти «певну послідовність способів взаємодії соціального працівника і клієнта, спрямовану на досягнення поставленої мети шляхом вирішення назрілої проблеми». Способи взаємодії в даному випадку виступають в якості прийомів. Сукупність методів – методика, наука про методи – методологія. Ці питання у своїх роботах розглядають російські вчені Л. Алексєєв, П. Бобкова, Г. Бурлака, В. Курбатов, С. Терерський і детально пояснюють класичні методи соціальної роботи і подають свої класифікації.

Метою статті є розглянути класифікацію методів соціальної роботи та виявити вимоги до них.

Методи соціальної роботи, як і в інших видах діяльності, можна поділити на загальнонаукові та часткові або специфічні.

Загальнонаукові методи застосовуються у різних галузях знань та практики. Вони визначають не всезагальний шлях, спосіб пізнання природи, а лише деякі їх аспекти. До них зазвичай відносять: аналіз літературних джерел; теоретичний аналіз і синтез соціально-педагогічних досліджень; спостереження у природних умовах у процесі тестування, спільних заходів тощо; вивчення та узагальнення досвіду; експеримент; метод експертних оцінок [4].

Часткові, спеціальні методи — це специфічні способи пізнання і перетворення окремих сфер реального світу, що притаманні тій чи іншій конкретній системі знань (політології, соціології, педагогіці, правознавству тощо). Міждисциплінарний, інтегративний характер теорії і практики соціальної роботи розширює арсенал її методів і категорій за рахунок загальнонаукових і спеціальних [3].

Для власне методів соціальної роботи існує декілька класифікацій залежно від вимог та ознак. Так, у Короткому енциклопедичному словнику з соціальної роботи [2] зазначається, що у вітчизняних наукових джерелах методи соціальної роботи класифікуються:

• за напрямами та формами соціальної роботи: організаційні, соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні;

• за об’єктом соціальної роботи: індивідуальні, групові, в громаді;

• за суб’єктом соціальної роботи: методи, що застосовують окремі спеціалісти, колектив соціальної служби, орган управління соціальною роботою [5].

В свою чергу, науковці С.Косянчук і В.Сидоров [1, 127] розробили інтегровану класифікацію за трьома класифікаційними ознаками:

• ступенем спільності клієнтів:

– методи індивідуальної соціальної роботи;

– методи групової соціальної роботи;

– методи соціальної роботи в громаді;

• змістом і характером соціальної роботи:

– соціально-економічні методи;

– організаційно-розпорядчі методи;

– психолого-педагогічні методи;

• сферою застосування:

– методи стимулювання і залучення до дії;

– методи репродукування;

– методи закріплення та збагачення;

– методи сприяння творчості [1].

Але застосування будь-яких методів соціальної роботи не дасть належного ефекту без дотримання певних вимог. Серед них можна виокремити загальні вимоги, до яких відносимо валідність, надійність, однозначність, точність, та додаткові, спеціальні вимоги. Зупинимося на них докладніше.

По-перше, перевагу має найбільш простий метод і найменш трудомісткий з тих, що дозволяють отримати бажаний результат. Просте опитування іноді може виявитися більш ефективним, ніж складні тести.

По-друге, метод має бути доступним не тільки для соціального працівника, але й для клієнта при мінімумі фізичних і психологічних умов, необхідних для його проведення.

По-третє, технологія застосовування методів повинна бути чіткою і зрозумілою. Вона повинна настроювати клієнта на його довірливе відношення до соціального працівника, на співпрацю, що виключає виникнення побічних мотивів, здатних негативно вплинути на результати [4].

Ці та інші вимоги реалізуються за допомогою використання спеціальних прийомів або методів. Вони можуть бути різними і застосовуватися залежно від конкретних цілей і завдань дослідження.

Висновки. Таким чином, можна зазначити, що методологія соціальної роботи спирається на всезагальні (філософські), загальнонаукові та спеціальні методи. Методи соціальної роботи – це засоби, за допомогою яких кадри соціальної роботи вирішують свої професійні завдання у суспільстві. Провідними методами слід вважати такі: економічні, правові, політичні, організаційні, ідеологічні, психологічні, педагогічні. В основі класифікації методів соціальної роботи в першу чергу лежить мотиваційна характеристика способів впливу на стан і поведінку особи чи спільноти людей, які потребують допомоги.

Література

1. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч.посіб. – 2-ге вид., доп. і випр. К.: МАУП, 2003. – 168 с. – Бібліогр.: 165с.

2. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. // Соціальна робота. Книга 4. - К., 2002

3. Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 200с.

4. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. - К., 2000. - 372с.

5. Erikson E. Zif cyocle completed. N.Y.; London, 1988.