Биологические науки / 8.Физиология человека и животных.

Д.м.н. Флюнт І. С., к.б.н. Філь В. М., к.б.н. Івасівка А. С.

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка Україна, м. Дрогобич,

ЛАБІЛЬНІСТЬ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ ПАРАМЕТРАМИ

ЕКГ ПРИ ФІЗИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Одним із кардинальних завдань медичної реабілітації є відновлення фізичної працездатності. Дані про вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на фізичну працездатність неоднозначні [2]. Тому ця проблема залишається актуальною. Класичним тестом для оцінки фізичної працездатності нетренованих осіб досі вважається проба з присіданнями. Несприятлива реакція на пробу пульсу і артеріального тиску зазначається у випадках порушення нервової регуляції серцево-судинної системи, стану периферійного апарату кровообігу, серцевої недостатності тощо [3].

Ми поставили перед собою мету – з’ясувати зв’язки між параметрами вегетативної регуляції серця і навантажувальної проби, а також виявити особливості вегетативної регуляції в осіб з несприятливою реакцією на навантаження.

Обстежено 16 нетренованих практично здорових осіб обидвох статей. Спочатку в базальних умовах реєстрували впродовж 5 хв ЕКГ у II стандартному відведенні з метою оцінки параметрів варіабельності серцевого ритму за Р. М. Баевским [1]. Потім проводили класичну пробу з 20 присіданнями за 30 с, реєструючи у вихідному стані і впродовж перших 30 с кожної хвилини після останнього присідання ЧСС та артеріальний тиск (АТ).

Вважається, що сприятлива реакція на фізичне навантаження одномоментної функціональної проби з 20 присіданнями за 30 с проявляється у тому, що пульс з 60 – 72 хв в спокої прискорюється до 90 – 120 хв після навантаження, тобто збільшується на 50 – 70%; систолічний АТ підвищується від 100 – 120 мм Нg до 135 – 150 мм Нg, тобто на 15 – 30%, натомість діастолічний АТ дещо знижується або не змінюється знаходячись в межах 60 – 80 і 50 – 70 мм Нg до і після навантаження відповідно. Відновлення ЧСС триває 2 – 3 хв, АТ – 3 – 4 хв [3].

Наведеним критеріям, загалом, відповідали параметри проби 10 обстежених. У інших 6 осіб зафіксовано, по-перше, надмірну реакцію систолічного АТ, по-друге, інверсну реакцію діастолічного АТ, по-третє, відсутність реституції пульсу навіть на 4-й хв після навантаження, що в сукупності свідчить за несприятливу реакцію на фізичне навантаження. До цього слід додати незначну гіпертензію і тахікардію у вихідному стані.

Порівняльний аналіз параметрів варіабельності серцевого ритму показує, що в осіб зі сприятливою реакцією на навантаження у вихідному стані інтегральний показник вегетативної регуляції серця – стрес-індекс Баєвського – перебував у верхній зоні норми, як і його компонент – амплітуда моди, при розміщенні інших двох компонентів – моди і варіаційного розмаху – в середній зоні норми.

Сказане стосується ще чотирьох похідних параметрів – корелят гуморального каналу (МRR) і вагального тонусу (SDNN, RMSDD, рNN₅₀). Натомість несприятливій реакції гемодинаміки на фізичне навантаження передувало суттєве напруження вегетативної регуляції – поєднання підвищення симпатичного тонусу і симпатотонічного зсуву гуморального каналу зі зниженням вагального тонусу.

На останньому етапі ми проаналізували кореляційні зв’язки параметрів проби з вихідними параметрами вегетативної регуляції. Скринінг коефіцієнтів кореляції виявив, що ЧСС найбільшою мірою детермінується індексом вагосимпатичної взаємодії. При цьому міра прямої детермінації мінімальна стосовно вихідної ЧСС та максимальна стосовно ЧСС на 2-й і 4-й хв реакції. Отже, вихідний вагосимпатичний баланс визначає реактивну ЧСС більше, ніж вихідну, тобто є детермінатором реституції пульсу під час тесту з навантаженням.

З’ясовано, що несприятливою є реакція гемодинаміки на помірне фізичне навантаження (тест із 20 присіданнями за 30 с) в осіб із симпатотонічним зрушенням базального вегетативного гомеостазу, позаяк в осіб з нормальною гемодинамічною реакцією на навантаження у вихідному стані констатований ейтонічний вегетативний гомеостаз.

Література

1. Баевский Р. М. Вариабельность сердечного ритма : теоретические аспект : и возможности клинического применения / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов // Ультразвуковая и функциональная диагностика. – 2001. – № 73. – С. 106 – 127.

2. Бальнеокардіоангіологія. Вплив бальнеотерапії на курорті Трускавець на серцево-судинну систему та фізичну працездатність / Попович І. Л., Ружило С. В,. Івасівка С. В. та ін. – К.: Комп'ютерпрес, 2005. – 239 с.

3. Куколевский Г. М. Врачебные наблюдения за спортсменами / Г. М. Куколевский. – М.: Физкультура и спорт, 1975. – 335 с.